фінансовий стан уповноважених контрагентів має бути перевірений національною владою і визнаний задовільним (це положення не поширюється на філії організацій, штаб-квартири яких перебувають за межами Європейського економічного простору);
контрагенти мають відповідати будь-яким специфічним операційним критеріям, установленим національними центральними банками або ЄЦБ.
Уповноважені контрагенти отримують доступ до можливостей Європейської системи центральних банків тільки через національний центральний банк тієї держави — учасниці ЄВС, у якому вони розташовані. Національні центральні
банки збирають заявки на участь в операціях ЄЦБ і передають ці дані в центральний комп'ютер ЄЦБ у Франкфурті-на-Майні. На основі зібраних заявок ЄЦБ визначає ринкову ціну ресурсів та спускає відповідні інструкції національним центральним банкам, що розподіляють операції серед контрагентів. З урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навіть порівняно невеликі організації можуть брати участь в операціях ЄСЦБ. У разі потреби тендери можуть проводитися протягом години на основі електронного обміну інформацією.
ЄСЦБ має право відмовити в доступі до інструментів кредитно-грошової політики з міркувань надійності (вони повинні мати певну кредитну історію, активи тощо) чи у разі грубого або кількаразового порушення контрагентом своїх зобов'язань. При доборі учасників спеціалізованих операцій застосовують також деякі додаткові критерії.
Усі кредитні операції ЄСЦБ проводяться за умови внесення адекватної застави. Як застава можуть виступати насамперед ліквідні кредитні інструменти, що відповідають стандартам усієї зони євро (категорія І). Разом з тим не виключається використання ліквідних і неліквідних активів, що мають економічне значення лише в межах національних держав і схвалені національними центральними банками (категорія II). У табл. 11 систематизовані основні характеристики дозволених до використання активів.
Для того щоб забезпечити безперешкодні трансграничні перекази активів, буде створена так звана кореспондентська модель центральних банків. У її рамках національні центральні банки виступають як зберігачі активів один одного, що знаходяться в національних депозитаріях чи розрахункових системах. Модель розрахована на активи категорії І і ті активи категорії II, що можуть бути реалізовані на ринку. В принципі національні центральні банки мають переказувати гроші контрагентам тільки після того, як вони переконаються в одержанні їх кореспондентськими національними центральними банками відповідної застави. Для полегшення й прискорення процедури поряд з активами, що передаються при кожній операції, можуть і, очевидно, будуть створюватися пули активів, з яких віднімаються заставні суми.
Таблиця 11. Характеристики дозволених до використання активів1
| Критерій | Категорія І | Категорія II |
| Тип активу | Боргові сертифікати ЄСЦБ · Інші ринкові боргові зобов'язання (крім зобов'язань "гібридного типу") | Ринкові боргові зобов'язання Неринкові боргові зобов'язання · Акції, реалізовані на регульованому ринку |
| Процедури | Активи мають бути розміщені в централізованому порядку у формі бухгалтерських записів в національних центральних банках чи депозитаріях, що відповідають мінімальним стандартам ЄЦБ | Активи мають бути доступні для національного центрального банку, що включив їх до свого списку рівня II |
| Тип випускаючої організації | ЄСЦБ · Державний сектор Приватний сектор Міжнародні та наднаціональні інститути | Державний сектор Приватний сектор |
| Стандарт кредиту | ЄЦБ має вважати фінансовий стан випускаючої організації надійним | Національний центральний банк, що включив актив до свого списку рівня II, має вважати фінансовий стан випускаючої організації надійним |
| Місце реєстрації випускаючої організації | Європейський економічний простір | Зона євро · Розміщення в інших країнах, що належать до Європейського економічного простору, може бути схвалене з дозволу ЄЦБ |
| Місце розміщення активу | Зона євро | Зона євро · Розміщення в інших країнах, що належать до Європейського економічного простору, може бути схвалене з дозволу ЄЦБ |
| Валюта | Євро | Євро · Інші валюти Європейського економічного простору чи валюти, що перебувають у широкому обігу на ринку, можуть бути схвалені з дозволу ЄЦБ |
| Довідково: транскордонне використання | Так | Для "внутрішніх" активів — так · Для "іноземних" активів — можливі обмеження |
Природно, що ЄСЦБ має застрахувати себе від можливих ризиків, пов'язаних із банкрутством контрагентів. Цій меті слугують кілька заходів обережності.
По-перше, будуть застосовуватися первісні страхові відрахування на активи, що використовуються, величина яких варіюється залежно від строку кредиту.
По-друге, ЄСЦБ узяв на озброєння практику так званої "перукарської стрижки", тобто стягування різниці між ринковою цінністю активу та його цінністю як застави.
По-третє, якщо впродовж строку кредиту ринкова цінність активу впаде нижче від якоїсь оцінки, ЄСЦБ може зажадати від контрагента внесення додаткової застави.
Щодо інструментів регулювання й операцій, які застосовує Європейський центральний банк, то вони можуть бути систематизовані, як наведено в табл. 12.
Зміст усіх цих операцій у кінцевому підсумку зводиться до того, щоб різними, найбільш придатними для вирішення конкретного завдання методами керувати динамікою короткострокових процентних ставок, регулювати обсяг ліквідності на ринках і сигналізувати економічним операторам про цілі кредитно-грошової політики ЄСЦБ.
Інструменти політики Європейського центрального банку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Західноєвропейський банківський бізнес» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Банкноти і монети євро“ на сторінці 3. Приємного читання.
