Банкноти і монети євро

Західноєвропейський банківський бізнес

Символ євро — ?, що віддалено нагадує грецьку букву "іпсилон". Передбачається, що поряд із символами долара і єни він буде широко застосовуватися у всіх видах інформаційних систем і з'явиться на клавіатурі комп'ютерів.

Код, присвоєний євро Міжнародною організацією стандартизації в системі скорочених найменувань валют, — EUR. Код євро принципово відрізняється від звичайних кодів національних валют, що включають скорочені найменування країни (перші дві букви) та валюти (третя буква).

Банкноти існують у сімох різновидах — 5,10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро. Надрукували їх у країнах — учасницях союзу. Європейський валютний інститут після тривалих міркувань відмовився від свого первісного наміру залишити місце на зворотній стороні банкнот для національної символіки.

На обох сторонах банкнот зображено архітектурні орнаменти, що відображають сім основних стилів у розвитку європейської архітектури: класичний (5 євро), романський (10 євро), готичний (20 євро), епохи Відродження (50 евро), бароко і рококо (100 євро), стиль заліза й скла (200 євро), стиль сучасної архітектури XX ст. (500 євро). Малюнки не репродукують якісь конкретні архітектурні пам'ятники, а включають окремі елементи, характерні для різних частин Європи. За задумом художників, що виграли конкурс на кращий дизайн євро, лицьова сторона банкнот, на якій зображені вікна і входи, покликана символізувати властивий Європі дух відкритості й співробітництва. На зворотній стороні — різні типи мостів, що служать метафорою комунікацій, спілкування. На банкнотах зображено: назва європейської валюти прописними літерами латинського і грецького алфавітів, прапор Європейського Союзу, ініціали Європейського центрального банку п'ятьма мовами і підпис президента ЄЦБ.

Для більш легкого розпізнавання банкноти мають різні розміри і різні кольори: сірий, червоний, синій, жовтогарячий, зелений, жовто-коричневий і пурпурний. Крім цього, великими рельєфними цифрами буде позначено достоїнство кожної банкноти.

Для банкнот євро передбачено високий ступінь захисту. Для їх виготовлення було використано папір з флуоресцую-чими волокнами та багатобарвними водяними знаками, спеціальним "волокном безпеки", світловідштовхуючою чи світло-віддзеркалюючою фольгою тощо. На банкноти нанесені спеціальні приховано знаки для машинного розпізнавання підробок.

Монети восьми різновидів (1 цент, 2 центи, 5 центів, 10 центів, 20 центів, 50 центів, 1 євро і 2 євро) викарбовано на монетних дворах держав — учасників ЄВС. Лицьову сторону монети прикрашає національний символ (наприклад, профіль монарха), на зворотній стороні зображено цифри, що характеризують достоїнство монети й символи загальноєвропейського характеру — обриси західної і центральної частин Європейського континенту.

Для виготовлення монет було вирішено використовувати сталь, анодовану міддю (для монет достоїнством 1, 2 і 5 центів), так зване "нордичне золото" — сплав, що вважається найбільш безпечним з екологічного погляду (для монет 10, 20 і 50 центів), та нікелеві сплави для монет достоїнством 1 і 2 євро. Остання пропозиція викликає суперечки, оскільки, на думку деяких фахівців, нікель може провокувати алергійну реакцію. Спеціально для зручності сліпих гурт монет було зроблено неоднаковим, що дало змогу навпомацки розпізнавати їх достоїнство.

Європейський центральний банк і його політика

Кредитно-грошова політика в рамках економічного і валютного союзу проводитиметься Європейською системою центральних банків (ЄСЦБ), що утворили наднаціональний Європейський центральний банк (ЄЦБ) та національні центральні банки держав — членів Європейського Союзу, що ввійшли до складу економічного і валютного союзу. ЄСЦБ не має власних керівних органів — керівництво здійснюватимуть керівні органи Європейського центрального банку (рис. 2). Керуюча рада ЄЦБ уповноважена розробляти кредитно-грошову політику, а виконавча дирекція — втілювати її в життя. Тією мірою, у який це можливо і доцільно, Європейський центральний банк вдається до використання можливостей національних центральних банків.

Керівні органи економічного і валютного союзу

Рис. 2. Керівні органи економічного і валютного союзу

Головною метою Європейської системи центральних банків є підтримка стабільності цін. Для її досягнення ЄСЦБ вирішує такі конкретні завдання:

• розробляє і втілює в життя кредитно-грошову політику ЄВС;

• здійснює валютні операції щодо третіх країн;

• зберігає офіційні міжнародні ліквідні резерви держав-учасниць і керує ними (спочатку в розпорядженні ЄЦБ було до 50 млрд євро1);

• сприяє безперебійному функціонуванню платіжних і розрахункових систем.

У рамках, в яких не можна завдати шкоди головній меті ЄВС, Європейська система центральних банків покликана також підтримувати загальну економічну політику всередині ЄС. В усіх своїх діях вона має керуватися засадами відкритої ринкової економіки та вільної конкуренції.

Національні центральні банки — єдині акціонери ЄЦБ, причому їх частки в капіталі і прибутках пропорційні до часток їхніх країн у загальній чисельності населення та валовому внутрішньому продукту держав — членів співтовариств.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Західноєвропейський банківський бізнес» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Банкноти і монети євро“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина I. БАНКІВСЬКА СПРАВА В СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ

  • Розділ 2. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ГРЕЦЬКОМУ СВІТІ

  • Організація банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Державна банківська справа

  • Державні банки

  • Розділ 3. БАНКИ В РИМСЬКОМУ СВІТІ

  • Банківські операції

  • Організація діяльності банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Частина II. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ЄВРОПІ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ ТА РАННЬОМУ СУЧАСНОМУ ПЕРІОДІ (476-1789)

  • Відродження банківської справи в Західній Європі

  • Виникнення приватної банківської справи

  • Відродження приватної банківської справи у сфері депозитів та жиротрансферів

  • Поява публічного депозиту та жирооперацій

  • Міжнародна банківська справа за часів домінування Італії

  • Вразливі альянси банків та монархів

  • Розділ 5. РОЛЬ ТРАДИЦІЙ У РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЄВРОПІ У XVI I XVII ст.

  • Поширення приватних та державних депозитних і жирооперацій

  • Виникнення та фінансове значення ярмарків у Женеві в XV ст.

  • Особливості ярмарків Кастилії у XVI ст.

  • Домінування італійців на ярмарках Ліона у XVI ст.

  • Фінансові ярмарки П'яченци у XVII ст.

  • Роль банкірів у зовнішній політиці Франції та Габсбургів

  • Великі державні банкрутства XVI і XVII ст.

  • Розділ 6. НОВІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ЄВРОПІ.

  • Обмінний банк Амстердама в XVII ст.

  • Приватна банківська справа в Амстердамі в XVII ст.

  • Виникнення в Стокгольмі першої банкноти

  • Розлад державних фінансів Франції у XVIII ст.

  • Крах фінансової системи Джона Ло

  • Недорозвиненість банківської системи Англії у XVII і XVIII ст.

  • Банк Англії й виникнення центрального емісійного банку

  • Формування довгострокового державного кредиту в сучасному розумінні

  • Частина ІІІ. БАНКИ ЄВРОПИ В XIX і XX ст.

  • Концентрація емісійної діяльності та надання банкнотам офіційного статусу

  • Поширення банківських грошей

  • Розділ 8. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

  • Вдосконалення британської моделі

  • Роль банків у будівництві залізниць

  • Поява змішаних банків у Бельгії

  • Розділ 9. ЗРОСТАННЯ, КОНЦЕНТРАЦІЯ І ДИВЕРСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В 1850-1914 pp.

  • Перехід від змішаних банків до розподілу банківських функцій між депозитними і комерційними банками у Франції

  • Континентальна, або "німецька", банківська модель

  • Роль банків у міжнародному русі капіталів

  • Інші типи кредитних установ

  • Розділ 10. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Інфляція

  • Неможливість повернення до стабільності

  • Розділ 11. ТРАНСФОРМАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ПЕРІОД МІЖ ВІЙНАМИ

  • Зростання могутності держави

  • Відносини між банками та промисловістю

  • Банківська криза в Європі

  • Криза в Австрії і Німеччині

  • Падіння фунта стерлінгів і його вплив на країни Європи

  • Реформи 30-х років XX ст.

  • Розділ 12. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Грошові проблеми повоєнного періоду

  • Розділ 13. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ПІСЛЯ 1945 р.

  • Концентрація в банківській системі

  • Інтернаціоналізація і створення ринку євродоларів

  • Зміни в банківській системі, які відбулися наприкінці XX ст.

  • Загострення банківської конкуренції наприкінці XX ст.

  • Глобалізація банківської системи

  • Завдання наприкінці століття

  • Розділ 14. СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ

  • Маастрихтський договір

  • Тернистий шлях до Амстердама

  • Сценарій переходу до ЄВС

  • Юридичні засади використання євро

  • Банкноти і монети євро
  • Інструменти політики Європейського центрального банку

  • Типи операцій ЄЦБ на відкритому ринку

  • Євро та економічні оператори

  • Платіжні системи

  • Державні органи

  • Підприємства

  • РЕКОМЕНДОВАНА І ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА