Пестициди та інші хімічні засоби для догляду за культурами поступово витісняються більш сучасними складовими. Багато яз цих засобів створені на основі корисних бактерій, які сприяють росту культур і знищують патогени.
На разі досить актуальним та сучасним у системі захисту рослин використання біологічних препаратів, тим паче що їх на аграрному ринку є велика кількість. Ефективність біозахисту підтверджена дослідно-виробничими дослідженнями провідних інститутів і лабораторій України.
Україна спрямована на інтеграцію в ЄС, вступ в СОТ та входження в світовий ринок органічної продукції рослинництва і тваринництва, виробленої за біологічними технологіями без використання пестицидів. Важливу роль у цьому відіграє біологічний метод захисту рослин, який є екологічно безпечним. Він базується на використанні живих організмів, продуктів їх життєдіяльності та біологічно активних речовин, тобто зоофагів, ентомопатогенних мікроорганізмів, гербіфагів, антибіотиків, феромонів, ювеноїдів.
Застосування біологічного методу в боротьбі з шкідниками, хворобами і бур'янами в першу чергу передбачає використання:
• природних ворогів: хижаків, паразитів, антагоністів тощо; – виробництво екологічно чистої продукції; – відсутність резистентності у шкідливих організмів до використання засобів захисту;
• збільшення урожаю основних культур та підвищення їх якості;
• повноцінне використання всіх видів органічних відходів господарства;
• підвищення родючості ґрунту, оздоровлення грунтової мікрофлори;
• зниження на 25% і більше дози мінеральних – азотних, фосфорних і мікродобрив;
• підвищення рентабельності сільськогосподарської продукції в середньому на 30-50%.
До найбільш поширених бактеріальних препаратів відноситься: триходермін, гаупсин, бактороденцид, акбітур, біополіцид (БСП), лепідоцид, пентафаг-С, різоплан, бітоксібацилін, планриз та інші. Крім того біологічний захист передбачає у боротьбі із шкідниками використання трихограми.
Триходермін створений на основі грибів роду Trichoderma lignoruim, які відносяться до класу несправжніх грибів.
Антагоністичні властивості триходерми проявляються двояко: по- перше, гриб при розмноженні виробляє антибіотики, які знищують збудників хвороб рослин; по-друге, при використанні чужих грибниць, як поживне середовище, знищує гриби паразити. Триходерма сприяє активності клітинного соку і тим самим сприяє підвищенню стійкості до захворювань. Отриманні позитивні результати при використанні триходерміну в боротьбі з грибами роду Cуtospora, які викликають рак і всихання пагонів кісточкових порід, проти хвороб винограду та ін. У звичайних умовах антагоністичні властивості триходерміна добре проявляються при температурі +10°С і вище.
Триходермін застосовують проти парші, чорної ніжки, фузаріозу, аскофітозу, фітофторозу та інших хвороб, він також є біодеструктором соломи і целюлозних залишків.
Застосовується для обробки посадкового матеріалу, насіння, розсади, саджанців, внесення в грунт перед посадкою і після збору врожаю та обприскування рослин у період вегетації.
Норма витрати при обприскуванні рослин 5-10 л на 1 га, для замочування насіння 30-40 г на 1 кг насіння. Період очікування відсутній.
При правильному і своєчасному застосуванні препарату підвищується урожайність культури на 20-30%, знижується в 2-2,5 разу, пошкодженість кореневими гнилями, збільшується схожість та урожайність соняшнику, зернових та баштанних культур.
Один із напрямків використання триходерміну – як біодеструктор для рекультивації грунту та отримання біоорганічних добрив. Добавляючи триходермін у концентрації 5 л на 100 л води на 1 т компосту, через 2 місяці отримуємо добриво аналогічне 1 т. перегною. Якщо обробити подрібнену солому, яка залишається на полях триходерміном з розрахунку 5 л на 500 л води безпосередньо перед оранкою можна отримати 3-10 т органічних добрив на 1 га. Із трьох тонн соломи на 1 га поля надходить приблизно 20 л азоту, 5 л фосфору, 60 л калію, 4 л натрію.
Застосування триходерміну в сполученні з іншими біологічними засобами захисту рослин у бакових сумішах можна значно підвищити ефективність обробки та скоротити їх загальну кількість. Наприклад, внесення триходерміну в баковій суміші із гаупсином і торфовітом після збирання зернових і технічних культур на полі де залишається стерня, солома і післяжнивні залишки (3-4 т/га), безпосередньо перед заробкою їх в грунт дисковою бороною або лущильником сприяє деструкції післяжнивних залишків протягом 5-7 днів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту“ на сторінці 1. Приємного читання.
