Застосування мікродобрив

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві

Застосування гумату направлене на: 1) збільшення урожайності сільськогосподарських культур (в залежності від культури і агротехніки на 10-25 %); 2) підвищення якості продукції (клейковини у пшениці, цукристості у цукрових буряків, вітаміну С в овочах, цукру в винограді та плодових культурах); 3) підвищення імунітету у рослин;

4) підвищення морозо- і посухостійкості рослин, в основному за рахунок збільшення кореневої системи рослин; 5) підвищення ефективності обробок насіннєвого матеріалу протравниками (підвищується польова схожість насіння, підсилюється пригнічення патогенів); 6) стимулювання росту і розвитку рослин, процесу фотосинтезу та зняття стресу при комплексних обробках складними баковими сумішами.

Властивості та функції:

• 1. Акумулятивна функція полягає в нагромадженні хімічних елементів і енергії, що необхідні живим організмам. У складі гумінових речовин міститься від 30 до 45 % С, 40-45 % Н, 0,3-1,8 N. 14-16 % О (атомарні величини), а також сірка, фосфор, багато металічних катіонів, в тому числі мікроелементи. Гумінові речовини віддають живим організмам необхідні їм елементи живлення поступово, в міру їх потреби, зберігаючи тим самим необхідний запас елементів.

• 2. Протекторна функція полягає в здатності гумінових речовин зв'язувати в малорухомі або важкодисоціюючі сполуки токсичні і радіоактивні елементи. А також сполуки, що негативно впливають на екологічну ситуацію в природі, в тому числі вони можуть інкорпорірувати деякі пестициди, вуглеводи, феноли. Захисна функція гумінових речовин досить велика, і дає змогу багатим ними грунтам повністю попереджувати надходження в ґрунтові води іонів свинцю та інших речовин.

• 3. Регуляторна функція об'єднує багато різних явищ та процесів і відноситься до ґрунтів, вод та інших природних тіл. У регуляторній функції виділяють такі складові: 1) регулювання реакції іонного обміну між твердими і рідкими фазами; 2) вплив на кислотно- лужні і окислювально-відновлювальні режими; 3) регулювання умов живлення живих організмів шляхом зміни розчинності мінеральних компонентів.

• 4. Фізіологічна функція проявляється в підтримці сприятливих фізико-хімічних умов: морозостійкості, стійкості до зміни водного режиму. В гуматах присутні як мікро- так і макроелементи. Найбільший відсоток мікроелементів (близько 20 % від ваги гумату) припадає на натрій або калій, що залежить від катіона гідроокису, який використовується в технології.

Гумат можна поєднувати з мінеральними добривами для покращання основних функціональних властивостей добрив (пильність і злежуваність). Такий агроприйом дає можливість, як знизити загальні затрати на внесення добрив, так і підвищити ефективність використання основних елементів мінерального живлення. Відбувається це завдяки інтенсифікації звичайних механізмів виносу поживних речовин рослинами, підвищення мікробіологічної активності грунту і переходу малодоступних форм азоту, фосфору і калію в легкодоступні для рослин форми.

Гумат можна поєднувати із засобами захисту рослин. Ефективність пестицидів обумовлена їх активністю проти хвороб, бур'янів і шкідників. У той же час більшість пестицидів, через свою токсичну дію, здатні істотно знижувати урожай основної культури, яку вони захищають. Невілювати даний ефект здатні речовини, що володіють антистресовими властивостями. Найбільш ефективна обробка насіння одночасно із протравниками на зернових і зернобобових культурах. Гумат підвищує ефективність пригнічення фітопатогенів, у залежності від рівня зараження посівного матеріалу на 20-50%. Застосування гумату одночасно із засобами захисту рослин дає змогу зняти стрес у оброблених пестицидами рослин, що особливо помітно при використанні токсичних пестицидів або складних бакових сумішей декількох препаратів. Найбільш дієво ці властивості проявляються на таких культурах як: цукровий буряк, льон, зернові культури.

Завдяки своїй біологічній активності гумат сприяє росту і розвитку ряду груп мікроорганізмів (Pseudomonas гаупсин), Tricoderma lignorum (триходермін), Bacillus, Azomonas, Agrobacterium, Flavobacterium, Arthrobacter) особливо ефективно гумат поєднується із азотфіксуючими бактеріями (симбіотичними і вільно живучими). В незначних концентраціях гумат стимулює ріст і розвиток бактерій покращує характеристики зберігання і транспортування мікробіологічних препаратів. При високих концентраціях гумат може виступати інгібітором для певного роду бактерій або консервантів.

Широкого поширення сьогодні набувають рідкі комплексні добрива на органічній основі, такі як віталист, мікрокати, райкаги, амінокат та інші.

Віталист – це рідке комплексне органо-мінеральне добриво (4 класу токсичності), має фунгіцидні властивості та макро- і мікроелементи які знаходяться в доступній для рослин фізіологічній формі.

Віталист містить: 1) амонійний азот, фосфор, калій, мідь, бор, молібден; 2) антистресові речовини; 3) стимулятори росіу з фітогормональною активністю; 4) гумінові і фульвокислоти.

Під час обробки насіння його можна застосовувати разом із протруйником, при цьому витрата протруйника зменшується на 20 %.

“Віталист” стимулює реалізацію генетичного потенціалу гібриду (сорту) ріпаку (приріст врожаю насіння ріпаку 0,3-0,5 т/га), прискорює всі фази розвитку на 10-14 днів, у тому числі схожість на 3-4 дні, активізує процес фотосинтезу, підвищує вихід олії на 4 %. Норма витрати препарату на ріпаку 15 л/т.

Мікрокати, райкати, амінокат 30, келькати – серія добрив компанії "Atlantica" (Іспанія) на основі біогенних елементів, амінокислот, вітамінів, фітогормонів, полісахаридів рослинного походження, водоростей, гумінових та фульвокислот.

Мікрокати – рідкі добрива, до складу яких входять макро-, мезо- та мікроелементи, а також вільні амінокислоти, полісахариди та органічні кислоти. Призначені для позакореневого листкового підживлення сільськогосподарських культур з метою забезпечення фізіологічних потреб культур біогенними елементами живлення, завчасного усунення їх дефіциту, стимулювання біохімічних процесів та підвищення стійкості рослин до стресів.

Райкати – лінія рідких мікродобрив, які застосовуються позакоренево для стимулювання розвитку кореневої системи, вегетативних органів рослин та дозрівання плодів. До їх складу входять у збалансованому співвідношенні макро-, мезо- та мікроелементи, амінокислоти, полісахариди, ростові речовини цитокініни, комплекс вітамінів та морські водорості. Добрива також рекомендуються застосовувати в системах крапельного поливу (фертигація), гідропоніки відкритого та закритого грунту.

Амінокат 30 – рідке добриво-антистресант з біостимулюючим ефектом, яке застосовується для позакореневого внесення на польових, овочевих, плодових та декоративних культурах. Містить:

Код1Опис
12Два справжніх листки, пар листків або кільчаток розгорнулись
13Три справжніх листки, пар листків або кільчаток розгорнулись
1...Стадії тривають до...
19Дев'ять або більше справжніх листків, пар листків або кільчаток розгорнулись
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 2: ФОРМУВАННЯ БІЧНИХ ПАГОНІВ/КУ ЩІН НЯ
21Видимий 1-й бічний пагін
GВидимий 1-й бічний пагін кущення
22Видно два бічних пагони
GВидно два бічних пагони кущення
23Видно три бічних пагони
GВидно три бічних пагони кущення
2...Стадії тривають до...
299 або більше бічних пагонів
G9 або більше бічних пагонів кущення
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 3: ПОДОВЖЕННЯ СТЕБЛА АБО РІСТ РОЗЕТКИ, РОЗВИТОК ПАГОНА (ГОЛОВНИЙ ПАГІН)
3110% стебел (розеток) досягли кінцевої довжини (діаметра)
GВидимий один вузол
3220% стебел (розеток) досягли кінцевої довжини (діаметра)
GВидимих два вузли
3330% стебел (розеток) досягли кінцевої довжини (діаметра)
GВидимих три вузли
3...Стадії тривають до...
39Стебло досягло максимальної довжини, розетка – діаметра
G9 або більше вузлів
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 4: РОЗВИТОК ПРИДАТНИХ ДО ЗБИРАННЯ ВЕГЕТАТИВНИХ ЧАСТИН РОСЛИН АБО ОРГАНІВ РОЗМНОЖЕННЯ/ПОШИРЕННЯ (ГОЛОВНИЙ ПАГІН)
40Початок розвитку придатних до збирання вегетативних частин рослин або органів розмноження
41 GПоява пластинки прапорцевого листка
4330% рослин, вегетативних частин або органів розмноження, придатні до збирання, досягли кінцевого розміру
GПіхва прапорцевого листка щойно набубнявіла
4550% рослин, вегетативних частин або органів розмноження, придатні до збирання, досягли кінцевого розміру
GПіхва прапорцевого листка набубнявіла
4770% рослин, вегетативних частин або органів розмноження, придатні до збирання, досягли кінцевого розміру
GПіхва прапорцевого листка розкрилась
49Вегетативні частини або органи розмноження, придатні до збирання, досягли кінцевого розміру
GВидно перші остюки
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 5: ПОЯВА СУЦВІТТЯ (ГОЛОВНИЙ ПАГІН)/ КОЛОСІННЯ
51Видно суцвіття або квіткові бруньки
GПочаток колосіння
55Видно перші окремі квітки (ще закриті)
GВидно половину суцвіть (середина колосіння)
59Видно перші квіткові пелюстки (у пелюсткових форм)
GВидно повністю розвинені суцвіття (кінець колосіння)
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 6: ЦВІТІННЯ (ГОЛОВНИЙ ПАГІН)
60Перші квітки відкриті (поодинокі)
61Початок цвітіння: 10% квіток відкрито
6220% квіток відкрито
6330% квіток відкрито
6440% квіток відкрито
65Повне цвітіння: 50% квіток відкрито, перші пелюстки можуть обсипатись
67Цвітіння наближується кінця: більшість пелюсток обсипалась або всохла
69Кінець цвітіння: утворюється насіння (зернівок)
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 7: РОЗВИТОК ПЛОДІВ (ЗЕРНІВОК)
7110% плодів досягли кінцевого розміру або 10% плодів досягли кінцевого розміру2
GВодостигла зернівка
7220% плодів досягли кінцевого розміру або 20% плодів досягли кінцевого розміру2
7330% плодів досягли кінцевого розміру або 30% плодів досягли кінцевого розміру2
GРання молочна стиглість
7440% плодів досягли кінцевого розміру або 40% плодів досягли кінцевого розміру2
7550% плодів досягли кінцевого розміру або 50% плодів досягли кінцевого розміру2
Код1Опис
GМолочна стиглість, середина молочної стиглості
7660% плодів досягли кінцевого розміру або 60% плодів досягли кінцевого розміру 2
7770% плодів досягли кінцевого розміру або 70% плодів досягли кінцевого розміру 2
GПізня молочна стиглість
7880% плодів досягли кінцевого розміру або 80% плодів досягли кінцевого розміру 2
79Майже всі плоди досягли кінцевого розміру
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 8: ДОСТИГАННЯ АБО ЗБИРАННЯ ПЛОДІВ І НАСІННЯ
81Початок достигання або плід набуває забарвлення
85Пізнє достигання або набуття забарвлення
GВоскова стиглість
87Плід пом'якшується (особливо плоди з м'якоттю)
89Повна стиглість: плоди набувають типового забарвлення, починають обпадати
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 9: СТАРІННЯ, ПОЧАТОК СПОКОЮ
91 РПагін розвинений повністю, листки залишаються зеленими
93Початок листопаду
9550% листків обпало
97Кінець листопаду, рослини або надземні частини відмерли або у стані спокою
РРослини у стані спокою або сплячі
99Збирання продукції (післязбиральний період або зберігання відповідають стадії 99)

Примітки: 1 D – дводольні; М – однодольні; V – розвиток вегетативних частин або органів розмноження (поширення); С – зернові; Р – багаторічні рослини; № коду використовують, коли опис стосується всіх груп рослин.2 Ця стадія не використовується, якщо вона відбувається в основній стадії 8.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування мікродобрив“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив
  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)