Розділ «3.7. Особливості використання комерційними банками України відсоткових банківських продуктів»

У більшості комерційних банків вклади до запитання займають найбільшу питому вагу в структурі коштів.

Структура вкладів комерційних банків за видами валют і строками, показана на рис. 3.12.

Рис. 3.12. Структура вкладів на рахунках підприємств і населення в комерційних банках України на 01.10.2003 р.

1 — строкові (в іноземній валюті — 39,6);

2 — до запитання (в національній валюті — 76,8);

3 — строкові (в національній валюті — 60.4)

4 — до запитання (в іноземній валюті —23,6)

Структура коштів на рахунках підприємств, організацій та населення в комерційних банках України за галузями показана на рис 3.13.

Рис. 3.13. Структура вкладів на рахунках підприємств організацій

та населення в комерційних України на 1.01.2004р. за галузями

1 — матеріально-технічне постачання і збут (36,0);

2 — промисловість — усього (16,9);

3 — сільське господарство (1,2);

4 — транспорт (4,3); 5 — зв'язок (6,7); 6 — будівництво (3,3); 7—торгівля та громадське харчування (12,0); 8 — загальна комерційна діяльність (1,0); 9 — житлово-комунальне господарство (1,0); 10 — наука і фінансове обслуговування (3,0); 11 — фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення (4,4); 12 — інші (9,2).

До числа депозитів до запитання варто віднести контокорентний рахунок, на якому враховуються всі операції банку з клієнтом. На контокоренті відбиваються, з однієї сторони, позички банку і всі платежі з рахунку за дорученням клієнта, а з іншої — кошти, які надходять на рахунок у вигляді переказів, внесків, повернення позичок та ін. Таким чином, це активно-пасивний рахунок, що представляє собою поєднання розрахункового і позичкового рахунків, якщо в обіг залучені позичкові кошти і власник рахунку є боржником банку по кредиту. По кредитовому сальдо банк нараховує відсотки на користь клієнта, а по дебетовому — стягує відсотки на свою користь як за надану позичку. Причому відсотки на користь банку нараховуються за більш високою ставкою, ніж на користь власника рахунку. Контокорентні рахунки відкриваються надійним клієнтам, першокласним позичальникам як знак особливої довіри. Власник рахунку, при перевищенні витрат над надходженням коштів, має можливість без спеціального оформлення в кожному окремому випадку одержувати кредит у визначеній договором із банком сумі.

Певну подібність з контокорентним рахунком має поточний рахунок з овердрафтом. Це рахунок, по якому на підставі угоди між клієнтом і банком допускається у визначеному розмірі перевищення суми списання по рахунку над величиною залишку вкладів. Однак варто бачити розходження між цими рахунками. При овердрафті (на відміну від контокоренту) такі позики здійснюються від випадку до випадку, і мають не постійний характер.

В Україні, на відміну від загальноприйнятої практики, існує досить чіткий функціональний поділ між поточними рахунками і власне вкладами до запитання. Якщо поточні рахунки дійсно призначені виключно для обслуговування платіжного обороту, то вклади до запитання найчастіше все-таки використовуються для розміщення заощаджень вкладниками, які потребують максимально вільного режиму використання свого депозитного рахунку. Тому по поточних рахунках в окремих випадках відсотки не начисляються взагалі, а по внесках до запитання відсоткові ставки найнижчі з внесків (10-15% річних).

Ощадні вклади займають проміжне положення між строковими вкладами та вкладами до запитання і призначені для забезпечення довгострокового нагромадження клієнтом необхідної суми коштів.

Ощадний вклад створюється не одноразовим внеском, а може зростати в результаті регулярного чи нерегулярного внесення рівних чи різних сум протягом усього терміну. Клієнт не завжди може вільно зажадати виплати ощадного вкладу. Ощадні вклади повинні служити нагромадженню чи розміщенню капіталу, тому з розміщення на ощадні рахунки виключаються грошові суми, призначені для комерційної діяльності чи для платіжного обороту.

Особливістю ощадних вкладів є те, що, в принципі, вони можуть бути повернуті тільки після повідомлення і після закінчення погодженого терміну. Звичайно термін повідомлення в західних банках складає від 3-х місяців до 1-4 років. Без повідомлення можна зняти деяку обумовлену суму впродовж календарного року.