Біологічні особливості.
Біологічні особливості озимого ячменю
| № з/п | Абіотичні фактори і біологічні особливості | Показники | |||
| Тепло: · – мінімальна температура проростання насіння, °С | +2+3 | ||||
| - оптимальна температура проростання насіння, °С | +6+12 | ||||
| 1. | - мінімальна температура з'явлення сходів | +3+5 | |||
| - температура, що спричиняє пошкодження сходів, °С | -12-13 | ||||
| оптимальна температура росту і розвитку, °С; середньодобова температура для відновлення вегетації, °С | +16+20 · +4+5 | ||||
| Волога: · – оптимальна вологість ґрунту, % | 65-75 | ||||
| 2. | - кількість вологи в орному шарі ґрунту для отримання дружніх сходів, мм | 20-30 | |||
| потрібно для набухання і проростання насіння, %; транспіраційний коефіцієнт | 58-60; 300-450 | ||||
| - критичний період за вологістю | колосіння- | ||||
| цвітіння | |||||
| 3. | Винос елементів живлення, кг/ц основної та побічної продукції: | 2,5 | |||
| -Р2О5 | 1,1 | ||||
| -К20 | 1,75 | ||||
| 4. | Вимоги до реакції ґрунтового розчину | рН 6,0-7,5 | |||
| 5. | Відношення до світла (довжина дня) | довгого дня | |||
| 1,1-1,25-на | |||||
| 6. | Оптимальна щільність ґрунту, г/см3 | чорноземах; 1,2–1,3 на | |||
| сірих лісових | |||||
| 7. | Індекс листкової поверхні | 4,0-6,0 | |||
| Оптимальна площа листкової поверхні на 1 га, тис. м2 | 40-60 | ||||
| 8. | Тип кореневої системи | мичкуватий | |||
| 9. | Заглиблення коренів у грунт, м | 1,0 | |||
| Горизонтальне розростання кореневої системи, м | 0,9 | ||||
| 10. | Використання ФАР, % | 1,0-1,5 (задовільне) 2,0-3,0 (добре) 1 | |||
| 11. | Спосіб запилення | самозапильний | |||
| 12. | Тривалість вегетаційного періоду, днів осіннього; всього | 30-40; 220-240 | |||
Озимий ячмінь менш вимогливий до ґрунтів, ніж озима пшениця, проте його вирощування значно лімітується кліматичними умовами – найменш морозо- і зимостійкий серед хлібних озимих культур.
Він поширений у регіонах із теплими зимами. Північна межа вирощування озимого ячменю в Україні проходить через Львівську, Тернопільську, Вінницьку, Луганську області. Він пошкоджується навіть при температурах мінус 12-13°С , якщо вона триває довго на такому рівні. Завдають шкоди ячменю глибокі зимові відлиги і ранньовесняні похолодання, оскільки при настанні теплих днів він швидко починає відростати (табл. 26).
Восени може виходити в трубку, після чого морозо- і зимостійкість різко знижується. Багато сортів ячменю є дворучками і вони встигають пройти стадію яровизації при осінній, зимовій та весняній сівбі. Пояснюється це тим, що стадія яровизації триває 30-40 днів.
Технологія вирощування
Сучасні сорти: Луран, Основа, Достойний, Трудівник, Ковчег, Метелиця, Морозко, Борисфен, Абориген, Селена стар та інші.
Місце культури в сівозміні. Озимий ячмінь характеризується невисокою вимогливістю до попередників. Кращими серед них у сівозміні с чисті або зайняті пари, багаторічні й однорічні трави, зернові бобові культури, кукурудза на зелений корм і силос. Проте, після цих попередників у першу чергу розміщують озиму пшеницю, тому для ячменю залишаються ті просапні культури, які рано збирають: кукурудза на силос і зелений корм, окремі види овочевих культур. За умови інтегрованого захисту від хвороб і шкідників, для нього непоганим попередником є також озима пшениця.
Обробіток ґрунту такий самий, як і під озиму пшеницю.
Удобрення. Озимий ячмінь добре реагує на внесення мінеральних добрив, особливо азотних. Це пов'язано з його інтенсивним кущінням і наростанням вегетативної маси та коротким періодом активного засвоєння поживних речовин з ґрунту. Мінеральні добрива в Лісостепу вносять у середньому по 45-60 кг/га усіх елементів живлення. Фосфорні добрива до 90% від норми та повну норму калійних добрив використовують під основний обробіток ґрунту, близько 10 % фосфорних добрив – у рядки під час сівби ячменю. Азотні добрива вносять при розміщенні ячменю після кукурудзи, стерньових попередників у два прийоми: половину норми – до сівби, іншу половину – в підживлення навесні на II етапі органогенезу; після зернобобових – повну норму у весняне підживлення у фазі кущіння (II етап органогенезу).
При дефіциті мінеральних добрив, їх доцільно використовувати для припосівного внесення в рядки у вигляді комплексних добрив у дозі 10-15 кг д. р. NPK. Озимий ячмінь непогано використовує післядію мінеральних та органічних добрив. Добре реагує на внесення мікроелементів. Особливо ефективним є використання мікроелементів на хелатній основі, які легко засвоюються рослинами. До таких відносяться: Еколист, Реаком, Вуксал, Нутрівантта інші.
Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Обов'язковим заходом при допосівній підготовці насіння повинно бути протруювання його високоефективними препаратами: Вітавакс 200 ФФ (2,5-3,0 л/т), Дивіденд стар (1,0-1,5 л/га) та іншими. Насіння цими препаратами можна обробляти за 2 тижні до сівби.
Встановлено, що озимий ячмінь найкраще розвивається і витримує несприятливі умови зимівлі при сівбі через 10-12 днів після висівання озимої пшениці або під кінець оптимальних строків її сівби. Типово озимі сорти ячменю слід висівати на 5-7 днів раніше, ніж сорти "дворучки" (Основа, Достойний), яким властиве сильне переростання. Для типово озимих сортів ячменю оптимальними строками сівби у Лісостеповій зоні вважається 20-30 вересня.
Сіють озимий ячмінь звичайним рядковим способом із залишенням технологічних колій. Застосовують також вузькорядну й перехресну сівбу. Норма висіву на родючих і добре підготовлених фунтах з достатньою кількістю вологи може бути на рівні 3,5 млн. шт. сх. насінин/га. При запізненні із сівбою та погіршенні умов вирощування, норму висіву збільшують до 4,0-5,0 млн./га (400- 500 насінин/м2). Середня глибина загортання насіння повинна складати 3-6 см.
Догляд за посівами. Після сівби озимого ячменю поле слід закоткувати котками типу ЗККШ-6.
Для боротьби з мишовидними гризунами восени, до настання морозів у жилі нори розкладають отруєні принади з роденфосу, застосовують шторм або бактероденцид.
Для контролю за станом перезимівлі озимого ячменю в установленому порядку відбираються моноліти або зразки для відрощування рослин.
Після відновлення весняної вегетації проводять підживлення посівів азотом.
Забур'янені посіви озимого ячменю у фазі кущіння обробляють гербіцидами групи 2,4-Д та іншими препаратами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого“ на сторінці 1. Приємного читання.
