Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві

Пестициди та інші хімічні засоби для догляду за культурами поступово витісняються більш сучасними складовими. Багато яз цих засобів створені на основі корисних бактерій, які сприяють росту культур і знищують патогени.

На разі досить актуальним та сучасним у системі захисту рослин використання біологічних препаратів, тим паче що їх на аграрному ринку є велика кількість. Ефективність біозахисту підтверджена дослідно-виробничими дослідженнями провідних інститутів і лабораторій України.

Україна спрямована на інтеграцію в ЄС, вступ в СОТ та входження в світовий ринок органічної продукції рослинництва і тваринництва, виробленої за біологічними технологіями без використання пестицидів. Важливу роль у цьому відіграє біологічний метод захисту рослин, який є екологічно безпечним. Він базується на використанні живих організмів, продуктів їх життєдіяльності та біологічно активних речовин, тобто зоофагів, ентомопатогенних мікроорганізмів, гербіфагів, антибіотиків, феромонів, ювеноїдів.

Застосування біологічного методу в боротьбі з шкідниками, хворобами і бур'янами в першу чергу передбачає використання:

• природних ворогів: хижаків, паразитів, антагоністів тощо; – виробництво екологічно чистої продукції; – відсутність резистентності у шкідливих організмів до використання засобів захисту;

• збільшення урожаю основних культур та підвищення їх якості;

• повноцінне використання всіх видів органічних відходів господарства;

• підвищення родючості ґрунту, оздоровлення грунтової мікрофлори;

• зниження на 25% і більше дози мінеральних – азотних, фосфорних і мікродобрив;

• підвищення рентабельності сільськогосподарської продукції в середньому на 30-50%.

До найбільш поширених бактеріальних препаратів відноситься: триходермін, гаупсин, бактороденцид, акбітур, біополіцид (БСП), лепідоцид, пентафаг-С, різоплан, бітоксібацилін, планриз та інші. Крім того біологічний захист передбачає у боротьбі із шкідниками використання трихограми.

Триходермін створений на основі грибів роду Trichoderma lignoruim, які відносяться до класу несправжніх грибів.

Антагоністичні властивості триходерми проявляються двояко: по- перше, гриб при розмноженні виробляє антибіотики, які знищують збудників хвороб рослин; по-друге, при використанні чужих грибниць, як поживне середовище, знищує гриби паразити. Триходерма сприяє активності клітинного соку і тим самим сприяє підвищенню стійкості до захворювань. Отриманні позитивні результати при використанні триходерміну в боротьбі з грибами роду Cуtospora, які викликають рак і всихання пагонів кісточкових порід, проти хвороб винограду та ін. У звичайних умовах антагоністичні властивості триходерміна добре проявляються при температурі +10°С і вище.

Триходермін застосовують проти парші, чорної ніжки, фузаріозу, аскофітозу, фітофторозу та інших хвороб, він також є біодеструктором соломи і целюлозних залишків.

Застосовується для обробки посадкового матеріалу, насіння, розсади, саджанців, внесення в грунт перед посадкою і після збору врожаю та обприскування рослин у період вегетації.

Норма витрати при обприскуванні рослин 5-10 л на 1 га, для замочування насіння 30-40 г на 1 кг насіння. Період очікування відсутній.

При правильному і своєчасному застосуванні препарату підвищується урожайність культури на 20-30%, знижується в 2-2,5 разу, пошкодженість кореневими гнилями, збільшується схожість та урожайність соняшнику, зернових та баштанних культур.

Один із напрямків використання триходерміну – як біодеструктор для рекультивації грунту та отримання біоорганічних добрив. Добавляючи триходермін у концентрації 5 л на 100 л води на 1 т компосту, через 2 місяці отримуємо добриво аналогічне 1 т. перегною. Якщо обробити подрібнену солому, яка залишається на полях триходерміном з розрахунку 5 л на 500 л води безпосередньо перед оранкою можна отримати 3-10 т органічних добрив на 1 га. Із трьох тонн соломи на 1 га поля надходить приблизно 20 л азоту, 5 л фосфору, 60 л калію, 4 л натрію.

Застосування триходерміну в сполученні з іншими біологічними засобами захисту рослин у бакових сумішах можна значно підвищити ефективність обробки та скоротити їх загальну кількість. Наприклад, внесення триходерміну в баковій суміші із гаупсином і торфовітом після збирання зернових і технічних культур на полі де залишається стерня, солома і післяжнивні залишки (3-4 т/га), безпосередньо перед заробкою їх в грунт дисковою бороною або лущильником сприяє деструкції післяжнивних залишків протягом 5-7 днів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту
  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)