Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
Планова урожайність, т/гаПоживні речовини за д.р„ кг/га
азотфосфоркалійкальціймагній
5,0125-15040-60130-15050-5512-25
7,0180-21060-90150-18060-7520-35
10,0250-30080-120270-31080-10030-50

Під кукурудзу вносять мікродобрива як безпосередньо у ґрунт – при зрошенні, разом з поливною водою у поєднанні з гербіцидами (гербигація), так і при передпосівній обробці насіння або одночасно з позакореневим підживленням рослин. В останні роки практикують внесення у грунт так званих комплексопів (спеціальних кислот), за допомогою яких мікроелементи перетворюються на біологічно активні форми, та комппексонатів – сполук комплексонів з мікроелементами. Ці сполуки вносять у ґрунт у суміші з мінеральними добривами, застосовують для передпосівної обробки насіння, а також позакореневого підживлення рослин.

З-поміж мікродобрив під кукурудзу використовують: бор магнієві (30-35 кг/га), сульфат цинку (0,8-1,0 кг на 1 тону насіння), сульфат марганцю (0,7-0,9 кг/т), марганізований суперфосфат (2-3 ц/га) у ґрунт до сівби або під час сівби (0,5–1,5 ц/га) в рядки; молібденізований суперфосфат (2–3 ц/га) у ґрунт до сівби або (40- 50 кг/га) під час сівби у рядки. Для позакореневого підживлення використовують такі мікродобрива на хелатній основі: Еколист Моно Цинк (1-2 л/га), Еколист моно Бор (1-2 л/га), Розабор (1-1,5 л/га), Солю Цинк (1-2 л/га), Солю Бор (1-2 л/га) та інші.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Насіння гібридів кукурудзи повинно мати високу чистоту, типовість, енергію проростання (90 %) та схожість (не менше 92 %), бути відкаліброваним, протруєним та обробленим стимуляторами росту.

Для посіву необхідно використовувати інкрустоване насіння, яке характеризується кращою схожістю та врожайністю, порівняно із звичайним. Інкрустація насіння інсектофунгіцидами разом з мікродобривами Реаком С суттєво підвищує урожайність гібридів, особливо при ранній сівбі. Інкрустування та обробка насіння мікроелементами дає змогу зменшувати витрати протруйників на 20- 30%. Мікроелементи здатні підвищувати стійкість рослин до несприятливих умов навколишнього середовища: низьких або підвищених температур, посухи, а також підвищують фотосинтетичну діяльність, обмін речовин, захисні реакції.

На державних кукурудзо-калібрувальних заводах насіння ділиться на чотири фракції:

І фракція – КП (великі плоскі) ширина більше 8,0 мм, товщина менше 5,5 мм;II фракція – МП (малі плоскі) ширина 6,5–8,0 мм, товщина менше 5,5мм;IIІ фракція – КК (великі круглі) ширина > 8,0 мм, товщина > 5,5 мм;IV фракція – КМ (малі круглі) ширина 6,5 – 8,0 мм, товщина 5,0 мм;

Відповідну градацію мають висіваючі диски сівалок.

Щоб запобігти ураженню проростків кукурудзи плісеневими грибами, кореневими і стебловими гнилями, сажковими хворобами, насіння протруюють фунгіцидами – вітавакс 200 (2 кг/т), вітавакс 200 ФФ (2,5-3,0 л/т), максим 025 (1 л/т). З метою захисту сходів кукурудзи від шкідників насіння обробляють протруювачами інсектицидної дії: промет 400, 40% м. с. (2,5 л/т) або гаучо 70% з. п. (5 кг/т). Ефективність протруйників підвищується, при застосуванні їх за методом інкрустації полівініловим спиртом (ПВС), натрієвою сіллю карбоксилметилцеллюлози (Na КМЦ), у сполученні із стимуляторами росту: Реаком, Марс-1 та іншими.

Кукурудзу сіють одночасно з передпосівним обробітком грунту. Від строків сівби і біологічних властивостей різних за стиглістю гібридів суттєво залежить урожайність і передзбиральна вологість зерна, що обумовлює рівень виробничих витрат усього технологічного циклу. Сівбу розпочинають, коли грунт на глибині 6-8 см прогріється до +10...+12°С. Сівалку необхідно добре відрегулювати для забезпечення встановленої густоти стояння рослин. Правильне розташування рослин у рядку забезпечує оптимальну густоту кожного гібрида, з формуванням повноцінного качана на кожній рослині. Оптимально ранні строки сівби стабільно забезпечують мінімальну вологість зерна, що позначається на витратах коштів під час його сушіння і дає можливість суттєво знизити собівартість продукції.

Ярі культури, в тому числі і кукурудза, на відміну від озимих, не мають календарних строків сівби, оскільки в різні роки оптимальні для цього умови настають у різний час.

У вітчизняній і зарубіжній літературі немає єдиної думки щодо потрібної температури, за якої потрібно починати сіяти кукурудзу. Деякі автори надають перевагу більш раннім строкам сівби, які настають при температурі грунту +6...+8°С на глибині загортання насіння. Інші дійшли висновку, що переваги ранніх строків сівби, порівняно з пізніми, полягають у можливості продуктивнішого використання рослинами ґрунтової вологи. При цьому такі фази розвитку, як воскова і повна стиглість зерна, проходять за сприятливих умов.

В Умовах Лісостепу і Полісся України, де обмежені теплові ресурси вегетаційного періоду, заморозки можуть настати порівняно рано (у середині вересня), тому кукурудзу потрібно висівати при нижчих температурах, у більш ранні строки. У разі сівби в пізні строки врожай може бути меншим, унаслідок неповного використання ґрунтової вологи. Але в разі ранньої сівби, незважаючи на підвищення врожайності і більш раннє дозрівання початків, на початкових етапах органогенезу в рослин спостерігається пригнічення, що зникає із підвищенням температури.

За ранніх строків сівби запаси продуктивної вологи у фазі викидання волоті та воскової стиглості зерна більші, ніж при пізніх. Якщо запізнитись із сівбою, рослини кукурудзи часто не набирають необхідної кількості активних температур, не досягають потрібної стиглості, і врожайність знижується на 0,12-0,36 т/га.

Англійськими науковцями підраховано, що для одержання врожаю кукурудзи із вмістом сухої речовини 24 %, сума ефективних температур має становити 681°С, а з вмістом 30 % – 773 °С, яку рослини можуть набрати у разі ранніх строків сівби. Вони стверджують, що за ранніх строків сівби досягаються максимальний вміст сухої речовини в урожаї і висока продуктивність кукурудзи (табл. 33).

За наявності великої кількості рослинних залишків, особливо коли проекційне покриття ними поверхні грунту складає 50% і більше, прогрівання верхнього шару у весняний період може затримуватись і на 0,5-1,0° буде нижчим, ніж на чистих від пожнивних залишків полях. У зв'язку з цим, сівбу кукурудзи краще розпочинати на площах з мінімальною кількістю рослинних залишків на поверхні, а закінчувати – на полях із максимальним їх накопиченням.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно
  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)