Застосування КАСів

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві

Наразі у системі удобрення велику увагу приділяють внесенню аміакатів. Отримують аміакати розчиненням у водному аміаку азотних добрив у різних комбінаціях. У результаті виходить рідина жовтого кольору з вмістом азоту від ЗО до 50 %. Азот в аміакатах знаходиться у різних формах і співвідношеннях, залежно від вихідних складових це може бути вільний і зв'язаний аміак, амідна і нітратна форма. За дією на сільськогосподарські культури аміакати рівноцінні твердим азотним добривам.

Найпоширенішим добривом з аміакатів є КАС – це високоефективне рідке азотне добриво з регульованим вмістом корисного компонента, суміш водних розчинів карбаміду – СО(МН2)2 – 32-38 % і аміачної селітри – NH4NO3 – 41-47 %, в якій азот представлений в трьох формах – аміачна (ИН4+), нітратна (NO3) і амідна (NH2-), крім того містить воду Н2О – 19,4% та -0,5% аміачної води (табл. 16). КАС – це насамперед дуже гнучкий додатковий інструмент живлення сільськогосподарських культур в умовах високоефективного виробництва. Він дозволяє скорегувати живлення у ключові фази розвитку рослини для корекції, посилення відсутніх факторів у розвитку, для одержання необхідних характеристик товарної продукції (збільшення білка, клейковини і т.д.).

У разі взаємодії з мікроорганізмами амідна форма азоту КАС переходить в амонійну. В процесі нітрифікації, якщо температура ґрунту досить висока для мікробної активності, амонійна форма азоту переходить у нітратну.

Таким чином, під час внесення азоту в різних формах ми одержуємо пролонгований ефект. Крім того, процеси взаємного перетворення азоту в грунті залежать від безлічі факторів (температури, вологості, аерованостї, кислотності та ін.), тому наявність різних форм азоту в грунті може розглядатися ще і як "політика страхування".

На жаль, під час внесення аміачної селітри, в умовах тимчасового або постійного надлишку вологи, значна частина нітратного азоту вимивається із грунтовою водою. Коли він знаходиться нижче зони кореневої системи, то стає недоступним, а, отже, загубленим для живлення рослин. До того ж нітратний азот, у процесі денітрифікації (перетворення нітратного азоту в газоподібний), випаровується в атмосферу.

Денітрифікація розвивається при обмеженій кількості кисню в ґрунті, його значному ущільненні та надмірній заболоченості місцевості. За підвищених температур ґрунту, коли мікроорганізми активізуються, можливість розвитку денітрифікації зростає. Амонійний азот часто зв'язується із часточками ґрунту, і, таким чином, уникає вимивання, до того ж він більш схильний до випаровування (тому амонійні форми азоту завжди загортають у ґрунт). Амонійний азот, за умов сприятливих нітрифікації – температура, волога й наявності кисню, швидко перетворюється в нітратний (нітрифікація). Амонійна форма азоту, при внесенні з осені, економічно більш ефективна, тому що зменшує втрати азоту.

Наявність амонійної форми робить бажаним мінімальне загортання, особливо в умовах високих температур і відсутності опадів після внесення.

16. Основні технічні характеристики КАС

Найменування показникаКАС-28КАС-30КАС-32
Зовнішній виглядпрозора злегка підфарбована рідина
Масова частка всього азоту, %28,0±0,530±0,532±0,5
Масова частка аміачної селітри, %37-4141-4644-45
Масова частка карбаміду, %29,5-30,532,5-; 34,535-35,5
Масова частка води, %29-3124-2619-20
Вагове співвідношення між карбамідом і селітрою0,74-0,80
Лужність в перерахунку на вільний аміак, %0,02-0,5
Густина, кг/м, при 40 °С1255-12701285-; 13121 306-1326
Температура кристалізації, °С-17, не більше-10, не більше-2, не більше
Температура замерзання, °С-26

Для забезпечення найбільш оптимального живлення рослин азотом необхідно забезпечити в першу чергу дробне живлення, оскільки споживання азоту рослинами відбувається впродовж всього періоду вегетації. У зв'язку з наведеним вище внесення КАС навесні під передпосівну культивацію виглядає як одне з оптимальних рішень.

КАС не містить техногенного забруднення радіонуклідами, має нейтральну або слаболужну реакцію.

На відміну від рідких аміачних добрив КАС практично не містить вільного аміаку, що виключає втрати азоту в атмосферу за рахунок випаровування під час внесення в ґрунт, при вантаженні, транспортуванні та зберіганні. Його можна вносити за допомогою високопродуктивних агрегатів без одночасної заробки в ґрунт, а також з поливною водою.

Втрати азоту у разі внесення КАС не перевищують 10 % від загального азоту, у той час, як при внесенні гранульованих азотних добрив досягають 30-40 %.

Важливість позакореневого живлення обумовлюється такими факторами: у стресових ситуаціях (низькі температури, заморозок, нестача вологи й т. п.) засвоєння елементів живлення кореневою системою сильно уповільнюється, а це сповільнює темпи росту й розвитку.

В умовах низьких температур або нестачі вологи в грунті поглинання живильних речовин значно вповільнюється. Часто критичні періоди щодо нестачі макро- і мікроелементів у зернових наступають у фазі виходу в трубку – колосіння.

Внаслідок інтенсивного, швидкого наростання вегетативної маси запаси легкодоступних елементів живлення із ґрунту вичерпуються або їх засвоєння "не встигає за темпами росту рослин". У такій ситуації рослині можна допомогти позакореневим (листковим) живленням.

При внесенні КАС 15-40 % їх залишається на листках, а 30-80 % від цієї кількості вже протягом 48 годин засвоюється рослинами.

Ступінь (відсоток) і швидкість засвоєння елементів живлення з добрив через листову поверхню значно вище, чим при засвоєнні з добрив, внесених у ґрунт. Для цього найкраще підходять розчини карбаміду й КАС, розведені водою. Амідна форма азоту швидко проникає через листкову поверхню.

Листкове живлення доцільно поєднувати із внесенням мікроелементів і пестицидів. Асортимент водорозчинних мікродобрив і пестицидів досить високий і агроном самостійно визначає, яка діюча речовина найбільш необхідна рослині в цей час.

Крім усіх вищезазначених переваг КАС поліпшує споживання азоту під час посухи. Його використовують на всіх видах ґрунтів під злакові, технічні, овочеві, плодово-ягідні і квіткові культури. Внесення

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування КАСів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів
  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)