Розділ «3.7. Особливості використання комерційними банками України відсоткових банківських продуктів»

Банки зацікавлені в тому, щоб ощадні вклади з тривалим терміном попереднього повідомлення як можна довше знаходилися в їхньому розпорядженні і пропонують більш високі відсоткові ставки, ніж на короткострокові ощадні вклади. Розмір відсоткової ставки в основному залежить від тривалості погодженого терміну попереднього повідомлення. Відсоткова ставка по ощадних вкладах може бути змінена банком на підставі одностороннього оголошення про зміну ставки. Українські комерційні банки поки що слабко їх застосовують.

Особлива ліквідність ощадних вкладів виражається також і в тому, що вилучення внеску у виняткових випадках можливе і без дотримання терміну попереднього повідомлення. На практиці існують наступні можливості вилучення внеску; без попереднього повідомлення; після попереднього повідомлення, але до закінчення його терміну; після закінчення терміну попереднього повідомлення ("штатна ситуація").

Якщо банк дозволяє вкладнику достроково зняти його внесок, то як правило, передбачається компенсація банку у вигляді виплати знижених відсотків по вкладу. Українські комерційні банки застосовують в аналогічних випадках знижений відсоток по вкладу, а також виплату вкладу без відсотків при розірванні вкладу до закінчення деякого мінімального терміну (найчастіше 3-6 місяців). Як терміни попереднього повідомлення найчастіше використовуються невеликі строки — від 5 до 20 днів.

У цілому можна констатувати, що найактивнішу роль у формуванні депозитів до запитання в Україні відіграє нефінансовий сектор економіки (на 1.01.2003 р. — 77,3%), у формуванні строкових депозитів — домашні господарства (66,4%). За результатами аналізу депозитного ринку за строками залучення вкладів і видами виплат визначено, що найбільшу частку на депозитному ринку України мають депозити до запитання в національній валюті (приблизно по 40% загального обсягу Можна зробити висновок про необхідність впровадження заходів, спрямованих на покращання депозитного обслуговування дрібних клієнтів, які відіграють важливу радь у формуванні депозитної бази банків.

Одним із найважливіших відсоткових продуктів банку є кредит. Кредит як відсотковий продукт банку надається фізичним, юридичним особам, банкам-кореспондентам — міжбанківський кредит. Кредити, що надаються комерційним банкам у спеціальній літературі класифікуються за різними ознаками і критеріями. Можна констатувати, що найбільш вдалою є класифікація банківських кредитів (позичок) за призначенням і характером використання позичкових коштів; наявністю і характером забезпечення; термінами використання; методами надання і способами погашення; характером і способом сплати відсотка; числу кредиторів.

За призначенням і характером використання позичкових коштів виділяють: позички торгово-промисловим підприємствам; позички під нерухомість; споживчі кредити; сільськогосподарські позички; контокорентний кредит; кредит під цінні папери; кредити, пов'язані з вексельним обігом; міжбанківські позички, позички небанківським фінансовим установам; позики органами влади.

За наявністю і характером забезпечення виділяють: забезпечені (ломбардні) позички; незабезпечені (бланкові) кредити.

За термінами використання позички підрозділяють на: термінові, безстрокові (до запитання), прострочені, відстрочені.

До строкових позичок, які використовуються в Україні відносяться: короткострокові позички — до 1 року; середньострокові — від 1 до 3 років; довгострокові — понад 3 роки.

До безстрокових відносяться позички, надані банком на невизначений термін, — так звані позички до запитання. Позичальник зобов'язаний погасити таку позичку на першу вимогу банку. Якщо ж банк не вимагає повернення, то кредит погашається на розсуд позичальника. Простроченими вважаються позички, по яких минули терміни повернення, встановлені в кредитному договорі між банком і позичальником, а позичкові кошти не повернуті останнім. Такі позички облікують на окремому позичковому рахунку. Відстрочені — це позички, по яких на прохання позичальника банком прийняте рішення про перенесення на пізніший час терміну повернення кредиту. Відстрочка погашення позички оформляється звичайно додатковою угодою до основного кредитного договору і супроводжується встановленням більш високої відсоткової ставки.

За методами надання розрізняються позички, надані: у разовому порядку; відповідно до відкритої кредитної лінії (лімітом кредитування, кредити по необхідності); гарантовані кредити.

За характером і способом сплати відсотка виділяють позички з: фіксованою відсотковою ставкою; відсотковою ставкою, що "плаває"; сплатою відсотків в міру використання позичкових коштів (звичайні позички); сплатою відсотка одночасно з одержанням позичкових коштів (дисконтний кредит).

- По більшості банківських кредитів відсоток стягується через визначений час після їх видачі (як правило один раз на місяць). Це так звані звичайні кредити. На відміну від звичайних кредитів, надання дисконтного кредиту передбачає утримання кредитного відсотка (дисконту) при його видачі. Прикладом такого кредиту є обліковий кредит (покупка банком перекладних векселів у клієнтів-векселедержателів).

За числом кредиторів кредити комерційних банків поділяються на: надані одним банком, синдиковані (консорціальні) кредити та паралельні.

Синдиковані кредити видаються банківським консорціумом, у якому один із банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків учасників необхідну для клієнта суму ресурсів, укладає з ним кредитний договір і видає позичку. Паралельні кредити припускають участь у їх наданні декількох банків. Тут кредит одному позичальнику видають різні банки, але на одних погоджених умовах.

В Україні у 2003 р. (рис. 3.14.) відбувалася стійка тенденція до нарощування комерційними банками обсягів кредитування. Найбільше кредитів надавалося юридичним особам (суб'єктам підприємницької діяльності) — 79,8%, в порівнянні з 8,9% — фізичним особам.

Рис. 3.14. Структура заборгованості за кредитами, наданими комерційними банками на 1.01.2004 р.

1 — фізичним особам (8,9):

2— уряду (0,1);

3 — іншим банкам (12,1);