Стадії розвитку гороху

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
КодСтадії
МАКРОСТАДІЯ 0: ПРОРОСТАННЯ
00Сухе сім'я
01Початок набрякання сім'я
03Кінець набрякання сім'я
05Вихід зародкового корінця з сім'я
07Пагін пробив шкірку сім'я
08Гіпокотиль пробив поверхню грунту. Сім'ядолі ще під землею
09Сходи: гіпокотиль і сім'ядолі пробили поверхню землі
МАКРОСТАДІЯ 1: ФОРМУВАННЯ ЛИСТКІВ (ГОЛОВНИЙ ПАГІН)
10Два лускоподібні прикореневі листи видно;
11Перший справжній лист с прилистками і вусик (або перший вусик) розпустився;
12Другий справжній лист с прилистками і вусик (або другий вусик) розпустився;
13Третій справжній лист с прилистками і вусик (або третій вусик) розпустився;
1...Стадії продовжуються до...
19Дев'ять и більше справжніх листків і вусиків розпушені.
МАКРОСТАДІЯ 2: -
МАКРОСТАДІЯ 3: РІСТ В ДОВЖИНУ (ГОЛОВНИЙ ПАГІН)
30Початок росту в довжину
31Видно 1-ше розтягнуте міжвузля 1
32; 33Видно 2-ше розтягнуте міжвузля 1
Видно 3-ше розтягнуте міжвузля 1
3...Стадії продовжуються до...
39Видно 9 і більше розтягнутих міжвузлів1
МАКРОСТАДІЯ 4
МАКРОСТАДІЯ 5: ПОЧАТОК ФОРМУВАННЯ КВІТІВ (ГОЛОВНИЙ · ПАГІН)
51Перші бруньки квіток помітні
55Перші квітки помітні (закриті)
59Перші пелюстки помітні; квітки ще закриті
МАКРОСТАДІЯ 6: ЦВІТІННЯ
.60Перші відкриті квітки
.61Початок цвітіння: 10% квітів відкриті
20% квітів відкриті
30% квітів відкриті
40% квітів відкриті
Повне цвітіння: 50% квітів відкриті
Цвітіння, що завершується
Кінець цвітіння
МАКРОСТАДІЯ 7: УТВОРЕННЯ ПЛОДІВ
7110% бобів достигли видо- або сортотипової довжини; · Вміст зерен затверділий, при сплющуванні ще видавлюється сік
7220% бобів достигли видо- або сортотипової довжини; · Вміст зерен затверділий, при сплющуванні ще видавлюється сік
7330% бобів достигли видо- або сортотипової довжини; · Вміст зерен затверділий, при сплющуванні ще видавлюється сік. Показник тендерометра: 80.
7440% бобів достигли видо- або сортотипової довжини; · Вміст зерен затверділий, при сплющуванні ще видавлюється сік. Показник тендерометра: 95.
7550% бобів достигли видо- або сортотипової довжини; · Вміст зерен затверділий, при сплющуванні ще видавлюється сік. Показник тендерометра: 105.
7660% бобів достигли видо- або сортотипової довжини; · Вміст зерен затверділий, при сплющуванні ще видавлюється сік. Показник тендерометра: 115.
7770% бобів достигли видо- або сортотипової довжини; · Вміст зерен затверділий, при сплющуванні ще видавлюється сік. Показник тендерометра: 130.
79Боби достигли видо- або сортотипового розміру (зелена стиглість); насіння повністю розвинуте
МАКРОСТАДІЯ 8: ДОЗРІВАННЯ ПЛОДІВ І НАСІННЯ
8110% насіння видо- або сортоподібно забарвлені, сухі та тверді
8220% насіння видо- або сортоподібно забарвлені, сухі та тверді
8330% насіння видо- або сортоподібно забарвлені, сухі та тверді
8440% насіння видо- або сортоподібно забарвлені, сухі та тверді
8550% насіння видо- або сортоподібно забарвлені, сухі та тверді
8660% насіння видо- або сортоподібно забарвлені, сухі та тверді
8770% насіння видо- або сортоподібно забарвлені, сухі та тверді
8880% насіння видо- або сортоподібно забарвлені, сухі та тверді
89Повна стиглість: всі боби на рослині сухі та тверді. Насіння сухе та тверде (суха стиглість)
МАКРОСТАДІЯ 9: ВІДМИРАННЯ
Рослина відмерла
Продукти збирання (зерно)

1Рахуються з вузла з сім 'ядолями

Тому господарства з різною формою власності надають перевагу саме сортам, які стійкі до вилягання, оскільки вони є високотехнологічними (В. А. Іщенко, 2007).

В Україні вирощують фуражні та цінні сорти гороху, з яких виробляють крупу. До фуражних належать такі сорти: Ароніс, Беркут, Вінничанин, Вінець, Грант, Дамір 2, Елегант, Камертон, Луганський, Лазер, Менгір, Схід, Світязь, Явор, Харківський 320, Харківський стальний, Харківський янтарний та ін. З цінних сортів поширені: Світ, Харків'янин, Степовик, Норд, Надійний, Комбайновий 1, Інтенсивний 92, Беркут, Аграрій та ін. На зелений горошок в Україні районовані: Ранній консервний 20/21, Ранній Грабовський 11, Овочевий 76, Превосходний 240. Із сортів овочевого гороху поширені Альфа, Вега, Гермес, Горн, Каскад, Селена, Уладівський харчовий та інші.

Місце культури в сівозміні. Кращими для гороху попередниками € культури, які залишають поле чистим від бур'янів і не висушують ґрунт. У районах з посушливим кліматом не слід висівати його після цукрових буряків, соняшнику, суданської трави, сорго. Не треба вирощувати горох після інших бобових і гороху, бо це сприяє розвитку фузаріозу, розмноженню нематод, бульбочкового довгоносика та зерноїда. Не можна розміщувати посіви гороху близько від посівів багаторічних бобових трав, на яких зимують бульбочкові довгоносики. На одному і тому самому місці горох можна вирощувати не раніше, ніж через 4 роки. В сівозміні горох доцільніше розміщувати між двома зерновими злаковими культурами або між зерновою злаковою і технічною не бобовою культурою.

Обробіток ґрунту. При вирощуванні гороху максимальну увагу слід приділяти боротьбі з бур'янами. Тому потрібно застосовувати поліпшений або напівпаровий обробіток ґрунту з дворазовим лущенням стерні та ранньою зяблевою оранкою або іншим видом основного обробітку грунту. В цілому основний обробіток ґрунту під горох такий самий, як і під ранні ярі хлібні культури.

Весняний обробіток починають з боронування в 1-2 сліди зубовими боронами і вирівнювання поверхні ґрунту шлейфами. Перед сівбою проводять культивацію в 1-2 сліди на глибину 7-8 см з одночасним боронуванням. На легких ґрунтах перед сівбою застосовують коткування.

Удобрення. Горох добре реагує на застосування органічних і мінеральних добрив. Однак органічні добрива у вигляді напівперепрілого гною або компосту з розрахунку 18-20 т/га вносять тільки на бідних піщаних грунтах, і доповнюють їх фосфорними добривами. На більш родючих грунтах таке удобрення спричинює інтенсивний ріст зеленої маси ("жирування"), що затримує достигання врожаю.

При вирощуванні гороху досить важливу роль відіграють фосфорно-калійні добрива. Однак, фосфорні (Р60-100) і калійні (K60-100) добрива краще вносити під попередник – буряк, кукурудзу, зернові. Це важкорозчинні добрива і для формування врожаю гороху вистачає їх післядії та запасів цих елементів в грунті. Проте, після малоудобрених попередників, на грунтах з низькою родючістю та недостатнім забезпеченням фосфором і калієм, вносять P40-60K40-60 під оранку.

На грунтах з низьким вмістом магнію (менше 2-5 мг на 100 г грунту) рекомендується вносити магнієві добрива з розрахунку 30-40 кг/га МgO. Крім цього досить ефективним є позакореневе підживлення сірчанокислим магнієм в період вегетації.

Оскільки, горох є азотфіксуючою культурою, то азотні добрива (20-30 кг/га д.р.) застосовують лише у випадках, якщо під час сівби вміст легкогідролізованого азоту в орному шарі грунту менший ніж 80 мг/кг грунту.

Для поліпшення азотного живлення за рахунок фіксації симбіотичного азоту, насіння перед посівом обробляють бульбочковими бактеріями, проводячи інокуляцію ризоторфіном.

З метою вирішення проблеми дефіциту доступних форм біогенних елементів живлення в період вегетації, доцільно застосовувати сучасні види мікродобрив: Еколист, Вуксап, Нутрівант, Реаком та інші.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Насіння гороху готують наступним чином. Відразу після збирання його очищають і піддають фумігації хлорпікрином для знищення горохового зерноїда.

Для захисту від бактеріальних та грибкових захворювань (бактеріоз, кореневі гнилі, аскохітоз, фузаріоз), насіння протруюють такими препаратами: Максим ХL 035 (1,0 л/т), Бенлат, 50 % з.п. (2,0 л/т), Фундазол (2 л/т). Ці протравники можна використовувати в день сівби одночасно із ризоторфіном. Решта препаратів при поєднанні з бактеріальними добривами знищують бульбочкові бактерії, тому протруювання необхідно проводити не пізніше ніж за 2-3 тижні до сівби, а обробляти ризоторфіном і мікроелементами – в день сівби.

Горох висівають одночасно з ранніми ярими хлібами. Запізнення із сівбою на 7-12 днів на Поліссі може спричинити зниження врожаю на

0,2-0,3, а в Лісостепу- на 0,3-0,4т/га. Кращим способом сівби є вузькорядний. Однак, такі сівалки загортають насіння в грунт погано, тому використовують сівалки для звичайної рядкової сівби.

Крім того, в насінницьких цілях застосовують широкорядний спосіб сівби гороху із шириною міжрядь 45 см, який дає змогу отримувати якісне зерно. Проблемою такого вирощування є велика забур'яненість посівів.

Норма висіву гороху залежить від грунтово-кліматичної зони вирощування і біологічних особливостей сорту. Для зони Степу України рекомендується висівати: 0,9 -1,0; для Лісостепу – 1,0-1 ,2 і Полісся – 1,1-1,4 млн./га. Для високорослих сортів норму висіву зменшують на 0,8 -0,9 млн./га, для середньорослих збільшують на 0,1- 0,2 млн./га.

Поряд з цим, норму висіву встановлюють залежно від крупносгі насіння. Для крупнонасінних сортів норму зменшують на 10-15 %, для дрібнонасінних – на 10-15 % збільшують. Орієнтовна норма висіву для дрібнонасінних сортів (маса 1000 насінин менше 200 г) – 2,2-2,4 ц/га; середньонасінних (200-250 г) – 2,4-2,8 ц/га; крупнонасінних (більше 250 г) – 2,8–3,4 ц/га. Глибина загортання насіння становить 6- 8 см, на легких ґрунтах і в посушливих умовах – 8-10, а на важких і в умовах підвищеної вологості – 4–5 см.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стадії розвитку гороху“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху
  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)