Застосування МХ – технології у рослинництві

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві

Основною проблемою вирощування високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур є захист рослин від шкодочинних об'єктів.

За даними ФАО, потенційні втрати урожаю від шкідників, хвороб та бур'янів складають 25-0%, а в роки епіфітотій можуть досягнути до 60%. Тому сучасні технології вирощування повинні базуватися на комплексному підході щодо контролю шкідливих організмів.

Застосування мікрохвильової технології дає змогу отримувати екологічно безпечну продукцію рослинництва. Вирощування екологічно чистої продукції в рослинництві – нагальна потреба аграрного сектору України. Це гарантія успішного виходу української аграрної продукції на міжнародні ринки, шлях суттєвого збільшення валютних надходжень у державу.

Відомо, що основою отримання гарного врожаю є насіння. Обов'язковою складовою практично всіх сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур є передпосівний обробіток насіння отрутохімікатами проти різних хвороб. Щорічно на дані цілі витрачаються тисячі тонн небезпечних для людей і живої природи хімічних препаратів. У світі витрачаються отрутохімікати на сотні мільярдів доларів СІЛА, в тому числі в Україні – більш як на 1 мільярд доларів.

Передпосівна обробка насіння екологічно чистими електрогехнологічними методами (УФ та ІЧ випромінюванням) сприяє підвищенню врожайності пшениці на 21-29 г/м2, а також дає можливість скоротити споживання електроенергії при обробці насіння більше ніж у 10 разів.

Мікрохвильове поле пригнічує комплекс фітопатогенів насіння – сажку, фузарії, гнилі тощо, під час його передпосівної обробки.

Сьогодні проблема захисту рослин повинна розглядатися в загальному контексті тих процесів та тенденцій, які спостерігаються у світовому землеробстві. За роки реформування сільського господарства обсяг застосування засобів захисту рослин знизився і мас різновекторний характер. Так в загальній структурі використання засобів захисту рослин 63% належить гербіцидам; 23% – інсектицидам; 13% – фунгіцидам, частка біометоду -1 %.

Важливим є те, що мікрохвильове поле по-перше, позитивно впливає на схожість насіння, що доведено численними науково- практичними дослідженнями, по-друге, стан некондиційного насіння доводить до кондиційного за схожістю і вирішує, таким чином, проблему насінництва.

Під дією мікрохвильового поля насіння сільськогосподарських культур проходить стимуляцію, що можливо розділити на три рівні – енергетичний, функціональний та інформаційний. їх сумарна дія на насіння активізує обмінні процеси в насінні, які пов'язані із його біоенергетикою, схожістю та енергією росту. У результаті активізуються процеси вегетації рослин та їх урожайних властивостей. Крім того, насіння одночасно знезаражується від фітопатогенів, а значить, дає змогу господарству економити значні кошти на протруювачах насіння.

Одним із резервів підвищення урожайності сільськогосподарських культур є мікрохвильова технологія (МХ-технологія), завдяки якій можна скорочувати застосування пестицидів при захисті від шкодочинних об'єктів. За даними науково-дослідних установ дана технологія ефективна на більше ніж 38 культурах – зернових, олійних, технічних, овочевих, баштанних, кормових, луб'яних та інших.

Мікрохвильова технологія – одне з тих досягнень науки та техніки, які в процесі свого розвитку вийшли далеко за межі первісних задумок. Так, актуальна, але все ж локальна технологічна задача передпосівного знезараження зерна від патогенів за допомогою МХ-обробки, з часом трансформувалася в глобальну задачу підвищення врожайності основних сільськогосподарських культур, які вирощуються в Україні, виробництва екологічно чистої продукції та застосування її в інтегрованій системі захисту сільськогосподарських культур.

Випробування МХ-технології проводилось в багатьох науково- дослідних установах. Наприклад, Селекційно-генетичний інститут (м. Одеса) – дослідження застосування мікрохвильової технології проводились під керівництвом доктора сільськогосподарських наук М. О. Кіндрука на трьох сортах озимої пшениці – Вікторія, Альбатрос, Федорівна. Під час оцінювання структури рослин дослідні зразки переважали контроль за довжиною колосу, кількістю зерен в колосі, масою 1000 зернин. Польова схожість обробленого елітного насіння в порівнянні з контролем (насіння без обробки мікрохвильовим полем) зросла на 10-12%, а урожай відповідно збільшився на 9,9,12,5 і 32,3%.

На дослідних полях Одеського інституту агропромислового виробництва після обробки насіння мікрохвильовим полем урожай пшениці збільшився у сортів Одеська-267 на 7,5%, Нікосія на 8,9 %, Лада на 16,4%. Урожай гороху на площі 17 гектарів в умовах жорсткої засухи 2002 року перевищив контроль на 51%. Огірки сортів Смак та Сєвєрянін дали прибавку, відповідно 2,8 т/га та 7,5 т/га.

За словами доктора сільськогосподарських наук А. Н. Гончарова з Інституту овочівництва і баштанництва, мікрохвильова технологія цікавить овочівників передусім як стимулятор життєздатних сил насіння, енергії проростання, збільшення польової схожості, що має велике значення для овочівництва і баштанництва. Інститутом спільно із Південною філією відділення промислової радіоелектроніки встановлено, що мікрохвильове поле суттєво впливає на схожість та енергію проростання насіння. Так, в залежності від культури, схожість підвищується на 7,0-29,4%. При цьому значно покращується його якість, що дуже важливо для овочевобаштанної галузі України. Одночасно в урожаї підвищується вміст сухих речовин, загального цукру, аскорбінової кислоти, b-каротину та інших корисних сполук. Особливо важливим є те, що в урожаї овочевих та баштанних культур в 1,5 разу зменшується вміст нітратів і важких металів. Це відкриває широку перспективу застосування обладнання для мікрохвильового обробітку насіння овочевих і баштанних культур для виробництва екологічно безпечної і чистої продукції в Україні, яка буде конкурентоспроможна на внутрішньому і міжнародному ринках.

В агрофірмі “Розкішна” Кіровоградської області в 2003 році (критичний за вологістю рік) за рахунок використання установки з обробки насіння мікрохвильовим полем додатково отримали на невеликій експериментальній ділянці 159 тонн зерна, в тому числі дали прибавку соя (20,7%), ячмінь (25,2%) і ріпак (33,3%). У 2004 році додатковий урожай склав 2165 тонн – 1150 тонн пшениці та 1015 тонн ярого ячменю.

Рослини із обробленого насіння мають підвищену польову схожість, добре розвинену кореневу систему, і, що особливо важливо, дають стало високі урожаї у порівнянні із контролем (рослини із необробленого насіння). З цього приводу, вражають наведені на конференції показники, коли лише в одній агрофірмі ''Алекс”, що в Запорізькій області, за один 2004 рік застосування мікрохвильової технології дало додатково 3860 т насіння.

Крім того, слід зазначити, що застосування такої технології не виключає повністю застосування хімічних препаратів.

МХ-технологія може стати ефективним інструментом в покращанні екологічної ситуації в Україні, в процесі широкого її застосування в сільськогосподарському виробництві.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування МХ – технології у рослинництві“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві
  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)