Інструменти політики Європейського центрального банку

Західноєвропейський банківський бізнес

Як уже зазначалося, Європейський центральний банк є складною наднаціональною структурою, яка внаслідок своєї унікальності не може оперувати лише тими категоріями, які використовувались центральними банками Європи до об'єднання у ЄВС. Саме тому ЄЦБ має використовувати всі основні інструменти грошової політики, які добре себе зарекомендували не тільки у Європі, зокрема такі.

1. Зворотні трансакції — головний інструмент, що використовується ЄСЦБ при проведенні операцій на відкритому ринку.

Термін "зворотні трансакції" означає операції, у ході яких ЄСЦБ купує чи продає визначені його правилами активи в рамках угод про зворотну покупку чи здійснює кредитні one- рації під визначені правилами активи, які використовуються як застава.

Операції кредитно-грошової політики ЄСЦБ

У рамках угод про зворотну покупку володіння активом передається кредитору. Одночасно сторони домовляються про зворотну передачу активу дебітору в майбутньому. Угоди про надання позик під заставу передбачають обов'язкову виплату процента на відповідні активи, але за умови виконання дебітором його зобов'язань активи залишаються в його володінні. Більш докладно порядок проведення зворотних трансакцій установлюється правилами національних центральних банків (чи ЄЦБ).

Різниця між цінами покупки і зворотної покупки в угодах про зворотну покупку дорівнює проценту, що має бути сплачений при настанні строку погашення. Процентна ставка за угодами про надання позик під заставу визначається на основі простої щоденної процентної ставки (поточна ставка : 360).

2. Прямі трансакції — це операції, у ході яких ЄСЦБ купує чи продає визначені його правилами активи безпосередньо на ринку. Прямі операції на відкритому ринку проводяться лише з метою структурних перебудов чи "точного настроювання". Як правило, трансакції здійснюються національними центральними банками і тільки за виняткових обставин (за рішенням керуючого ради ЄЦБ) вони можуть бути використані Європейським центральним банком з метою "точного настроювання". При проведенні прямих трансакцій не встановлюється ніяких обмежень щодо можливих контрагентів ЄСЦБ.

За своєю юридичною природою прямі трансакції становлять собою просту передачу прав власності від продавця до покупця без будь-яких умов, що передбачають можливість зворотної покупки. Як предмет купівлі-продажу можуть виступати тільки активи першої категорії.

3. Випуск боргових сертифікатів застосовується з метою перебудови структурної позиції ЄСЦБ відносно фінансового сектору, для того щоб створити (чи збільшити) нестачу ліквідних засобів на ринку.

Сертифікат становить собою боргове зобов'язання ЄЦБ щодо власника сертифіката. Він випускається на строк менш як 12 міс. Поширення сертифікатів здійснюється децентралізовано, через національні центральні банки за допомогою стандартних тендерів, у яких можуть брати участь всі уповноважені контрагенти ЄСЦБ. Сертифікати (як у матеріальній, так і в дематеріалізованій формах) зберігаються в депозитаріях цінних паперів зони евро. Сертифікати можуть передаватися іншому власнику без будь-яких обмежень і випускаються у формі дисконтних паперів, що продаються за ціною, нижчою від номіналу, й оплачуються за номінальною ціною при настанні строку погашення.

4. Свопи в іноземній валюті у формі спотових та форвардних трансакцій проводяться Європейським центральним банком виключно в рамках кредитно-грошової політики. Вони застосовуються з метою "точного настроювання" і призначаються в основному для регулювання ліквідності ринку та керування процентними ставками.

Свопи в іноземній валюті — це операції, за яких ЄСЦБ купує (чи продає) суму в євро проти іноземної валюти й одночасно продає (чи купує) її в порядку форварда, що відноситься до визначеної дати зворотної покупки. Вони проводяться децентралізовано національними центральними банками на основі так званих "швидких тендерів" чи двосторонніх процедур. Доступ до них обмежений. Як правило, для свопів використовуються тільки найбільш поширені валюти. Свопи проводяться в загальноприйнятому на валютних ринках порядку. У кожній конкретній трансакції ЄСЦБ і відібрані уповноважені контрагенти домовляються про свопов і точки, тобто різниці між обмінним курсом форварду й обмінним курсом споту.

5. Збір термінових депозитів застосовується тільки з метою "точного настроювання".

З метою поглинання зайвої готівки ЄСЦБ може запросити уповноважених контрагентів помістити депозити, що приносять проценти, з фіксованими строками в національному центральному банку тієї країни, де зареєстрований відповідний контрагент. Збір термінових депозитів здійснюється на основі "швидких тендерів". Доступ до тендерів обмежений. Процентна ставка встановлюється відповідно до простої процентної ставки в щоденному обчисленні. Процент виплачується після закінчення строку.

6. Механізм граничних запозичень (механізм ломбарду). Уповноважені контрагенти ЄЦБ можуть використовувати механізм граничних запозичень для отримання ліквідності на одну ніч від національних центральних банків за заздалегідь погодженою процентною ставкою під заставу у вигляді дозволених до використання активів. Механізм призначений для задоволення термінових потреб уповноважених контрагентів у ліквідних засобах. У нормальних умовах процентна ставка в рамках механізму ЄЦБ визначає максимальну ринкову процентну ставку на одну ніч. Умови доступу та порядок використання механізму однакові у всій зоні євро.

Щодо юридичної форми надання ліквідності за схемою граничних запозичень, то національні центральні банки можуть використовувати або форму угод на одну ніч про зворотну покупку, або форму надання позики на одну ніч під заставу. Більш докладно правила використання механізму граничних запозичень установлюються відповідними національними центральними банками.

Доступ до механізму мають усі організації, що відповідають критеріям уповноваженого контрагента Європейського центрального банку. Він надається через відповідний національний центральний банк, причому тільки в ті дні, коли діють відповідні національні системи платежів у реальному часі і розрахунків за цінними паперами.

Наприкінці дня кошти на дебеті, що накопичилися впродовж дня, контрагента стосовно національного центрального банку автоматично вважаються заявкою на можливість використання механізму граничних запозичень. Крім того, протягом усього робочого дня (до 6 години вечора за середньоєвропейським часом) контрагенти можуть звернутися до національного центрального банку із заявкою про надання доступу до механізму граничних запозичень.

За умови наявності необхідної застави розміри запозичень не лімітуються. Однак за виняткових обставин ЄСЦБ має право обмежити доступ окремого контрагента до механізму граничних запозичень або взагалі скасувати його.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Західноєвропейський банківський бізнес» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інструменти політики Європейського центрального банку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина I. БАНКІВСЬКА СПРАВА В СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ

  • Розділ 2. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ГРЕЦЬКОМУ СВІТІ

  • Організація банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Державна банківська справа

  • Державні банки

  • Розділ 3. БАНКИ В РИМСЬКОМУ СВІТІ

  • Банківські операції

  • Організація діяльності банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Частина II. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ЄВРОПІ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ ТА РАННЬОМУ СУЧАСНОМУ ПЕРІОДІ (476-1789)

  • Відродження банківської справи в Західній Європі

  • Виникнення приватної банківської справи

  • Відродження приватної банківської справи у сфері депозитів та жиротрансферів

  • Поява публічного депозиту та жирооперацій

  • Міжнародна банківська справа за часів домінування Італії

  • Вразливі альянси банків та монархів

  • Розділ 5. РОЛЬ ТРАДИЦІЙ У РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЄВРОПІ У XVI I XVII ст.

  • Поширення приватних та державних депозитних і жирооперацій

  • Виникнення та фінансове значення ярмарків у Женеві в XV ст.

  • Особливості ярмарків Кастилії у XVI ст.

  • Домінування італійців на ярмарках Ліона у XVI ст.

  • Фінансові ярмарки П'яченци у XVII ст.

  • Роль банкірів у зовнішній політиці Франції та Габсбургів

  • Великі державні банкрутства XVI і XVII ст.

  • Розділ 6. НОВІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ЄВРОПІ.

  • Обмінний банк Амстердама в XVII ст.

  • Приватна банківська справа в Амстердамі в XVII ст.

  • Виникнення в Стокгольмі першої банкноти

  • Розлад державних фінансів Франції у XVIII ст.

  • Крах фінансової системи Джона Ло

  • Недорозвиненість банківської системи Англії у XVII і XVIII ст.

  • Банк Англії й виникнення центрального емісійного банку

  • Формування довгострокового державного кредиту в сучасному розумінні

  • Частина ІІІ. БАНКИ ЄВРОПИ В XIX і XX ст.

  • Концентрація емісійної діяльності та надання банкнотам офіційного статусу

  • Поширення банківських грошей

  • Розділ 8. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

  • Вдосконалення британської моделі

  • Роль банків у будівництві залізниць

  • Поява змішаних банків у Бельгії

  • Розділ 9. ЗРОСТАННЯ, КОНЦЕНТРАЦІЯ І ДИВЕРСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В 1850-1914 pp.

  • Перехід від змішаних банків до розподілу банківських функцій між депозитними і комерційними банками у Франції

  • Континентальна, або "німецька", банківська модель

  • Роль банків у міжнародному русі капіталів

  • Інші типи кредитних установ

  • Розділ 10. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Інфляція

  • Неможливість повернення до стабільності

  • Розділ 11. ТРАНСФОРМАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ПЕРІОД МІЖ ВІЙНАМИ

  • Зростання могутності держави

  • Відносини між банками та промисловістю

  • Банківська криза в Європі

  • Криза в Австрії і Німеччині

  • Падіння фунта стерлінгів і його вплив на країни Європи

  • Реформи 30-х років XX ст.

  • Розділ 12. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Грошові проблеми повоєнного періоду

  • Розділ 13. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ПІСЛЯ 1945 р.

  • Концентрація в банківській системі

  • Інтернаціоналізація і створення ринку євродоларів

  • Зміни в банківській системі, які відбулися наприкінці XX ст.

  • Загострення банківської конкуренції наприкінці XX ст.

  • Глобалізація банківської системи

  • Завдання наприкінці століття

  • Розділ 14. СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ

  • Маастрихтський договір

  • Тернистий шлях до Амстердама

  • Сценарій переходу до ЄВС

  • Юридичні засади використання євро

  • Банкноти і монети євро

  • Інструменти політики Європейського центрального банку
  • Типи операцій ЄЦБ на відкритому ринку

  • Євро та економічні оператори

  • Платіжні системи

  • Державні органи

  • Підприємства

  • РЕКОМЕНДОВАНА І ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА