Розділ «ТЕМА 4. АУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК І ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ»

1. Поняття суттєвості в аудиті та методика її оцінювання

Як зазначено МСА 200 "Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту" [13], цей стандарт розглядає загальну відповідальність незалежного аудитора під час проведення аудиту фінансової звітності відповідно до МСА, встановлює загальні цілі незалежного аудитора та пояснює характер і обсяг аудиту, призначеного для надання можливості незалежному аудитору досягнути цілей, містить вимоги, що встановлюють загальну відповідальність незалежного аудитора, яку застосовують при усіх аудитах, у тому числі зобов'язання дотримуватись вимог МСА.

Метою аудиту фінансової звітності є надання можливості висловити думку про те, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосованої концептуальної основи фінансової звітності.

Визначення термінів суттєвість та поріг суттєвості для відображення цих понять певними показниками надано Листом Міністерства фінансів України за № 04230-04108 від 29 липня 2003 р.

Стаття 3 Закону України "Про аудиторську діяльність" [25] також говорить про суттєвість інформації, яку використовує аудитор для висловлення думки:

Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів.

Користувачі інформації (в цьому випадку ними є як аудитори, так і їхні клієнти) повинні враховувати наступні припущення, що з нею пов'язані:

- розуміння обмеженості фінансової звітності у зв'язку із неточністю розрахунків, застосуванням історичних цін тощо;

- дійсна зацікавленість у об'єктивності даних.

Тому у Договорі на проведення аудиту (надання аудиторських послуг) обов'язково необхідно оговорювати суттєвість та її поріг для уникнення можливих непорозумінь із клієнтом.

Суб'єктами визначення суттєвості облікової інформації є органи, які уповноважені на регулювання питань бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а також власник або уповноважений ним орган чи особа, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів

Суттєвості присвячений окремий МСА 320 "Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту" [13]. Метою цього МСА є встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо суттєвості при плануванні та проведенні аудиту та її взаємозв'язків з аудиторським ризиком. У цьому МСА суттєвість розглядається стосовно певної економічної інформації та говориться про те, що суттєвістю є відображена в абсолютних одиницях можливість інформації вплинути на рішення її користувачів.

Суттєвість в аудиті передбачає, що аудитор не повинен перевіряти всю діяльність підприємства або всю його звітність з точністю до одиниці, в якій вона складена, але зобов'язаний встановити її достовірність в усіх суттєвих аспектах.

Суттєвість залежить від величини суми статті або значущості помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з її пропуском або неповним відображенням. Суттєвість створює поріг (або межу) обмеження, але вона не є первинною якісною характеристикою, яка обов'язково властива корисній інформації.

У міжнародній аудиторській практиці відсутні чіткі підходи до визначення рівня суттєвості, але стандартами передбачається враховувати при визначенні суттєвості абсолютну та відносну величину похибки.

Листом Міністерства фінансів України № 04230-04108 рекомендовано з'ясовувати поріг суттєвості як до підприємства в цілому, окремих господарських операцій чи об'єктів обліку, так і для статей фінансової звітності. Суттєвість окремих господарських операцій та об'єктів визначається керівництвом підприємства, якщо інше не передбачено П(С)БО, разом з тим орієнтованим порогом суттєвості рекомендується 5% від підсумку всіх активів, всіх зобов'язань і власного капіталу.

Для визначення суттєвості доходів і витрат орієнтованим порогом суттєвості рекомендована величина 2% від чистого прибутку(збитку) підприємства.

Порогом суттєвості з метою відображення переоцінки чи зменшення корисності об'єктів може бути прийнята величина у розмірі 1% від суми чистого прибутку чи 10% відхилення зменшеної вартості об'єктів обліку від їх справедливої вартості.

Для інших господарських операцій та об'єктів обліку поріг суттєвості рекомендується визначати у межах 1-10% з урахуванням обсягів діяльності, характеру впливу об'єкта обліку на рішення користувачів та інших якісних чинників, які можуть змінювати значення порогу суттєвості.