Організація банків

Західноєвропейський банківський бізнес

Незважаючи на велику кількість предметів грецького мистецтва, що дійшли до наших часів, сьогодні існує лише одна репродукція, що датується періодом античності. Це можна пояснити тим, що в IV ст. до н. е., коли банківська справа почала розвиватися належно, грецьке мистецтво мало цікавилося щоденним життям. Демосфен описує банк трьома словами: ксілон (to xylon), чаріон (to charion) та грама-тема (to grammatema), що означає, так би мовити, деревину (стіл чи лавку), місце, де робили бізнес, і книги чи головні книги банків.

У грецьких містах банки, як правило, можна було знайти в торговельних кварталах; наприклад, в Афінах — в Агорі чи в Шреї, тоді як у Делосі, Кізіку та Ефесі банкіри мали свої власні будівлі. Необхідне для банкіра обладнання включало стіл, захищений від дощу та сонця тентом, під яким стояв банкір чи його працівник; стіл був обладнаний всім необхідним для здійснення платіжних та обмінних операцій. Банкіри також мали зразкову пробу металів та пробний камінь (щоб перевіряти срібло чи золото) для визначення золотого чи срібного вмісту монет і абак (рахівницю) — предмет для підрахунків, що використовувався греками з III ст. до н. е.

Головні книги являли собою основний інструмент банкіра. Щодня він заносив у них всі операції так, як вони були здійснені. Банкір вказував таку інформацію: ім'я клієнта, який здійснював платіж через посередництво банку, імена одержувачів, загальну вартість операції, імена осіб, яким банк перераховував гроші, причину платежу та загальну суму операції.

Для операції з обміну монет в головну книгу потрібно було занести лише ім'я клієнта та загальну суму, яка обмінюється. Немає доказів, що трапезити також вели головну книгу, як банкіри пізніших часів. Банківські книги, можливо, слугували доказом в суді у випадку процедури між клієнтами, а банкіри мали надавати зацікавленим сторонам деталі та дозволяти робити копії.

З деяких літературних джерел відомо, що трапезити робили власні позначки; добре відома епіграма Феокріта, написана у формі банківського запису: "Банк пропонує однакові умови для всіх громадян міста й іноземців: депозит може бути повернений у будь-який момент; тоді як інші використовують різні хитрощі, Каїкос поверне депозит у будь-який час, навіть вночі".

Лавки відкривались в публічних місцях, але в них банкіри жити не мали права (не могли жити у офісах), тому вони ще й мали особисті помешкання, які також були дуже безпечними і де вони також вели справи. Незважаючи на це, особиста резиденція банкіра мала важливе значення у ділових справах. Трапезити потребували безпечного місця (міцна кімната чи льох-сховище) для безпечного зберігання тієї частини депозитів (зливки золота, ювелірні вироби та інші коштовні предмети, під які вони надавали гроші у позику), які вони не брали до банку щодня, а в разі потреби опечатували депозити та документи клієнтів. Депозити іноді зберігалися в особистих скриньках, на яких були зазначені відповідні суми депозитів. Ця процедура використовувалася банкірами Деліана. Важливі та конфіденційні справи також вирішувалися у приватній обстановці вдома у банкіра.

Грецькі банки являли собою малі підприємства з обмеженою кількістю персоналу: один чи два раби або вільні особи, які працювали за обмінним столом, здійснювали платежі та вели головні книги. Вони мали сприяти успіхам свого володаря, що очолював банк. У візантійську еру таких працівників називали армарити (armaritai). Великі банкіри завжди мали одного чи кількох рабів, що зважували монети, організовували доставку, зберігали та оберігали закладні предмети, а також виконували багато іншої роботи.

Наступний розділ:

Банкіри та банкрутства


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Західноєвропейський банківський бізнес» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація банків“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина I. БАНКІВСЬКА СПРАВА В СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ

  • Розділ 2. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ГРЕЦЬКОМУ СВІТІ

  • Організація банків
  • Банкіри та банкрутства

  • Державна банківська справа

  • Державні банки

  • Розділ 3. БАНКИ В РИМСЬКОМУ СВІТІ

  • Банківські операції

  • Організація діяльності банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Частина II. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ЄВРОПІ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ ТА РАННЬОМУ СУЧАСНОМУ ПЕРІОДІ (476-1789)

  • Відродження банківської справи в Західній Європі

  • Виникнення приватної банківської справи

  • Відродження приватної банківської справи у сфері депозитів та жиротрансферів

  • Поява публічного депозиту та жирооперацій

  • Міжнародна банківська справа за часів домінування Італії

  • Вразливі альянси банків та монархів

  • Розділ 5. РОЛЬ ТРАДИЦІЙ У РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЄВРОПІ У XVI I XVII ст.

  • Поширення приватних та державних депозитних і жирооперацій

  • Виникнення та фінансове значення ярмарків у Женеві в XV ст.

  • Особливості ярмарків Кастилії у XVI ст.

  • Домінування італійців на ярмарках Ліона у XVI ст.

  • Фінансові ярмарки П'яченци у XVII ст.

  • Роль банкірів у зовнішній політиці Франції та Габсбургів

  • Великі державні банкрутства XVI і XVII ст.

  • Розділ 6. НОВІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ЄВРОПІ.

  • Обмінний банк Амстердама в XVII ст.

  • Приватна банківська справа в Амстердамі в XVII ст.

  • Виникнення в Стокгольмі першої банкноти

  • Розлад державних фінансів Франції у XVIII ст.

  • Крах фінансової системи Джона Ло

  • Недорозвиненість банківської системи Англії у XVII і XVIII ст.

  • Банк Англії й виникнення центрального емісійного банку

  • Формування довгострокового державного кредиту в сучасному розумінні

  • Частина ІІІ. БАНКИ ЄВРОПИ В XIX і XX ст.

  • Концентрація емісійної діяльності та надання банкнотам офіційного статусу

  • Поширення банківських грошей

  • Розділ 8. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

  • Вдосконалення британської моделі

  • Роль банків у будівництві залізниць

  • Поява змішаних банків у Бельгії

  • Розділ 9. ЗРОСТАННЯ, КОНЦЕНТРАЦІЯ І ДИВЕРСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В 1850-1914 pp.

  • Перехід від змішаних банків до розподілу банківських функцій між депозитними і комерційними банками у Франції

  • Континентальна, або "німецька", банківська модель

  • Роль банків у міжнародному русі капіталів

  • Інші типи кредитних установ

  • Розділ 10. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Інфляція

  • Неможливість повернення до стабільності

  • Розділ 11. ТРАНСФОРМАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ПЕРІОД МІЖ ВІЙНАМИ

  • Зростання могутності держави

  • Відносини між банками та промисловістю

  • Банківська криза в Європі

  • Криза в Австрії і Німеччині

  • Падіння фунта стерлінгів і його вплив на країни Європи

  • Реформи 30-х років XX ст.

  • Розділ 12. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Грошові проблеми повоєнного періоду

  • Розділ 13. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ПІСЛЯ 1945 р.

  • Концентрація в банківській системі

  • Інтернаціоналізація і створення ринку євродоларів

  • Зміни в банківській системі, які відбулися наприкінці XX ст.

  • Загострення банківської конкуренції наприкінці XX ст.

  • Глобалізація банківської системи

  • Завдання наприкінці століття

  • Розділ 14. СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ

  • Маастрихтський договір

  • Тернистий шлях до Амстердама

  • Сценарій переходу до ЄВС

  • Юридичні засади використання євро

  • Банкноти і монети євро

  • Інструменти політики Європейського центрального банку

  • Типи операцій ЄЦБ на відкритому ринку

  • Євро та економічні оператори

  • Платіжні системи

  • Державні органи

  • Підприємства

  • РЕКОМЕНДОВАНА І ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА