| Код | Стадії | ||||||||
| Двоцифровий | Трьоцифровий | ||||||||
| МАКРОСТАДІЯ 0: ПРОРОСТАННЯ | |||||||||
| 00 | 000 | Бульба в спокої, не проросла | |||||||
| 01 | 001 | Проростки (< 1 мм) | |||||||
| 02 | 002 | Проростки загострені, максимально до 2 мм | |||||||
| 03 | 003 | Кінець спокою, проростання, проростки 2...3 мм | |||||||
| 05 | 005 | Початок коренеутворення | |||||||
| 07 | 007 | Початок росту пагону | |||||||
| 08 | 008 | Ріст пагонів: утворення нижніх листків | |||||||
| 09 | 009 | Сходи: проростки пробиваються через поверхню ґрунту | |||||||
| МАКРОСТАДІЯ 1: РОЗВИТОК ЛИСТКІВ | |||||||||
| 10 | 100 | Поява листків | |||||||
| 11 | 101 | Формування 1-го листка (>4 см) на головному пагоні | |||||||
| 12 | 102 | Формування 2-го листка (>4 см) на головному пагоні | |||||||
| 13 | 103 | Формування 3-го листка (>4 см) на головному пагоні | |||||||
| 1... | 10... | Продовження росту до... | |||||||
| 19 | 109 | Сформувався 9-й листок (>4 см) на головному пагоні | |||||||
| 110 | Сформувався 10-й листок (>4 см) на головному пагоні | ||||||||
| 11... | Продовження росту до... | ||||||||
| 121 | Формування 1-ого листка (> 4 см) апікальні розгалуження 2-го порядку | ||||||||
| Формування 2-ого листка (> 4 см) апікальні розгалуження 2-го порядку | |||||||||
| 122 | Продовження росту до... | ||||||||
| Формування 1-ого листка (> 4 см) апікальні розгалуження 3-го порядку | |||||||||
| 12... | Продовження росту до... | ||||||||
| 131 | Формування Х-го листка (> 4 см) апікальні розгалуження | ||||||||
| 13... | N-14) порядку | ||||||||
| 1XN | |||||||||
| МАКРОСТАДІЯ 2: УТВОРЕННЯ БІЧНИХ ПАГОНІВ | |||||||||
| 21 | 201 | Утворення 1-ого базального бічного пагона (>5 см) | |||||||
| 22... | 202 | Утворення 2-ого базального бічного пагона (>5 см) | |||||||
| 2... | 22... | Продовження утворення бічних пагонів | |||||||
| 29 | 209 | Сформувався 9-й і більше базальних пагонів | |||||||
| МАКРОСТАДІЯ 3: РІСТ ГОЛОВНОГО ПАГОНА В ДОВЖИНУ (ЗМИКАННЯ | |||||||||
| СТЕБЛОСТОЮ) | |||||||||
| 31 | 301 | Початок змикання стеблостою: 10% рослин сусідніх рядків змикаються | |||||||
| 33 | 303 | 30% рослин сусідніх рядків змикаються | |||||||
| 39 | 309 | Змикання стеблостою: 90% рослин сусідніх рядків змикаються | |||||||
| МАКРОСТАДІЯ 4: УТВОРЕННЯ БУЛЬБ | |||||||||
| 40 | 400 | Початок утворення бульб: набрякання перших кінчиків столонів удвічі | |||||||
| більше їхнього діаметра | |||||||||
| 43 | 403 | 30% максимальної видо- або сортоспецифічної маси бульб досягнуті | |||||||
| 50% максимальної видо- або сортоспецифічної маси бульб досягнуті | |||||||||
| 45 | 405 | 70% максимальної видо- або сортоспецифічної маси бульб досягнуті | |||||||
| Маса бульб досягнута максимуму Шкірка бульб ще не огрубіла Шкірка | |||||||||
| 47 | 407 | стирається великим пальцем. Бульби легко відриваються від столонів | |||||||
| Бульби мають шкірку з механічною щільністю: у 95% бульб шкірка на | |||||||||
| 48 | 408 | верхньому кінці бульби не стирається великим пальцем | |||||||
| 49 | 409 | ||||||||
| МАКРОСТАДІЯ 5: ПОЯВА ЗАКЛАДОК КВІТОК | |||||||||
| 51 | 501 | Квіткові бруньки 1-ї закладки квіток (головний пагін) помітні (1...2 мм) Квіткові бруньки 1-ї закладки квіток (головний пагін) мають розмір 5 мм | |||||||
| 55 | 505 | Перші квіткові пелюстки помітні, ясно відрізняються від чашолистків Квіткові бруньки 2-ї закладки квіток (2-го порядку) помітні (1...2 мм) | |||||||
| 59 | 509 | Квіткові пагони 2-ї закладки квіток мають розмір 5 мм Перші квіткові пелюстки 2-ї закладки квіток помітні | |||||||
| 521 | Квіткові бруньки 3-ї закладки квіток (3-го порядку) помітні (1...2 мм) Квіткові пагони 3-ї закладки квіток мають розмір 5 мм | ||||||||
| 525 | Перші квіткові пелюстки 3-ї закладки квіток помітні | ||||||||
| 529 | Розвиток п-закладки квіток | ||||||||
| 531 | |||||||||
| 535 | |||||||||
| 539 | |||||||||
| 5N | |||||||||
| МАКРОСТАДІЯ 6: ЦВІТІННЯ | |||||||||
| 60 | 600 | Перше відкриття квіток | |||||||
| 61 | 601 | Початок цвітіння: 10% квіток 1-го суцвіття (головний пагін) відкриті Повне цвітіння: 50% квіток 1-го суцвіття відкриті | |||||||
| 65 | 605 | Кінець цвітіння першого суцвіття | |||||||
| 69 | 609 | Початок цвітіння: 10% квіток 2-го суцвіття (2-го порядку) відкриті | |||||||
| 621 | |||||||||
| 625 | Повне цвітіння: 50% квіток 2-го суцвіття відкриті | ||||||||
| 629 | Кінець цвітіння 2-го суцвіття | ||||||||
| 631 | Початок цвітіння: 10% квіток 3-го суцвіття (3-го порядку) відкриті Повне цвітіння: 50% квіток 3-го суцвіття відкриті | ||||||||
| 635 | Розвиток квіток п-суцвіття | ||||||||
| 6N | Кінець цвітіння | ||||||||
| 6N9 | |||||||||
| МАКРОСТАДІЯ 7: РОЗВИТОК ПЛОДІВ | |||||||||
| 70 | 700 | Перші ягоди видно | |||||||
| 71 | 701 | 10% ягід 1-го супліддя майже досягли остаточного розміру | |||||||
| 75 | 705 | 50% ягід 1-го супліддя майже досягли остаточного розміру або обсипалися | |||||||
| 79 | 709 | 90% ягід 1-го супліддя майже досягли остаточного розміру або обсипалися | |||||||
| 721 | 10% ягід 2-го супліддя (2-го порядку) майже досягли остаточного розміру | ||||||||
| 7N | Розвиток п-супліддя | ||||||||
| 7N9 | Майже всі ягоди досягли остаточного розміру або обсипалися | ||||||||
| МАКРОСТАДІЯ 8: ДОЗ РІВ А ННЯ ПЛОДІВ І НА СІННЯ | |||||||||
| 81 | 801 | Ягоди 1-го супліддя (головний пагін) ще зелені, насіння світле Ягоди 1-го супліддя (головний пагін) забарвлені від охристо до блідо- | |||||||
| 85 | 805 | бурого · Ягоди 1 -го супліддя (головний пагін) в'ялі, насіння прийняли | |||||||
| 89 | 809 | сортотипове темне забарвлення · Ягоди 2-го супліддя (2-го порядку) ще зелені, насіння світле | |||||||
| 821 | Дозрівання плодів і насіння п-супліддя | ||||||||
| 8N | |||||||||
| МАКРОСТАДІЯ 9: ВІДМИРАННЯ | |||||||||
| 91 | 901 | Початок пожовтіння й посвітління листків | |||||||
| 93 | 903 | Багато листків пожовкли | |||||||
| 95 | 905 | 50% листів бурого кольору | |||||||
| 97 | 907 | Листки й стебла відмерли, стебла вицвілі й сухі | |||||||
| 99 | 909 | Збирання(бульби) | |||||||
Ріст картоплі закінчується у фазу в'янення та відмирання картоплиння. Пізні сорти зберігають зелене листя аж до приморозків. Настання фаз росту залежить від погодних умов, а також тривалості вегетаційного періоду сорту картоплі.
Бульбоутворення у картоплі має свої особливості. Так, в умовах довгого світлового дня, за тривалої температури довкілля вище + 29 °С, а також слабкому освітленні і високих дозах азотних мінеральних добрив, бульбоутворення затримується. Висока температура є причиною не тільки припинення утворення бульб, але і прискорення дозрівання вічок на наявних бульбах, які проростають навіть до збирання урожаю або стають нежиттєздатними. Саме ці процеси, поряд з хворобами та низьким рівнем агротехніки, є причиною "виродження" картоплі, яке особливо часто проявляється в південних районах України.
Бульбоутворення в картоплі прискорюється в умовах короткого світлового дня, за високої інтенсивності освітлення, при зниженні температури та на помірному фоні мінерального живлення.
У процесі тривалого вирощування одного й того ж самого сорту картоплі може спостерігатися її виродження (стійке зниження врожайності). Причини виродження картоцлі наступні: 1) накопичення вірусної інфекції в садивному матеріалі (картоплю пошкоджують 12 різних вірусів); 2) дія високих температур при нестачі вологи під час формування бульб (період цвітіння).
Методи оздоровлення садивного матеріалу: 1) створення в біолабораторіях методом культури тканин (метод меристем) здорового насіннєвого матеріалу; 2) вирощування насіннєвої картоплі у високогірних умовах (розріджене повітря забезпечує менші можливості для розвитку вірусів); 3) літні посадки картоплі (це дає змогу зміщувати строки цвітіння культури до більш пізніх, коли температури повітря не такі високі); 4) більш ранні строки викопування (не чекаючи відмирання бадилля, що не дає можливості проникнути інфекції з надземної частини рослин в бульби); 5) садіння картоплі на торфових грунтах (навіть при спекотній погоді торфові грунти не прогріваються вище +20°С); 6) видалення вражених вірусами рослин на насінницьких ділянках під час вегетації культури; 7) використання розчину стимуляторів (тіосечовина, гіберелін, роданистий калій, янтарна кислота); 8) недопущення заселення насаджень шкідниками – переносниками інфекції.
Для підтримання врожайних властивостей сорту, потрібно проводити періодично сортооновлення (заміна насіння одного сорту на насіння цього ж сорту, але вищої репродукції – еліту або супереліту). Елітне насіння вирощують спеціальні насінницькі господарства.
Періодичність сортооновлення в різних зонах України неоднакова: Степ – щорічно; Лісостеп – раз у 2-3 роки; Полісся – раз у 5-6 років.
Технологія вирощування.
Сучасні сорти. В Україні зареєстровано понад 100 сортів картоплі. Залежно від напряму використання їх ділять на 4 групи: столові, кормові, технічні та універсальні. Найпоширеніші (70 % посівних площ) столові сорти.
Столові – відзначаються високими смаковими якостями. Сприятливим співвідношенням білка й крохмалю як 1:12-1:16, підвищеним вмістом вітамінів. Придатні для механізованого очищення. Мають добру лежкість.
Кормові – характеризуються високим виходом кормових одиниць, високою урожайністю та вмістом білка 2 % і більше. Крохмалистість їх становить 17-18 %. Вони мають високий вміст сухих речовин.
Технічні – характеризуються підвищеним (18-25 %) вмістом крупнозернистого крохмалю і сухих речовин. Кожний 1% крохмалистості дає можливість економити ЗО кг бульб картоплі. Використовуються для виробництва спирту, крохмалю, чіпсів та ін. Найбільш придатні для виробництва чіпсів сорти з низьким вмістом редукованих цукрів (0,1 -0,4%) – Зарево, Дзвін, Фантазія.
Універсальні – використовуються на різні цілі.
Залежно від тривалості вегетаційного періоду сорти діляться на: 1) ранньостиглі (70-80 днів) – Божедар, Бородянська рожева, Зов, Кобза, Краса, Повінь, Пролісок, Серпанок, Розаратаін; Немішаївська, Аграрна, Подолянка 96; 2) середньоранні (80-90 днів) – Адретта, Берегиня, Водограй, Мавка, Малич, Невська, Обрій, Санте, Цезар та ін.; 3) середньостиглі (90-120 днів) – Горлиця, Лілея, Західний, Либідь, Луговська, Слава, Явір, Нагорода, Довіра та ін.; 4) середньопізні (120-130 днів) – Воловецька, Дезіре, Зарево, Оксамит 99, Ракурс, Промінь, Червона рута та ін.; 5) пізньостиглі (130-150 днів) – Древлянка, Віра, Ласунак, Темп.
У кожному господарстві рекомендується вирощувати 3-4 сорти: 30-35 % площі відводять під ранні та середньоранні, 40-50 % – під середньостиглі і 15-30 % під середньопізні і пізньостиглі сорти.
Місце культури в сівозміні. Картоплю, як просапну культуру, розміщують у польових, прифермських, кормових та овочевих сівозмінах. Вона може давати добрі врожаї після різних попередників. Кращими попередниками є озимі зернові, зернобобові культури, однорічні і багаторічні трави, кукурудза на силос. У загальному ж, картопля не вибаглива до попередників за умови удобрення органічними добривами, а також добре росте в повторних посівах. Проте, беззмінне вирощування на одному і тому ж полі призводить до сильного розвитку хвороб, шкідників, з якими є значні проблеми і при дотриманні чергування культур. Навіть на родючих грунтах, при систематичному удобренні, врожаї картоплі при повторному вирощуванні неминуче зменшується на 30% і більше. Тому повертати картоплю на попереднє місце в сівозміні можна не раніше, ніж через 3-5 років. Картопля є одним з кращих попередників для озимих та ярих зернових культур, льону.
Обробіток грунту під картоплю повинен проводитись на високому агротехнічному рівні. Для нормального розвитку коренів, столонів, а пізніш і бульб, картопля вимагає достатньої аерації грунту. Щоб досягти високої аерації грунту необхідно виконати такі операції: лущення стерні, оранку та передсадивну підготовку.
Лущення повинне забезпечувати належну глибину розпушення, повноту підрізання і подрібнення бур'янів, достатнє загортання післяжнивних решток та вирівнювання поверхні поля. Проводять його відразу після збирання зернових культур на глибину 6-8 см, для знищення багаторічних кореневищних і коренепаросткових бур'янів глибину лущення збільшують до 12-15 см.
Обробіток чорноземних грунтів у Лісостепу має свої особливості, їх необхідно орати на зяб. Як правило, навесні такі ґрунти дозрівають повільно, що затягує строки їх підготовки і висаджування картоплі. Крім того, обробіток "неспілого" грунту призводить до різкого погіршення його фізичних властивостей, утворення брил і грудок, що унеможливлює застосування комбайнів при збиранні. Щоб уникнути цього, в Лісостепу на чорноземних грунтах всі операції з внесення добрив і підготовки грунту потрібно проводити з осені. У цій зоні особливо велике значення має нагромадження та збереження вологи в грунті, тому зяблева оранка є обов'язковим агротехнічним прийомом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)“ на сторінці 1. Приємного читання.
