Сортові ресурси сої

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві
Полісся, західний Лісостеп25-35 % ультра ранньостигла та ранньостигла 55-65 % середньо ранньостигла до 15 % середньостигла
Центральний і східний Лісостеп25-35 % ультра ранньостигла та ранньостигла 55-65 % середньо ранньостигла, середньостигла до 20 % середньо пізньостигла
Степ55-65 % середньостигла 30-35 % середньо пізньостигла

Рекомендації щодо вибору сорту сої (табл. 46): 1) в арсеналі товаровиробника повинно бути 2-3 різних за скоростиглістю сорти; 2) сорти повинні бути різної групи стиглості, але при цьому повинні переважати сорти які займають увесь вегетаційний період, повністю дозрівають, що гарантує отримання кондиційного насіння і чітке, організоване збирання; 3) наявність сортів різного сортотипу; 4) насіння сорту повинно відповідати високим посівним кондиціям.

Місце культури в сівозміні. Правильне розміщення сої в сівозміні дає можливість збільшити її урожайність не тільки завдяки попередженню хвороб і пошкодженню шкідниками, зниженню забур'яненості поля, але й покращанню водно-фізичного режиму фунту, більш раціональному використанню поживних речовин.

Кращими попередниками для сої є: озима пшениця, озимий ячмінь, ярі колосові, кукурудза на силос, зерно і зелений корм, під які не вносили гербіциди триазинової групи.

Характеристика сортових ресурсів України

Назва сортівРекомендована зона вирощуванняКоротка характеристика групи сортів
123
Ультраранні
Аннушка, Легенда, ДіонаПівденна зона Полісся, ЛісостепТривалість вегетаційного періоду до 85 днів. Висота рослин – у середньому 80-90 см. Висота прикріплення нижнього бобу – 8-10 см. Рекомендована густота; 750-850 тис. шт./га. Урожайність – 2,0-2,5 т/га; вміст сирого протеїну – 37,4-41%, жиру – 19-21 %
Золотиста, Омега Вінницька, КиВін, Артеміда, Анжеліка, Устя, Єлена, Юг ЗО, Версія, Васильківська, ВорсклаЛісостеп, північна частина СтепуТривалість вегетаційного періоду – до 86-105 днів. Переважно детермінований тип росту. Висота рослин – у середньому 90-100 см. Висота прикріплення нижнього бобу – 8-12 см. Рекомендована густота – 650-750 тис. шт./га. Урожайність – 2,2-2,7 т/га; вміст сирого протеїну – 38-42 %, жиру -19-22%
Средньо ранньостиглі
Феміда, Подільська 416, Агат, Монада, Оріана, Знахідка, Фея, Алмаз, Медея, Скеля, Ятрань, Ельдорадо, Фаетон, СтратегіяЛісостеп, СтепТривалість вегетаційного періоду -до 106-125днів. Висота рослин у середньому 90-115 см. Висота прикріплення нижнього бобу – 10-14 см. Рекомендована густота; 550-650 тис. шт./га. Урожайність – 2,5-3,2 т/га; вміст сирого протеїну – 37-42%, жиру – 19-21%
Середньостигл
Оксана, Подільська 1, Особлива, Донька, Спринт, Офелія, Чернівецька 9, Протеїнка, Равніца, ПолтаваПівденна частина Лісостепу, СтепТривалість вегетаційного періоду – до 126-135 днів. Висота рослин – у середньому 100-130 см. Висота прикріплення нижнього бобу – 10-16 см. Висока стійкість до понижених температур. Відносна стійкість до хвороб. Рекомендована густота – 450- 550 тис. шт./га. Урожайність – 2,7–3,5 т/га; вміст сирого протеїну – 37-42%, жиру -19-21 %
Середньо пізньостиглі
Іна, Таврія, ВалютаСтепТривалість вегетаційного періоду – більше 135 днів. Висота рослин – у середньому 110-140 см. Висота прикріплення нижнього бобу – 12- 16 см. Відносна стійкість до хвороб. Рекомендована густота – 400-450 тис. шт./га. Урожайність – 3,5-4,0 т/га; вміст сирого протеїну – 37-42%, жиру -19-21 %.

Не рекомендується висівати сою після бобових культур, томатів, соняшнику, цукрових буряків та ближче ніж за 500 м від насаджень білої і жовтої акації, у зв'язку з наявністю спільних шкідників і хвороб. У польовій сівозміні на попереднє місце сою повертають через 3-4 роки.

За багаторічними даними Інституту кормів НААН, сою можна висівати у сівозмінах з короткою ротацією. Досить продуктивною є ланка сівозміни ”кукурудза-соя” у співвідношенні 1:2 та 1:3. Урожайність зерна кукурудзи після сої підвищується на 0,3-0,5 т/га. Також можливі ланки ”соя-ячмінь”, ”соя-озима пшениця” або ”соя- яра пшениця”. При цьому урожайність ячменю підвищується на 0,4- 0,6 т/га, пшениці – на 0,25-0,4 т/га. Використання таких сівозмін є досить актуальним, особливо в даний час, для крупних приватних товаровиробників та фермерських господарств.

Соя вимоглива до попередників і сама є відмінним попередником для багатьох сільськогосподарських культур, зокрема зернових, не поступаючись люцерні та кукурудзі на силос. При вирощуванні сої на насіння в просапній сівозміні – вона є одним з кращих попередників ярих культур. Урожай ярої пшениці висіяної після сої, не менший ніж після чистого пару, а у вологі роки пшениця після сої дає навіть більші врожаї. У середньому на 1 га соя залишає після себе в грунті 60-80 кг азоту, 20-25 кг. фосфору і 30-40 кг. калію, що прирівнюється до 10- 15 тонн органічних добрив.

Обробіток грунту. Він повинен бути диференційований залежно від попередника, вологозабезпечення, забур'яненості поля та його рельєфу.

Після стерньових попередників основний обробіток ґрунту включає одно- або дворазове лущення стерні з подальшою оранкою на глибину 25-27 см і вирівнювання поверхні поля. При засміченні поля однорічними бур'янами застосовують напівпаровий обробіток ґрунту (літня оранка і одна-дві культивації для знищення бур'янів). На полях, засмічених коренепаростковими бур'янами застосовують пошаровий обробіток ґрунту, який полягає у лущенні лемішними лущильниками з наступною глибокою оранкою на глибину 28-30 см при появі масових сходів бур'янів.

В умовах недостатнього зволоження застосовують паровий обробіток ґрунту в сівозміні. При цьому після збирання попередника поле обробляють дисковими знаряддями, а з відростанням бур'янів проводять оранку і додатково обробляють ґрунт у літньо-осінній період культиваторами та боронами.

В Україні основним обробітком ґрунту в більшості соєсіючих регіонів є оранка з використанням полицевого плуга. Цей спосіб забезпечує найповніше загортання післяжнивних решток, однорідний поверхневий шар ґрунту, знищує значну кількість бур'янів, сприяє підвищенню ефективності дії мінеральних добрив, скороченню весняних передпосівних операцій, дає змогу раніше розпочати сівбу.

Коли є ефективні гербіциди та відповідний комплекс технічних засобів застосовують мінімальний або нульовий обробіток ґрунту, внаслідок якого витрати пального знижуються в порівнянні з традиційним обробітком на 20% при мінімальному і на 70 % при нульовому обробітку.

Щодо чизелювання то в Україні воно мало поширене, хоча застосовують його в соєсіючих країнах. Вважається, що оранку плугом можна замінити чизелюванням, коли після збирання попередника на поверхні залишається мало післяжнивних решток. Перше чизелювання проводять восени в одному напрямку, а друге – навесні, перпендикулярно першому.

Загалом безплужна система обробітку ґрунту дає змогу вирощувати сою на полях з незначним схилом, де недоцільне застосування плуга. Вона запобігає ерозії ґрунту, сприяє зменшенню затрат праці та збереженню енергії, однак є певні недоліки у загортанні післяжнивних решток та потребує дещо більшої кількості застосування гербіцидів.

Щодо передпосівного обробітку ґрунту, то він повинен бути направлений на обов'язкове вирівнювання, створення сприятливих умов для рівномірної заробки і проростання насіння сої.

Навесні при достиганні грунту обробіток проводять диференційовано з урахуванням стану поля та погодних умов, що складаються. Як правило, він включає в себе боронування та вирівнювання поля, яке проводять під кутом до напрямку оранки, внесення гербіцидів і передпосівної культивації.

Проведення передпосівної культивації в день посіву на глибину загортання насіння 3-4 см дає можливість уникнути пересихання верхнього шару грунту, додатково його вирівнює, знищує проростки бур'янів, створює сприятливі умови для посіву сої.

У роки з інтенсивним підсиханням верхнього шару грунту, коли недостатньо опадів, необхідно використати комбіновані агрегати, для поєднання грунтообробних операцій, при цьому зменшується кількість обробітків грунту і скорочуються строки виконання робіт, що не допускає пересихання верхнього шару, і насіння лягає у вологий грунт. При дефіциті вологи в посівному шарі ґрунту проводять прикочування грунту до- і після сівби, яке сприяє підвищенню врожайності насіння на 0,11-0,26 т/га.

У сприятливі за зволоженням роки післяпосівне прикочування недоцільне, тому що при цьому ущільнюється грунт, а коли випадають дощі – утворюється грунтова кірка, утруднюється винос сім'ядолей на поверхню, знижується польова схожість насіння, що призводить до значного зрідження посівів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сортові ресурси сої“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої
  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)