Застосування мікродобрив

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві

Позакореневе підживлення посівів ріпаку ярого препаратом ”Реастим-Рапс” перед цвітінням у ДП “Іскра” (Черкаська обл.) сприяло зростанню рівня урожаю насіння на 1,0 т/га та відповідно збільшенню виходу олії. На соняшнику у господарстві “Райсількомунгосп” (Запорізька обл.) застосування мікродобрива ”Реаком-Р-соняшник” збільшило урожайність насіння соняшнику на 0,4-0,5 т/га.

Нутріванти плюс. Мікродобрива виготовляються міжнародним концерном "ICL Fertilizers". Основною складовою "Нутрівантів Плюс" є повністю водорозчинний монокалійфосфат (КН2РО4), який не містить шкідливих і токсичних рослинам сполук, а також прилипач "Фертівант". Існує 12 марок Нутрівантів плюс: зерновий, пивоварний ячмінь, олійний, кукурудза, рис, картопля, цукрові буряки та ін.. Залежно від марки добрива у їх складі міститься 6-19 % азоту, 5-46 % фосфору, 5-37 % калію та мікроелементи.

Позакореневе підживлення добривами "Нутрівант Плюс" забезпечує:

• швидке надходження до клітини рослин доступних форм біогенних елементів та усунення їх дефіциту, особливо на нейтральних, лужних та карбонатних ґрунтах;

• поліпшення стійкості культур до стресів та різного роду хвороб;

• підвищення врожайності на 12-15 % та отримання поліпшеної якості товарної продукції сільськогосподарських культур.

Вуксал – мікродобриво виробництва німецької компанії "Аглюкон". Це висококонцентрована суспензія з унікальною формуляцією і принципом дії, за рахунок вмісту хелатизованих (EDTA) мікроелементів. Вона стійка до змиття та випаровування, рівномірно проникає у рослину та має ефект реактивації (навіть після висихання відносна вологість атмосфери забезпечує реактивацію в'язкого осаду), запобігає утворенню нерозчинних сольових сполук і випадання в осад. На ринку України представлено 9 видів мікродобрив Вуксал, які характеризуються різними формуляціями (Вуксал Комбі Б, Вуксал Мікроплант, Вуксал Макромікс, Вуксал Борон та ін.). Головними їх перевагами є:

• буферність (незалежно від того, кислим чи лужним був робочий розчин перед обробкою, додавання Вуксалу робить його близьким до нейтрального);

• хелатна форма мікроелементів (завдяки чому іони не випадають в осад, як це має місце з мікродобривами, які не мають EDTA – кислот);

• прилипальна здатність (підвищується коефіцієнт корисної дії внесених сумісно засобів захисту рослин);

• поєднання в одній баковій суміші майже зі всіма засобами захисту рослин та карбамідом (це дає змогу здешевлювати вартість внесення Вуксалу до мінімуму);

• оптимальна концентрація мікроелементів для виведення рослин зі стресового стану.

Басфоліари (АДОБ). Добрива розроблені компанією БАСФ (Німеччина) виробляються ВКП "АДОБ" (Польща). Це – рідкі добрива, що не потребують зусиль для приготування робочого розчину (на відміну від порошків) та містять у своєму складі унікальні поверхнево-активні речовини (ПАВ). Використовуються для позакореневого підживлення рослин з метою компенсації нестачі мікроелементів. Характеризуються вдало підібраним складом мікроелементів у відповідності до потреби різних груп культур. Хелатизовані за допомогою ІДХА, що біологічно розкладається в грунті за 28 днів.

Норма внесення Басфоліарів (Басфоліар 36 Екстра, Басфоліар 12-4-6+8, Басфоліар 34) за сезон може складати від 6 до 12 л/га. При цьому добрива вносяться порціями по 3-4 л/га за 2-3 обробітки.

Мікродобрива АДОБ (АДОБ зернові, ріпак, кукурудза, цукровий буряк та ін..) застосовуються у критичні періоди росту і розвитку рослин з одноразовою нормою внесення 2-4 кг/га.

Поряд з цим, компанія "АДОБ" виробляє серію добрив СОЛЮ™, зокрема Солю Ъл (цинк), Мп (марганець), Бе (залізо), В (Бор), Mg (магній), Си (Мідь), Мо (молібден). Завдяки наявності у складі СОЛЮ™ поверхнево-активних речовин та прилипачів, вони ідеально поєднуються із засобами захисту рослин. Одноразова норма внесення добрив залежно від виду культури складає 1-3 л/га.

Розасоль – мікродобрива бельгійської компанії "Розьє" Rosasol. Це універсальні порошкоподібні водорозчинні мінеральні добрива, які містять азот, фосфор, калій (NPK), сірку (S2O3) і магній (МgO), а також мікроелементи: бор (В), залізо (Fe), мідь (Си), марганець (Мn), цинк (Zn) з низьким вмістом хлору, що найкраще відповідає потребі рослин. Використовуються для позакореневого підживлення посівів сільськогосподарських культур з нормою внесення 2,5-4 кг/га.

Торфовіт Б (гумат калію) – високоефективне і технологічне (безбапастне) гумінове добриво з мікроелементами в хелатній формі із властивостями стимулятора росту і антистресанта. Його властивість проявляється на всіх основних сільськогосподарських культурах.

Гумінові речовини складають специфічну групу високо- молекулярних сполук, що утворюються в процесі розкладання органічних залишків рослинних і тваринних тканин у грунті шляхом синтезу їх продуктів розкладу та гниття, тобто в процесі гуміфікації.

На разі гумінові препарати (гумати) широко застосовуються у сільському господарстві. Гуматам характерні всі позитивні властивості грунтових гумусових речовин як біополімерів: висока ємкість катіонного і аніонного обміну, хелатоутворююча здатність, здатність стимулювати захисні функції, ріст і розвиток рослин, взаємодія з грунтовими ферментами, вітамінами та іншими речовинами. Сировиною дня виробництва гумінових препаратів є буре вугілля, торф, сапропель та інші речовини. Внаслідок повної розчинності в воді, гумат легко доступний рослинам і проявляє високу біологічну активність навіть у малих дозах.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування мікродобрив“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив
  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)