Сучасні технології вирощування рослинницької продукції для підвищення засвоєння елементів живлення рослинами передбачають використання мікробіоти – азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій.
Відомо, що засвоєння азотних добрив рослинами не перевищує 45-50%, фосфорних – 20%, калійних – 25-60%, залежно від культури і типу грунту. При розрахунках необхідної кількості мінеральних добрив (наприклад, за виносом ІЧРК) враховуються відповідні показники ступеня засвоєння біогенних елементів. Переважна кількість добрив при цьому "планується" не для живлення рослин, а для забруднення довкілля. Інтродукуючи ж агрономічно-цінні мікроорганізми з підвищеною специфічною активністю, зокрема фітостимулювальною, ми можемо істотно збільшити коефіцієнти використання добрив. Це здійснюється за рахунок надходження до рослини фітогормонів бактеріального походження в оптимальній кількості і в збалансованому вигляді, їх впливу на ризогенез, адсорбційну здатність коріння та додатковий синтез окремих ферментів.
Відсутність у кореневій зоні сільськогосподарських культур корисної специфічної мікрофлори провокує захоплення цієї екологічної ніші іншими, нетиповими мікроорганізмами, в т.ч. патогенними. З огляду на це, екологічна (як і економічна) доцільність бактеризації сільськогосподарських культур не викликає сумніву. Корисні грунтові мікроорганізми, заселивши ризосферу рослин, тривалий час не допускають патогенні мікроорганізми до інфікування рослин.
Навіть у роки епіфітотій деяких захворювань, передпосівна інокуляція насіння біопрепаратами сприяла затримці розвитку хвороби на 2-3 тижні, що суттєво позначалось на урожайності культур. Слід також сказати, що насіння, одержане з бактеризованих рослин, є менш зараженим збудниками хвороб, особливо грибкових, що дуже важливо як при зберіганні зерна та застосуванні в насінництві, так і у випадку використання його на харчові потреби.
Бактеріальні препарати – екологічно безпечні добрива комплексної дії, оскільки мікроорганізми, на основі яких вони створені, не тільки фіксують азот атмосфери або трансформують фосфати ґрунту, а й продукують амінокислоти, ріст активуючі сполуки та речовини антибіотичної природи, що стримують розвиток фітопатогенів.
Підсилене засвоєння поживних речовин та використання мікробних препаратів не призводить до накопичення шкідливих мінеральних сполук у продукції. Так, наприклад, відомо, що фосфор до 50% вмісту у рослинах може накопичуватись у вигляді неорганічних сполук. Внаслідок впливу на інтенсивність ферментативних процесів, бактеризація сприяє переходу його в органічні сполуки, тим самим підвищує енергетичну цінність одержуваної рослинницької продукції.
Азотфіксатори. Препарати (ризогумін, ризобофіт, ризоагрин, азотобактерин, діазобактерин, діазофіт, ризоторфін, флавобактерин, мізорин, азоризин та ін.) виготовлені на основі азотфіксуючих бактерій мають багатофункціональний вплив на розвиток і формування рослин. Вони забезпечують збільшення польової схожості рослин та енергії проростання насіння, сприяють формуванню добре розвиненої кореневої системи, посиленню процесу фотосинтезу у рослин. Фізіологічно-активні речовини активізують формування генеративних органів, що суттєво впливає на насіннєву продуктивність культур. Використання азотфіксаторів забезпечує прискорене формування вторинної кореневої системи, що значно покращує водний режим в умовах посухи; підвищення стійкості рослин до хвороб за рахунок покращання загального імунного стану та збільшення речовин фунгіцидної та фунгістатичної дії, збільшення адсорбуючої здатності коріння і продуктивності фотосинтезу забезпечує покращання використання рослинами елементів живлення із мінеральних добрив на 25-35%, що дає змогу відмовитися від частини добрив без зниження урожаю.
Незважаючи на посилене засвоєння рослинами поживних речовин, нітрати у рослинних тканинах не накопичуються, а залучаються до синтезу амінокислот та білків, що значно покращує якість сільськогосподарської продукції.
Бактеріальні препарати застосовують для передпосівного обробітку насіння зернових, зернобобових культур та бобових трав і овочів. Виготовляються вони окремо для кожного виду сільськогосподарської культури.
Під час вегетації сільськогосподарських культур азотфіксуючі бактерії використовують методом обприскування рослин у ранкові і вечірні години. Норма внесення 1-2 л/га.
Ризобофіт – біодобриво під бобові, яке створене на основі штамів бульбочкових бактерій, які здатні засвоювати азот повітря. Застосовується під нут, квасолю, чину, сочевицю, сою, люпин, вику, горох, еспарцет, конюшину, боби, люцерну та інші бобові культури.
Біодобриво має широкий спектр дії:
• підвищує врожайність зерна і зеленої маси на 10-30%, вміст білка в насінні на 2-6%, в зеленій масі на 1-3%:
• покращує родючість грунту без застосування азотних добрив;
• запобігає нагромадженню нітратів у рослинах і грунті; – економить мінеральні азотні добрива; – підвищує стійкість рослин до хвороб.
Ризобофіт абсолютно не шкідливий для людини і тварин. Його застосування заміняє 40-60 кг/га мінерального азоту, забезпечує екологічну чистоту довкілля. Окрім того, ризобофіт значно дешевший ніж мінеральний азот.
У високорозвинених країнах від 50 до 100% бобових вирощується із застосуванням аналогічних препаратів.
Діазофіт – підвищує урожайність на 0,5–0,7 т/га. Діюча речовина: живі бактерії Agrobacterium radiobacter – здатні асоціюватися з кореневою системою польових культур (при передпосівній обробці насіння злакових культур: озимої пшениці, ячменю, рису та капустяних – ріпаку) і засвоювати значну кількість азоту з грунтового повітря. Особливістю асоціативної фіксації азоту є наявність вільного зворотного трофічного зв'язку, побудованого на асоціативних обмінних процесах між мікроорганізмами і рослиною. Інтенсивність цієї функції змінюється з часом, її максимуму досягається у фазі розвитку рослин, коли потреба їх в доступних формах азоту максимальна, при цьому не створюються токсичні для рослин і довкілля концентрації зв'язаного азоту. Крім цього, азотфіксуючі бактерії продукують ростові речовини, які здатні збільшувати біомасу рослин, сприяють кращому поглинанню ґрунтового повітря, позитивно впливають на репродуктивні органи, збільшують кількість плодоносних пагонів, конкурують з природною мікрофлорою, особливо з фітопатогенними грибами, зменшують відсоток хворих рослин, що дає можливість відмовитись, у більшості випадків, від високотоксичних протруйників.
Діазофіт не шкідливий для людини, теплокровних, риб, комах, не накопичується в рослинах, не забруднює навколишнє середовище.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій“ на сторінці 1. Приємного читання.
