Маастрихтський договір

Західноєвропейський банківський бізнес

Ідеї, висловлені комітетом Делора, викликали величезний резонанс. Вони захопили не тільки значну (і найбільш впливову) частину західноєвропейських правлячих кіл, а й мільйони простих громадян. Економічний і валютний союз одержав підтримку засобів масової інформації. У розумінні більшості жителів Західної Європи його ідеї стали у першій половині 1989 р. символом нового злету західноєвропейської інтеграції. Не дивно, що подальші події, пов'язані з реалізацією проекту ЕВС, розгорталися з разючою швидкістю.

Мадридський саміт у червні 1989 р. прийняв дві основні організаційні пропозиції, висунуті комітетом Делора:

• 1) почати перший етап переходу до економічного і валютного союзу з 1 липня 1990 p.;

• 2) скликати міжурядову конференцію (МУК) для розробки змін до основних договорів, без яких неможливе просування до наступних етапів.

З ініціативи Франції, що головувала в цей час у Раді, було створено робочу групу з високопоставлених представників міністерств закордонних справ і фінансів країн — членів ЄС на чолі з французьким міністром у справах європейської інтеграції (так звана група Гіжу). Формально її завдання полягало в тому, щоб підготувати перелік питань для обговорення на майбутній міжурядовій конференції. її було створено для того, щоб пропустити проблематику економічного і валютного союзу через апарати урядів і зібрати прихильників проекту серед чиновників, як це було зроблено раніше з керівництвом центральних банків.

У жовтні група Гіжу подала свою доповідь Раді, Комісії і національним урядам. Це дало змогу главам держав і урядів у ході чергової зустрічі в Страсбурзі в грудні 1989 р. прийняти рішення про скликання міжурядової конференції наприкінці 1990 р.

Через рік міжурядова конференція приступила до роботи. Концептуальною основою її роботи, природно, стала доповідь Делора. Дискусія зосередилася в основному на слабких, недостатньо пророблених чи внутрішньо суперечливих положеннях доповіді.

Члени комітету Делора, запропонувавши створити Європейський центральний банк і європейську систему центральних банків, не стали поглиблюватися в питання їхньої структури та функцій. Докладне пророблення цих питань уже після ухвалення рішення про скликання міжурядової конференції було покладено на комітет керівників центральних банків і Валютний комітет ЄС. До грудня 1990 р. вони практично повністю підготували проект статуту майбутнього Європейського центрального банку, що суттєво полегшило роботу конференції, оскільки внесені ними пропозиції ні в кого не викликали істотних заперечень.

Розробка погодженої позиції щодо цього політично гострого питання потребувала великих зусиль. Учасники МУК вирішили запропонувати для включення в договір два положення:

• 1) піком бюджетних дефіцитів і державного боргу мають бути середні величини для всіх 12 країн — членів ?С за станом на 1990 р. — відповідно 3 і 60 % ВВП. Іншими словами, за час, що залишився до появи економічного і валютного союзу, "відстаючі" повинні були підтягтися до середнього рівня 1990 р. У майбутньому ці ліміти отримали назву "критерії конвергенції";

• 2) дотримання лімітів є обов'язковою умовою вступу до економічного і валютного союзу, їх порушення членами не допускається і призводить до санкцій.

Під час обговорення питання переходу від другої до третьої стадії переходу до ЕВС відбулося передбачуване зіткнення між двома принципово різними підходами — "економічним" і "монетаристським", "фундаменталістським" та прагматичним.

Перший підхід обстоювали в основному ФРН та Нідерланди. Ці країни відверто виступали за фіксацію обмінних курсів і введення єдиної валюти, проте за умови обов'язкового і суворого дотримання критеріїв конвергенції. Оскільки неможливо було передбачити, коли цього можна досягти, ФРН і Нідерланди заперечували проти того, щоб заздалегідь затвердити дату переходу до повного економічного і валютного союзу.

Другого підходу дотримувались Італія й, у дещо м'якшій формі, Франція. Вони підкреслювали мобілізуючу роль самої ідеї ЕВС. Згідно з їх поглядами встановлення твердої дати переходу мало підштовхнути національні уряди та ринкові сили створити політичні умови для проведення непопулярних заходів економії й у кінцевому підсумку різко прискорити економічну конвергенцію.

На міжурядовій конференції не вдалося остаточно вирішити цю проблему. Компромісу було досягнуто лише в ході Маастрихтського саміту, що затвердив текст виправлень, необхідних для реалізації економічного і валютного союзу.

Остаточний текст договору являє собою розумний компроміс між поглядами "економістів" і "монетаристів". Можна сказати, що "битву" виграли обидві сторони. "Монетаристська" точка зору перемогла в тому, що держави — члени ЄС домовилися встановити тверді строки створення ЕВС. "Економісти" мали всі підстави вважати, що вони здобули перемогу, наполігши на суворих критеріях добору кандидатів на участь у зоні євро.

Основні результати зустрічі в Маастрихті такі.

• 1. Договір про Європейський Союз заклав міцну правову основу майбутнього економічного і валютного союзу та єдиної валюти.

• 2. Визначено інституціональну структуру ЕВС.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Західноєвропейський банківський бізнес» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маастрихтський договір“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина I. БАНКІВСЬКА СПРАВА В СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ

  • Розділ 2. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ГРЕЦЬКОМУ СВІТІ

  • Організація банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Державна банківська справа

  • Державні банки

  • Розділ 3. БАНКИ В РИМСЬКОМУ СВІТІ

  • Банківські операції

  • Організація діяльності банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Частина II. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ЄВРОПІ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ ТА РАННЬОМУ СУЧАСНОМУ ПЕРІОДІ (476-1789)

  • Відродження банківської справи в Західній Європі

  • Виникнення приватної банківської справи

  • Відродження приватної банківської справи у сфері депозитів та жиротрансферів

  • Поява публічного депозиту та жирооперацій

  • Міжнародна банківська справа за часів домінування Італії

  • Вразливі альянси банків та монархів

  • Розділ 5. РОЛЬ ТРАДИЦІЙ У РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЄВРОПІ У XVI I XVII ст.

  • Поширення приватних та державних депозитних і жирооперацій

  • Виникнення та фінансове значення ярмарків у Женеві в XV ст.

  • Особливості ярмарків Кастилії у XVI ст.

  • Домінування італійців на ярмарках Ліона у XVI ст.

  • Фінансові ярмарки П'яченци у XVII ст.

  • Роль банкірів у зовнішній політиці Франції та Габсбургів

  • Великі державні банкрутства XVI і XVII ст.

  • Розділ 6. НОВІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ЄВРОПІ.

  • Обмінний банк Амстердама в XVII ст.

  • Приватна банківська справа в Амстердамі в XVII ст.

  • Виникнення в Стокгольмі першої банкноти

  • Розлад державних фінансів Франції у XVIII ст.

  • Крах фінансової системи Джона Ло

  • Недорозвиненість банківської системи Англії у XVII і XVIII ст.

  • Банк Англії й виникнення центрального емісійного банку

  • Формування довгострокового державного кредиту в сучасному розумінні

  • Частина ІІІ. БАНКИ ЄВРОПИ В XIX і XX ст.

  • Концентрація емісійної діяльності та надання банкнотам офіційного статусу

  • Поширення банківських грошей

  • Розділ 8. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

  • Вдосконалення британської моделі

  • Роль банків у будівництві залізниць

  • Поява змішаних банків у Бельгії

  • Розділ 9. ЗРОСТАННЯ, КОНЦЕНТРАЦІЯ І ДИВЕРСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В 1850-1914 pp.

  • Перехід від змішаних банків до розподілу банківських функцій між депозитними і комерційними банками у Франції

  • Континентальна, або "німецька", банківська модель

  • Роль банків у міжнародному русі капіталів

  • Інші типи кредитних установ

  • Розділ 10. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Інфляція

  • Неможливість повернення до стабільності

  • Розділ 11. ТРАНСФОРМАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ПЕРІОД МІЖ ВІЙНАМИ

  • Зростання могутності держави

  • Відносини між банками та промисловістю

  • Банківська криза в Європі

  • Криза в Австрії і Німеччині

  • Падіння фунта стерлінгів і його вплив на країни Європи

  • Реформи 30-х років XX ст.

  • Розділ 12. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Грошові проблеми повоєнного періоду

  • Розділ 13. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ПІСЛЯ 1945 р.

  • Концентрація в банківській системі

  • Інтернаціоналізація і створення ринку євродоларів

  • Зміни в банківській системі, які відбулися наприкінці XX ст.

  • Загострення банківської конкуренції наприкінці XX ст.

  • Глобалізація банківської системи

  • Завдання наприкінці століття

  • Розділ 14. СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ

  • Маастрихтський договір
  • Тернистий шлях до Амстердама

  • Сценарій переходу до ЄВС

  • Юридичні засади використання євро

  • Банкноти і монети євро

  • Інструменти політики Європейського центрального банку

  • Типи операцій ЄЦБ на відкритому ринку

  • Євро та економічні оператори

  • Платіжні системи

  • Державні органи

  • Підприємства

  • РЕКОМЕНДОВАНА І ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА