Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
Очікувана урожайність, т/гаПопередникОрієнтовна норма добрив, кг/га д. р.
NР2О5К2О
2,0-2,5Багаторічні трави806090
2,5-3,012070140
3,0-3,516080170
3,5-4,020090200
4,0-4,5240100220

При вирощуванні ріпаку досить важливе значення має забезпечення рослин магнієм та сіркою. На формування 3,0 т/га насіння, ріпак споживає 25-45 кг магнію та 45–90 кг сірки. Тому для забезпечення рослин ріпаку магнієм та сіркою рекомендується вносити Калімагнезію, Калімаг, Кізерит, Епсоміт. Як правило їх вносять під оранку. Навесні найкраще вносити сірку у вигляді сульфату амонію. Поряд з цим, слід враховувати те, що внесення сірки більше 60 кг/га д. р. може підвищувати вміст глюкозинолатів.

Ріпак добре реагує на внесення як макроелементів, так і мікроелементів, особливо бору, марганцю, молібдену, цинку та ін. Високоефективним є застосування мікродобрив на хелатній основі: Еколист, Вуксал, Розасоль, Нутрівант та ін. При внесенні мікродобрив доцільно додавати карбамід (6-12 кг на 100 л води) та сірчанокислий магнієй (5 кг на 100 л води). Проводять два-три обприскування: на початку вегетації, за висоти рослин 10-15 см та у фазі бутонізації.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Для насіння ріпаку не потрібен період післязбирального дозрівання. Його можна використовувати для сівби відразу ж після очистки і просушування. Кращі результати за продуктивністю насіння одержують при сівбі минулорічним насінням. З метою захисту посівів на початкових етапах росту від хвороб і шкідників, насіння обов'язково протруюють. Для цього використовують наступні препарати: Круїзер, Максим ХL, Офтанол Т, Ровраль Фло та ін.

Для озимого ріпаку строк сівби має вирішальне значення для перезимівлі й збереження рослин. Практика підтвердила, що оптимальні строки сівби ріпаку настають за 15-20 днів раніше оптимальних строків сівби озимої пшениці. Встановлено, що ранні посіви в наступному році швидше проходять фази свого розвитку і менше пошкоджуються ріпаковим трачем. Проте, при надто ранній сівбі, ріпак дуже переростає, що призводить до зниження його зимостійкості.

Для нормального розвитку рослинам ріпаку перед входженням у зиму потрібно 60-80 днів осінньої вегетації і набрана сума температур 600-800 °С. Це дасть можливість загартуватися рослинам, досягти висоти 10-15 см, утворити розетку 6-10 листків, сформувати точку росту над поверхнею ґрунту на висоті 1 см та діаметр кореневої шийки 0,6-1 см.

Оптимальні строки сівби озимого ріпаку з 15 по 30 серпня, допустимі – з 10 серпня по 10 вересня. При цьому, слід зазначити, що для гібридів, які мають швидший початковий ріст порівняно із сортами, допустимий строк сівби є до 15 вересня.

Ріпак, як правило, сіють звичайним рядковим способом. Для цього використовують зерно-трав'яні сівалки (СЗТ-3.6А), лляні (СЗЛ-3,6), бурякові (ССТ-12Б). Добре зарекомендували себе сівалки "Містраль 6000", СПУ-6Д, "Акорд", "Амазоне" та ін. Залежно від типу сівалки відстань між рядками становить 7,5 см; 12 см; 15 см. Широкорядний спосіб сівби (45 см) застосовують на насінницьких посівах. При цьому для сівби використовують спеціалізовану пневматичну сівалку СПР-6 або овочеву СО-4,2 з обов'язковою герметизацією.

Оптимальна густота рослин в осінній період повинна становити 40-80 шт./м2 (40-60 пгг./м2 для гібридів та 60-80 шт./м2 для сортів). Для формування такої густоти рослин норма висіву для гібридів повинна становити в межах 0,5-1,0 млн. схожих насінин на 1 га, або 3– 6 кг/га, для сортів 4-6 к/га.

Треба мати на увазі, що головною умовою вирощування ріпаку є одержання своєчасних і дружних сходів, а це можливе лише при загортанні насіння у вологий ґрунт на глибину 1,5–3,0 см.

Догляд за посівами. Одразу ж після сівби посіви коткують кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6. Після появи сходів у фазі розетки посіви боронують. На широкорядних посівах в осінній та весняний періоди ґрунт розпушують культиваторами.

Ріпак не витримує конкурентної боротьби з бур'янами на початкових етапах росту і розвитку. Забур'янення посівів на початку вегетації спричинює зниження урожайності насіння на 25-30 %. Для передпосівного внесення використовують Бутізан, 40 % к.е. (1,75–2,5 л/га), Трефлан, 24 % к.е. (2,4 л/га).

Проти падалиці зернових культур, багаторічних та однорічних злакових бур'янів застосовують: Арамо 50, к.е. (1,0-2,0 л/га), Зелек Супер, к.е. (0,4–1,0 л/га), Селект 120, к.е. (0,4–1,8 л/га), Центуріон, к.е. (0,4-0,8 л/га) та інші грамініциди. Навесні для боротьби із ромашкою, підмаренником, осотом, волошкою застосовують Лонтрел Гранд, 75 % в. р. (0,12-0,20 л/га) та Галера, в. р. (0,3-0,35 л/га).

Ріпак сильно пошкоджується шкідниками. До найбільш поширених відносяться: ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, хрестоцвітні блішки, пильщик, попелиця, трач та ін.. Боротьбу зі шкідниками ріпаку проводять хімічним методом при перевищенні порогу чисельності і шкодочинності. Для цього використовують інсектициди: Біскайя (0,25-0,40 л/га), Фастак, 10 % к.е. (0,1-0,15 л/га), Золон, 35 % к.е. (1,5-2,0 л/га), Штефесін, 2,5 % к.е. (0,3л/га) та ін..

Серед хвороб ріпаку найбільш небезпечними є склеротиніоз та фомоз. Для осіннього внесення фунгіцидів використовують препарати Фолікур (0,5-1,0 л/га), Карамба (0,75-1,25 л/га) та ін.. Поряд з цим, внесення фунгіциду Карамба восени (у фазі 4-6 листків культури) забезпечує обмеження росту ріпаку, сприяє розвитку кореневої системи, покращує гілкування, суттєво підвищує зимостійкість рослин, захищає посіви від ураження хворобами. Також рекомендується вносити Карамбу навесні (у фазі перших бутонів) для захисту від фомозу, пероноспорозу, сірої гнилі, циліндроспоріозу та ін. Крім цього, він діє ж регулятор росту. Внаслідок цього відпадає потреба внесення регуляторів росту (ретардантів) для захисту посівів від вилягання.

Ріпак достигає нерівномірно, стручки розтріскуються, що призводить до значних втрат врожаю. Тому для зменшення втрат насіння посіви обприскують склеювачами: Нью Фіпм 17 (0,7 л/га), Еластік (1,0– 1,3 л/га), Спондам, (0,6-1,0 л/га) та ін.. Розчин цих препаратів, нанесений на стручки, створює полімерну мембрану, яка регулює водний баланс і запобігає розтріскуванню та висипанню. Склеювачі застосовують за 2-3 тижні до збирання врожаю, при пожовтінні 70-75 % стручків, але до утворення пергаментної структури.

Збирання врожаю. Збирання врожаю проводять як прямим комбайнуванням, так і роздільно.

Пряме комбайнування застосовується тільки на площах чистих від бур'янів, при рівномірному достиганні рослин, або коли вже пройшли строки роздільного збирання. Скошування рослин у валки починають у фазі жовто-зеленої стиглості, коли нижні листки опадають, 50 % стручків стали лимонно-жовтого кольору, насіння має світло-вишневий колір, а вологість насіння становить близько ЗО %.

Скошують ріпак широкозахватними жатками ЖВН-6, ЖРБ-4,2, ЖБА-3,5. Через 3-6 днів після скошування, коли вологість насіння становитиме 10-12 %, валки обмолочують комбайнами Джон Дір, КЛААС, Лан, Славутич. Для зменшення втрат насіння обмолот доцільно проводити вранці, увечері та вночі.

Пряме комбайнування починають при настанні технологічної стиглості (вологість насіння 11-15 %). Перестиглі насінини (при вологості 9 % і нижче) дуже обсипаються від доторкань мотовила. Для запобігання втратам насіння комбайн обладнують подовженим ріжучим апаратом ("ріпаковий стіл"). Тільки за допомогою ріпакового столу, насіння, що вилітає із стручків уже під час зрізування стебел, попадає в жатку, а не на землю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)
  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)