Розділ «17. Види та форми оплати праці працівників бюджетних установ»

Договірне регулювання трудових відносин

Основні положення з оплати праці регламентовано Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-УШ (далі КЗпП).

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників регламентуються Законом України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР.

Організація оплати праці здійснюється на підставі:

o законодавчих та інших нормативних актів;

o генеральної угоди на державному рівні;

o галузевих, регіональних угод;

o колективних договорів;

o трудових договорів.

Право на працю в бюджетних установах громадяни реалізують укладанням колективного договору, трудового договору або трудового контракту, який є однією з форм трудового договору.

Колективний договір укладається для визначення прав, обов'язків та відповідальності працівників, з одного боку, та власника або його представника, з іншого.

Трудовий договір - це угода між працівником і керівником установи, організації або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу визначену цією угодою, із дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Практикується також прийом на роботу за конкурсом.

Оперативний облік персоналу

Облік використання робочого часу працівників бюджетних установ

Правильність розрахунку заробітної плати залежить від обліку відпрацьованого часу працівника.

Робочим часом вважається період (періоди, якщо між ними виникали розриви), коли працівник відповідно до трудового договору і правил внутрішнього розпорядку виконує свої трудові обов'язки.

Основні показники, що характеризують робочий час працівників бюджетних установ і режим їхньої роботи наведено на рис. 17.1.

Рис. 17.1. Робочий час працівників бюджетних установ