Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
КодСтадії
МАКРОСТAДІЯ 0: ПРОРОСТАННЯ
00Сухе зерно
01Початок поглинання води
03Кінець поглинання води
05Поява кінчика зародкового кореня
06Зародковий корінь, розтягується, кореневі волоски й/або помітні бічні корінці
01Поява кінчика зародкової піхви (колеоптиля)
09Сходи: колеоптиль проходить поверхню грунту; листок досягає кінчика колеоптиля
МАКРОСТАДІЯ 1: РОЗВИТОК ЛИСТІВ
10Перший лист виходить із колеоптиля,1), 2)
11Стадія 1-го листа. Перший листок розгорнутий. З'явилося вістря другого листка
12Стадія 2-го листи. Другий листок розгорнутий. З'явилося вістря третього листка
13Стадія 3-го листи. Третій листок розгорнутий. З'явилося вістря четвертого листка
1Стадії, що тривають до...
199 і більше листків розгорнуті
МАКРОСТАДІЯ 2: КУЩІННЯ3)
20Немає кущіння
21З'являється перший пагін кущіння: початок кущіння
22З'являється другий пагін кущіння
23З'являється третій пагін кущіння
2...Стадії, що зривають до...
29Кінець кущіння: максимальне число пагонів кущіння розвинуті
МАКРОСТАДІЯ 3: ВИХІД У ТРУБКУ (ГОЛОВНИЙ ПАПИ)
30Початок виходу в трубку: головний пагін і пагони кущіння спрямовані нагору, починають витягуватися. Відстань колоса від вузла кущіння, щонайменше, 1 см
31Стадія 1-го вузла: Перший вузол з'являється на поверхні землі, відстань від вузла кущіїпія, щонайменше, 1 см
32Стадія 2-го вузла: Другий вузол з'являється, відстань від 1-го вузла, щонайменше, 2 см
33Стадія 3-го вузли: Третій вузол з'являється, відстань від 2-го вузла, щонайменше, 2 см
34Стадія 4-го вузли: Четвертий вузол з'являється, відстань від 3-го вузла, щонайменше, 2 см
3Стадії, що зривають до...
37Поява останнього (прапорцевого) листка
39Стадія лігули (листового язичка): лігула прапорцевого листка помітна, прапорцевий листок повністю розвинений
МАКРОСТАДІЯ 4: НАБРЯКАННЯ СУЦВІТЬ (КОЛОСКІВ АБО МІТЕЛОК)
41Листова піхва прапорцевого листка подовжується
43Суцвіття (колос або мітелка) усередині стебла зрушено вгору, листова піхва прапорцевого листка починає набрякати
45Листова піхва прапорцевого листка набрякла
47Листова піхва прапорцевого листка відкривається
49Остюки з'являються над лігою (листовим язичком) прапорцевого листка Поява мереж. Ості з'являються над лігулою прапорцевого листа.
МАКРОСТАДІЯ 5: ПОЯВА СУЦВІТЬ (КОЛОСУ АБО ВОЛОТІ)
51Початок появи суцвіття (колосіння): видно верхню частину волоті або колоса
52Поява 20% суцвіття
53Поява 30% суцвіття
54Поява 40% суцвіття
55Поява половини суцвіття. Нижня частина ще в листовій піхві
56Поява 60% суцвіття
57Поява 70% суцвіття
58Поява 80% суцвіття
59Кінець колосіння: Колос або волоть повністю з'явилися
МАКРОСТАДІЯ 6: ЦВІТІННЯ
61Початок цвітіння. Перші тичинки з'являються
65Середина цвітіння. 50% зрілих тичинок
69Кінець цвітіння
МАКРОСТАДІЯ 7: УТВОРЕННЯ ЗЕРЕН (КАРИОПСІВ)
71Перші зернівки досягли половини свого остаточного розміру. Вміст зернівок водянистий
73Рання молочна стиглість
75Середня молочна стиглість. Всі зернівки досягли свого остаточного розміру. Вміст зернівок молочний. Зернівки ще зелені
77Пізня молочна стиглість
МАКРОСТАДІЯ 8: ДОЗРІВАННЯ ЗЕРЕН
83Рання воскова стиглість
85М'яка воскова стиглість. Вміст зернівок ще м'який, але сухий.
87Тверда воскова стиглість. Вм'ятина від нігтя не випрямлюється
89Рання повна стиглість. Зерно тверде, розколюється нігтем великого пальця при значному зусиллі
МАКРОСТАДІЯ 9: ВІДМИРАННЯ
92Пізня повна стиглість. Зерно тверде, не ламається нігтем великого пальця
93Зерно слабко тримається в колоску в денний час
97Рослина повністю відмерла. Солома ламається
99Збирання врожаю зерна

Завдяки виведенню та впровадженню у виробництво нових низькостеблових з міцною соломиною напівкарликових і карликових сортів, вдалося в значній мірі позбутися вилягання їх високопродуктивних посівів.

За даними досліджень і практичних результатів, чистий ефект оптимізації сортового складу зернових вже досягає 2-5 т/га, а врожайність понад 7 т/га, особливо за інтенсивних технологій їх вирощування, стала реальністю.

Зростаюча кількість та різноманітність адаптованих для різних зон інтенсивних сортів зернових культур, оптимізація інтенсивних посівів за сортовим складом стала не тільки бажаною, але й широко можливою. Що дає можливість у кожному господарстві вирощувати не тільки декілька аналогічних за рівнем продуктивності, але й гетерогенних за реакцією на зміну погодних умов року та особливостей конкретного поля, сортів.

Існує новий більш ефективний шлях поєднання продуктивності двох або більше сортів, зокрема міжсортових сумішок зернових культур, особливо тих, що мають досить значний набір порівняно гетерогенних за основними властивостями та біологічно сумісних сортів.

У багатьох країнах з розвинутим рослинництвом діють нові засади щодо рекомендацій виробництву нових сортів, там на основі географічно широкої мережі сортовипробування складають детальні каталоги нових сортів з повним описом їх можливої ефективності, але без жорстких територіальних рекомендацій. У нашій вітчизняній практиці це теж здійснюється, але переважно за ініціативою господарників без офіційного визнання та без системного забезпечення насінням нових високопродуктивних конкурентноздатних сортів для такого використання.

Зрозуміло, що реалізація властивостей сортів, генетичного потенціалу продуктивності, можлива за рахунок правильного використання оптимальної густоти рослин на одиниці площі, та залежної від неї структури й ефективності фотосинтетичного асиміляційного апарату, щільності репродуктивних елементів.

Густота рослин є не тільки каркасом просторової побудови надземної частини посівів, а й їх кореневої системи. Тому дотримання оптимальної густоти стояння рослин дасть змогу забезпечити рівномірний доступ до речовин та енергетичних джерел ґрунтового й повітряного живлення, повне їх використання, що має важливе значення у зменшенні екологічної напруги, при впровадженні інтенсивних технологій.

З оптимізованою густотою рослин пов'язане і формування ефективного фотосинтетичного асиміляційного апарату. Як відомо, він визначається оптимальністю розмірів, швидкістю формування та тривалістю функціонування листкової поверхні посіву. Від її просторової орієнтації як оптичної системи, насиченості хлорофілом, інтенсивності фотосинтезу, його продуктивності залежить повнота використання сонячної радіації.

Важливе значення в інтенсивних технологіях має мінеральне удобрення. Так, азотні добрива сприяють оптимізації розмірів та ефективної діяльності листкового асиміляційного апарату. Це, в свою чергу, забезпечує більш повну утилізацію елементів цих добрив у природних поживних сполуках основної продукції зернових та інших культур, нейтралізуючи екологічно шкідливе залишкове в ґрунті та надмірне нагромадження їх у рослинах.

Основним в оптимізації структури посівів та їх асиміляційного апарату є забезпечення більш високої ефективності фотосинтетично активної радіації (ФАР). Тому що саме тут зосереджені значні та ще невикористані резерви підвищення продуктивності рослинництва, в поєднанні з його екологізацією навіть за найбільш ефективних сучасних інтенсивних технологій. При теоретично можливому рівні використання ФАР, що досягає 8–15%, середніми за врожайністю посівами зернових культур використовується лише до 1%, а за інтенсивних технологій – до 3-4%.

Зрозуміло, що це потребує підвищення рівня та оптимізації режиму мінерального живлення, зокрема азотного. До того ж саме рівнем азотного живлення визначається більшість оптимізаційних параметрів інтенсивних посівів та повнотою його використання з грунту та утилізації в урожаї – екологічність технологій і екологічна чистота продукції.

Особлива складність оптимізації азотного живлення зернових через те, що азот бере участь у різних формотворних та метаболічних процесах. Азот характеризується значною фізіологічною активністю за відношенням до рослин і підвищеною рухомістю в грунті, що призводить до вимивання його запасів. Крім того, значні запаси азоту в грунті є екологічно шкідливими. Тому, при розробці та впровадженні інтенсивних технологій, стало необхідним дозоване застосування азотних добрив, з прив'язкою до біометричних ознак росту та розвитку рослин, визначення часу найбільшої потреби в ньому, фактичного стану посівів та ходу продукційних процесів у конкретних і передбачуваних погодних умовах. До того ж було встановлено, що частина потреби в азотному живленні для формування більш високих показників якості зерна може бути задоволена безпосередньо за рахунок позакореневого живлення. Розрахунки загальної потреби в азоті на програмований урожай повинні проводитись з урахуванням на основі конкретних агрохімічних визначень надходження азоту з фунту. Уточнення доз внесення кожного разу здійснюється за результатами оперативно проведених фунтової та листової діагностики. Удосконаленню оптимізації азотного живлення сприяє і те, що тепер час потреби у підживленнях визначають уже не залежно від сукупного поняття фаз розвитку рослин, а за окремими етапами органогенезу.

У зв'язку з специфічною реакцією зернових, навіть на оптимізоване азотне живлення не завжди вдається збалансувати ростові процеси з репродуктивними, внаслідок чого інтенсивні посіви стають вегетативно обтяженими, нестійкими до вилягання, тому вимагають застосування ретардантів. Під впливом ретардантів підвищується площа листків, насичення їх хлорофілом і якість зерна. Тобто застосування ретардантів, крім спеціального призначення, виконує ще й загальні оптимізаційні функції підвищення продуктивності посівів. У зв'язку з ретельним дотриманням рекомендованих доз і строків їх застосування загрози екологічного забруднення практично не виникає.

Для реалізації потенційних можливостей сільськогосподарських культур, необхідне урахування конкретних умов зони (регіону), господарства та окремого поля, повномаспггабне впровадження всіх агротехнічних засобів. Кожна культура і навіть сорт мають знайти своє відповідне місце – кращий або, принаймні, рекомендований попередник у науково обґрунтованих сівозміїїах, на основі їх зональної та мікрозональної господарської спеціалізації. Науково обгрунтоване чергування культур у сівозмінах є головним у забезпеченні та підтриманні фітосанітарного благополуччя полів та посівів, екологічно найчистішим заходом проти поширення бур'янів, шкідників і хвороб, джерелом збагачення корисної ґрунтової мікрофлори, органічних речовин грунту, збагачення його на азот, підтримання на оптимальному рівні загального балансу вологи в межах не тільки сівозміни, а й всього агроландшафту або навіть агроекосистеми.

Зернові культури слід розміщувати лише після оптимальних, науково обґрунтованих попередників: чисті або зайняті пари, зернобобові, багаторічні трави, ріпак тощо. Наприклад, багато площ озимої пшениці, жита та тритикале розміщувалися у 2009-2010 рр. після несприятливих попередників (соняшнику, зернових), тому сходи, як правило, з'явилися пізно, недружно, рослини ввійшли в зиму ослабленими та нерозкущеними (за даними С. В. Авраменко та ін,, 2010).

У сівозміні, з дотриманням усіх грунтозахисних заходів, повинна здійснюватись на високому рівні система основного й передпосівного обробітку грунту з повним набором всіх її технологічних елементів та операцій, в залежності від попередника. Вона повинна включати рекомендоване поєднання глибокого й поверхневого обробітку, з урахуванням стану грунту та погодних умов. Її слід спрямовувати на відтворення і підтримання агрономічно-цінної структури ґрунту, його щільності, вологозбереження, найповніше і найкраще загортання добрив та решток попередника.

Система удобрення повинна ґрунтуватися на розрахунках потреби програмованих урожаїв за кожним елементом живлення, з урахуванням ефективних запасів його в ґрунті, коефіцієнта використання, енергетичної дії, включати основне та стартове удобрення, підживлення. Фосфорні та калійні добрива розраховують і вносять переважно як основне удобрення. Доцільність основного внесення азотних добрив встановлюють за результатами аналізу грунту. При вмісті мінерального азоту в орному шарі понад 25 мг/кг грунту, перед сівбою їх вносити не слід. Потрібно чітко орієнтуватися на роздрібнене їх застосування протягом вегетації. При розробці та здійсненні всієї системи удобрення в сівозмінах під зернові більше уваги, ніж під інші культури, слід приділяти використанню нових форм простих і складних добрив та їх промислових сумішок, розчинів, суспензій.

Система удобрення є важливим фактором підвищення зимостійкості озимих зернових культур. Не рідко неправильне застосування добрив призводить до гірших результатів, ніж їхня відсутність. Застосування підвищених доз азотних добрив восени під час сівби озимих призводить до переростання рослин, зменшення накопичення вуглеводів у вузлах кущіння, в результаті чого озимі пошкоджуються низькими температурами. Навесні підживлення азотними добривами покращує наростання та відновлення вегетативної маси, а також утворення вторинної кореневої системи.

Для здійснення оптимізаційних параметрів посівів за показниками густоти рослин, польові культури треба сіяти в оптимальні строки за теплозабезпеченістю грунту і повітря, вологозабезпеченістю. Зрозуміло, що велике значення при цьому має ретельна підготовка посівного шару ґрунту на точно задану глибину загортання насіння, технологічна наладка сівалок для рівномірного розподілу насіння на всій площі в рядку методами точного висіву.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)
  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)