Біологічні особливості. Ярий ячмінь друга зернова культура за площами посіву в Україні, після озимої пшениці.
В умовах гострої посухи запліднення відбувається до виколошування або взагалі може і не відбутися (табл. 28).
В ячменю кущіння необмежене стадійно й пагоноутворення за інтенсивного зволоження може продовжуватися тоді, коли перші пагони досягай повної стиглості. Внаслідок цього в дощову погоду достиглий стеблостій заростає пагонами пізнього кущіння.
Технологія вирощування
Сучасні сорти. Сортовий склад слід формувати залежно від цілей вирощування. Для пивоварних цілей краще вирощувати дворядні ячмені сортів: Незабудка, Вінницький 28, Каштан, Подолян, Неофіт, Терен, Командор, Всесвіт, Набат, Лофант, Аскольд, Соборний, Екзотик, Зоряний, Одеський 115, Персей, Галактик, Гонор, Джерело, Едем, Табора та ін. Для кормових і продовольчих – Адапт, Дніпровський 257, Донецький 14, Карат, Геліос, Лотос, Південний, Папідум 107, Фенікс та інші.
Останніми роками різко збільшується використання зерна ярого ячменю для виробництва пива. До зони заготівлі пивоварного ячменю належать Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська та Чернівецька області. Для виготовлення пива використовують ячмені різновидності nutans тобто дворядні, що мають вищий відсоток вирівненості зерна. Потреби пивоварного виробництва стимулюють створення нових високопродуктивних сортів ячменю стійких до вилягання, ураження найбільш поширеними хворобами: борошнистою росою, смугастим гельмінтоспоріозом, карликовою іржею, темно-бурою плямистістю, летючою сажкою.
Біологічні особливості ярого ячменю
| № з/п | Абіотичні фактори і біологічні особливості | Показники | |||
| Тепло: · – мінімальна температура проростання насіння, °С | +1+3 | ||||
| - оптимальна температура проростання насіння, °С | +17+20 | ||||
| і. | - мінімальна температура з'явлення сходів | +4+5 | |||
| - температура, що спричиняє пошкодження сходів, °С | -6-8 | ||||
| - оптимальна температура росту і розвитку, °С | +20+22 | ||||
| - сума активних температур за вегетаційний період (вище +5 °С), °С | 1800-2200 | ||||
| 2. | Волога: · – оптимальна вологість грунту, % | 65-75 | |||
| - кількість вологи в орному шарі ґрунту для отримання дружніх | |||||
| сходів, мм | 20-30 | ||||
| - потрібно для набухання і проростання насіння, % | 58-60 | ||||
| - транспіраційний коефіцієнт | 350-450 | ||||
| - критичний період за вологістю | КОЛОСІННЯ- | ||||
| достигання | |||||
| 3. | Винос елементів живлення, кг/ц основної та побічної продукції: · – N | 2,7 | |||
| – P2O5 | 1,1 | ||||
| – К20 | 1,6 | ||||
| 4. | Вимоги до реакції грунтового розчину | рН 6,0-7,5 | |||
| 5. | Відношення до світла (довжина дня) | довгого дня | |||
| 6. | Оптимальна щільність грунту, г/см3 | 1,1-1,25 | |||
| Індекс листкової поверхні | 4,0-5,0 | ||||
| Оптимальна площа листкової поверхні на 1 та, тис. м2 | 40-50 | ||||
| 8. | Тип кореневої системи | мичкуватий | |||
| 9. | Заглиблення коренів у грунт, м | 0,8-1,0 | |||
| Горизонтапьне розростання кореневої системи, м | 0,8-0,9 | ||||
| 1,0-1,5 | |||||
| 10. | Використання ФАР, % | (задовільне) 3,0-4,0 (добре) | |||
| 11. | Спосіб запилення | самозапилення | |||
| 12. | Тривалість вегетаційного періоду, днів | 60-110 | |||
Місце культури в сівозміні. Для пивоварного ячменю кращими попередниками вважаються цукрові буряки та кукурудза на зерно, які розміщують після озимих зернових культур. У цьому разі отримують не тільки високий урожай, але й зерно належних пивоварних якостей. В свою чергу ярий ячмінь – найкраща покривна культура та попередник для багаторічних трав.
Попередниками для фуражного ячменю ярого може бути більшість польових культур, за умови їх малої забур'яненості, особливо багаторічними бур'янами, і оптимально внесених доз добрив під них.
Оптимальний рівень насичення сівозміни ярими зерновими у Лісостепу країни становить до 30 %, із них ячменем – 10 %.
Обробіток грунту. Основний обробіток грунту під ячмінь необхідно починати якомога раніше після збирання попередника. При цьому підвищується біологічна активність грунту, навіть в умовах посухи, покращуються показники його родючості.
Пивоварний ячмінь добре відзивається на поглиблення орного шару грунту під попередником, але безпосередньо під пивоварний або кормовий ячмінь, поглиблення основного обробітку понад 20-22 см – недоцільне.
При вирощуванні ячменю після картоплі, кормових і цукрових буряків, під які проводять глибоку оранку, після їх збирання можна провести безплужний обробіток плоскорізами або чизель- культиваторами.
Після кукурудзи поле дискують у двох напрямках дисковими боронами і потім орють на зяб на глибину 22–25 см. У зоні недостатнього зволоження проводять обробіток плоскорізами- глибокорозпушувачами. На важких запливаючих грунтах в умовах зрошення добрі результати дає обробіток фрезерними культиваторами глибокорозпушувачами КФГ-3,6. На важких грунтах, на схилах, на ділянках, де можливий застій води навесні, в передзимовий період слід провести щілювання (ЩП-3-70 або ін.).
У системі передпосівного обробітку грунту найголовніше – не пересушити верхнього шару грунту до сівби. Навесні закривають вологу, використовують замість парових культиваторів КПС-4, у яких погано регулюється глибина обробітку, комбіновані агрегати типу: АПБ, АГ системи “Європак”, ”Георгій”.
На вирівняних з осені полях, коли верхній шар ґрунту при виході з зими перебуває в пухкому стані, сівбу ячменю можна проводити без попередньої культивації, обмежуючись лише передпосівним боронуванням важкими зубовими боронами. У випадку, якщо грунт після зими ущільнений, замість боронування проводиться передпосівна культивація на глибину загортання насіння в агрегаті з легкими боронами.
Не можна спрощувати допосівний обробіток грунту після таких культур, як кукурудза та соняшник, у зв'язку з наявністю значної кількості післяжнивних решток. У таких випадках поле готують за загальноприйнятою схемою, щоб забезпечити якісне загортання насіння на задану глибину – 5-6 см. При недостатній вологості верхнього шару грунту глибину заробки насіння збільшують на 1– 3 см. Посіви обов'язково одразу коткують або не пізніше третього дня від сівби. Цей захід прискорює появу сходів ячменю на 1-2 дні та зумовлює підвищення врожайності зерна на 0,1-0,3 т/га, внаслідок покращання водного і теплового режиму грунту в зоні розміщення висіяного зерна, підсилення діяльності ґрунтових мікроорганізмів, а також запобігає вітровій ерозії верхнього шару ґрунту.
Удобрення. Ячмінь має недостатньо розвинену кореневу систему із низькою засвоювальною здатністю, тому потребує значної кількості легкодоступних форм елементів живлення. З усіх ярих колосових культур ячмінь найкраще використовує і окуповує пряму дію і післядію добрив. На слабозабезпечених пожнивними речовинами полях, під основний обробіток грунту необхідно вносити мінеральні добрива, згідно розрахунків за даними агрохімпаспорту поля.
Оскільки основну частину елементів живлення ярий ячмінь поглинає у перші фази росту (перші 40 днів), то бажано щоб у цей період поблизу кореневої системи знаходились легкозасвоювані поживні речовини. Тому, крім основного удобрення проводять ще й припосівне внесення азотних, фосфорних або комплексних добрив в нормі 15 кг/га діючої речовини кожного компонента. Даний захід забезпечує підвищення зернової продуктивності у середньому на 0,3– 0,4 т/га.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого“ на сторінці 1. Приємного читання.
