Біологічні особливості квасолі

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
№ з/пАбіотичні фактори і біологічні особливостіПоказники
123
1.Тепло: · мінімальна температура проростання насіння, °С; оптимальна температура проростання насіння, °С; мінімальна температура з'явлення сходів+10 · +20 · +12+13
температура, що спричиняє пошкодження сходів, °С; оптимальна температура росту і розвитку, °С; сума активних температур за вегетаційний період (вище +5 °С), °С-0,5-1,0 +22+25 2000-2500
2.Волога: · оптимальна вологість ґрунту, %; кількість вологи в орному шарі ґрунту для отримання дружніх сходів, мм; потрібно для набухання і проростання насіння, %; транспіраційний коефіцієнт; критичний період за вологістю70; 20-30 106-114 450-500 початок цвіті ння- поява бобів
3.Винос елементів живлення, кг/ц основної та побічної продукції: · N; Р2О5; К2O6.0- 7,0 1,5-1,7; 3.0- 4,5
4.Вимоги до реакції ґрунтового розчинуpH 6,5-7,5
5.Відношення до світла (довжина дня)короткого дня
6.Оптимальна щільність грунту, г/см31,1-1,25
7.Індекс листкової поверхні · Оптимальна площа листкової поверхні на 1 га, тис. м24,5-5,5; 45-55
8.Тип кореневої системистрижневий
9.Заглиблення коренів у ґрунт, м Горизонтальне розростання кореневої системи, м1,5; 1,0
10.Використання ФАР, %1,0-1,5
11.Спосіб запиленнясамозапильний
12.Тривалість вегетаційного періоду, днів ранньостиглі форми пізньостиглі форми75-85; 100-120

Квасоля дуже вимоглива до ґрунтів. Краще росте на родючих, легких чорноземних ґрунтах.

В процесі росту і розвитку квасоля проходить 9 стадій за класифікацією ВВСН (табл. 48).

Технологія вирощування

Сучасні сорти. В Україні районовано більше 15 сортів звичайної квасолі, з яких найбільш поширені: Буковинка, Дніпрянка,

Докучаєвська, Мавка, Надія. Із районованих овочевих сортів найбільш поширені – Артеміс, Білозерна-361, Вид, Гайдарська, Даяна, Бурська, Бурека, Зіронька, Загадка, Ксеня, Кіман, Лаура, Лібра, Присадибна, Пітра, Пантера, Полька, Скуба, Сюіта, Українка.

Стадії розвитку квасолі за класифікацією ВВСН

КодСтадії
МАКРОСТАДІЯ 0: ПРОРОСТАННЯ
00Сухе сім'я
01Початок набрякання сім'я
03Кінець набрякання сім'я
05Вихід зародкового корінця з сім'я
07Гіпокотиль з сім'ядолями пробив сім'яну шкірку
08Гіпокотиль з сім'ядолями росте до поверхні грунту
09Сходи: гіпокотиль та сім'ядолі пробили поверхню грунту
МАКРОСТАДІЯ 1: ФОРМУВАННЯ ЛИСТКІВ (ПЕРШИЙ ПАГІН)
10Сім'ядолі повністю розпущені
122 нероздільних листки (1-ша пара листків) розпущені
133-й справжній лист (1-й трійчастий лист) розпущений
1...Стадії продовжуються до...
199 або більше справжніх листів (2 нероздільних), 7 або більше трійчастих)
МАКРОСТАДІЯ 2: ФОРМУВАННЯ БІЧНИХ ПАГОНІВ
21Видно 1-й бічний пагін
22Видно 2-й бічний пагін
23Видно 3-й бічний пагін
2...Стадії продовжуються до...
29Видно 9 або більше бічних пагонів
МАКРОСТАДІЯ 3: – МАКРОСТАДІЯ 4: – МАКРОСТАДІЯ 5: ФОРМУВАННЯ ПОЧАТОК КВІТІВ (ГОЛОВНИЙ ПАГІН)
51Видно перші бруньки квітів
55Перші бруньки квітів збільшенні
59Видно перші пелюстки; квіти ще закриті
МАКРОСТАДІЯ 6: ЦВІТІННЯ
60Перші відкриті квіти в посіві
61Початок цвітіння: 10% квітів відкриті1 Початок цвітіння2
6220% квітів відкриті1
6330% квітів відкриті1
6440% квітів відкриті1
65Повне цвітіння: 50% квітів відкриті1 Головна фаза цвітіння2
67Цвітіння, щозавершуеться1
69Закінчення цвітіння; помітно перші боби (5мм довжини)
МАКРОСТАДІЯ 7: УТВОРЕННЯ ПЛОДІВ
7110% бобів достигли сортоподібної довжини1 Початок розвитку бобів2
7220% бобів достигли сортоподібної довжини1
7330% бобів достигли сортоподібної довжини1
7440% бобів достигли сортоподібної довжини1
7550% бобів достигли сортоподібної довжини; початок наливання насіння1' Головна фаза розвитку бобів2
7660% бобів достигли сортоподібної довжини1
7770% бобів достигли сортоподібної довжини; боби гладко переломлюються
7880% бобів достигли сортоподібної довжини1
79Боби: утворення насіння зовні добре видно1
МАКРОСТАДІЯ 8: УТВОРЕННЯ ЇІЛОД1ВІ НАСІННЯ
8110% бобів дозріли (насіння тверді)1 Початок дозрівання насіння2
8220% бобів дозріли (насіння тверді)1
8330% бобів дозріли (насіння тверді)1
8440% бобів дозріли (насіння тверді)1
8550% бобів дозріли (насіння тверді)1 Головна фаза дозрівання насіння2
8660% бобів дозріли (насіння тверді)1
8770% бобів дозріли (насіння тверді)1
8880% бобів дозріли (насіння тверді)1
89Повна стиглість: боби повністю дозріли (насіння тверде)1
МАКРОСТАДІЯ 9: ВІДМИРАННЯ
97Рослина відмерла
99Продукти збирання (зерно)

1У сортів, що мають обмежений період цвітіння 2У сортів, що мають необмежений період цвітіння

Місце культури в сівозміні. Найкращими попередниками квасолі є удобрені озима пшениця, кукурудза та картопля. В південно- західних районах України її можна вирощувати в післяукісних посівах після озимих на зелений корм.

Зяблевий обробіток грунту під квасолю, нічим не відрізняється від обробітку під ярі зернові культури. Навесні, від початку польових робіт до сівби, площу потрібно утримувати в розпушеному стані да чистою від бур'янів, для чого проводять 2-3 -культивації та боронування.

Удобрення. Квасоля із всіх зернобобових культур найбільш вимоглива до умов живлення. Нестача азоту спричинює пожовтіння сходів, а нестача фосфору затримує ріст рослин. Від нестачі калію виникає хлороз, жовтіють листя і стебла.

Значно підвищується врожай квасолі від внесення добрив, особливо органічних. Проте доцільніше вносити гній під попередню культуру. Значне підвищення врожаю квасолі забезпечують мінеральні добрива, зокрема фосфорно-калійні, але найвищі врожаї збирають при внесенні повного мінерального добрива. Азотні добрива під квасолю рекомендується вносити в невеликих дозах – 20-30 кг/га діючої речовини, а фосфорні (Рзо-бо) та калійні Кбо-90 залежно від типу ґрунту і попередника.

Обов'язковим елементом технології вирощування квасолі є обробка насіння бактеріальними добривами, зокрема ризоторфіном. Якщо через 15-20 днів після сходів на коренях не утворилось достатньо бульбочок, посіви підживлюють азотними добривами – N40-45.

Важливу роль у формуванні високого врожаю квасолі відіграє сірка. Недостатня її кількість в ґрунті затримує розвиток культури, знижує врожай і погіршує його якість. З мікроелементів квасоля добре реагує на внесення бору, марганцю, молібдену, заліза, міді та ін..

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). В день сівби насіння обробляють спеціальним бактеріальним добривом, в складських приміщеннях, або під навісом. Прямі сонячні промені згубно діють на бульбочкові бактерії.

Для боротьби з антракнозом і бактеріозом, насіння протруюють Фундазолом з розрахунку 3 кг на 1 тонну насіння одночасно з обробкою бактеріальним добривом і мікроелементами. У Польщі для протруювання насіння також використовують Гаучо 350 FS, Промет 400 БС, Маршал DS, Офтанол Т та інші.

Сівбу розпочинають, коли грунт на глибині 10 см прогріється до +10...+12°С і мине загроза приморозків. В умовах Лісостепу України оптимальним строком сівби квасолі є 5–15 травня, в Степу – 20 квітня – 5 травня, а на Поліссі – 5-20 травня.

Висівають квасолю широкорядним способом з міжряддями 45- 60 см. Ширину міжрядь встановлюють залежно від форми куща та грунтово-кліматичних умов регіону. В південних Лісостепових районах квасолю рекомендується сіяти з шириною міжрядь 45 см. У більш посушливих районах України ширину міжрядь збільшують до 60 см.

Норми висіву встановлюють залежно від крупності насіння, способу сівби та району вирощування. При сівбі з міжряддям 45 см норма висіву для лісостепових районів становить 350-400 тис., для степових – близько 300 тис. насінин на 1 га. Проте, і в степових районах у роки достатнього зволоження та на зрошуваних землях вищі врожаї мають при нормі висіву 400 тис. зерен на га.

Глибина загортання насіння має бути 4–5 см. При недостатній вологості грунту глибину загортання насіння збільшують до 6-7 см.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біологічні особливості квасолі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі
  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)