Форма організації штучного розведення довгополих раків.

Інтенсивні технології в аквакультурі

Годівля. Якщо щільність посадки раків у водоймі велика, то їх необхідно додаткового підгодовувати. В якості корму зазвичай використовують малоцінну рибу, м'ясні відходи, молюски та інші продукти тваринного походження. Корм повинен бути доброякісний, використання продуктів, що розкладаються недопустимо, так як може погіршитися епізоотичний стан водойми. Рослину їжу раки знаходять у водоймі самі. Щоб раки поїдали всю їжу, яка вносться, і її рештки не забруднювали водойму, необхідно використовувати кормові столики з бортиками висотою 4 см. Вони спускаються на дно у вечірній час. Проглядати кормові столики і замінювати корм необхідно 1 раз на добу при температурі води нижче 200С, 2 рази - при температурі вище 200С. Якщо частина корму залишається нез'їденою, необхідно зменшити норму годівлі. Кормові столики рівномірно розподіляють по водоймі через 150-200 м на глибині 1,0—2,0 м. Годівлю починають весною при прогріванні води до 5-100С і продовжують до льодоставу.

Маса корму, що споживається одним раком протягом доби, складає від 1 до 5 % від маси тіла. Частота годівлі самців складає 1 раз на 2 доби, самок 1 раз на 3 доби. За один прийом самки з'їдають 0,78 г, самці - 0,52 г корму.

Говорячи про активність живлення річкових раків, необхідно вказати на наявність сезонного і добового аспектів, які необхідно враховувати при розведені раків. Максимум активності у раків приходиться на періоди, які передують розмноженню і линьці, а також після линьки. Мінімальна активність відмічається під час виношення ікри і викльову молоді у самок і, власне, в період линьки і затвердіння панциря. Основним фактором, який визначає добовий ритм живлення довгопалого рака, є світло. Так в мутній воді раки живляться цілодобово, а в прозорій - тільки в темну годину доби.

Меліорація. Для зберігання раків у високопродуктивних мілководних ільменях і озерах, в маловодні роки що піддаються зимовим заморам, необхідне проведення меліоративних заходів по поглибленню окремих ділянок ложа і створення зимувальних ям.

В невеликих ізольованих водоймах, які не мають притоку свіжої води, в зимовий період необхідно проводити додаткову аерацію. Простіше всього рубати ополонки і вставляти в них оберемки очерету або хмизу. Більш ефективним і менш трудомістким способом аерації водойм є нагнітання кисню або повітря через вморожені в лід форсунки з заглушками.

З метою запобігання сильного заростання нагульних водойм водяною рослинністю весною необхідно висаджувати річняків білого амура. Щільність посадки буде залежати від ступеня заростання макрофітами.

Вороги раків. При вирощуванні раків у водоймах особливу увагу необхідно приділяти заходам, направленим на зниження чисельності ворогів раків. Найбільшу небезпеку являє окунь. Дослідження цих риб показало, що раки зустрічаються середньому в 9,1 % досліджуваних шлунків цих риб.

Оскільки товарне вирощування передбачає високі щільності посадки, шкода, нанесена хижаками, може бути достатньо відчутна. В господарствах по вирощуванню раків при пасовищному методі недоцільно йти по лінії зниження чисельності усіх хижих видів риб. Необхідно підвищувати чисельність хижаків, для яких окунь є кормовим об'єктом, таких як щука, судак, жерех та ін.

Хвороби раків. Чума раків - найбільш небезпечне захворювання, що викликається паразитичним грибком. Гриб в першу чергу вражає кутикулу по краях анального отвору, членики ходильних ніг, а потім нервову систему. Великі раки покидають укриття і в світлу годину доби повзають по дні водойми на неприродно випрямлених кінцівках, часто падаючи на бік і перевертаючись на спину. У вражених особин очі стають мутно-білими через міцелій, що проріс у них. Враженні раки гинуть протягом 1-2 тижнів. Захворювання стрімко поширюється на значні водні простори, чому сприяє наявність в життєвому циклі паразита двох типів спор: нерухомих, але стійких до дії зовнішнього середовища (ооспор) і рухомих (зооспор). У незаражені водойми хвороба потрапляє шляхом перенесення спор водоплавними птахами, на знаряддях лову або при пересаджуванні водних тварин. Засоби боротьби з захворюванням не розроблені. До профілактичних заходів відноситься:

• заборона ввезення раків з інших регіонів;

• при організації штучного розведення раків обов'язкове дотримання карантину протягом 2 тижнів;

• дезінфекція рибоводного обладнання в 5-% розчині мідного купороса (CuS04) протягом 20 хв.

Іржаво-плямиста хвороба. Враженні раки на хітиновому покриві мають овальні плями різної форми іржавого, темно-коричневого або чорного кольору. В центрі плями хітин в більшості випадків розпадається і утворює отвори (язви). Хворі раки мають поганий товарний вигляд і високий відсоток відходу при транспортуванні. Тяжкість захворювання залежить від стану водойми і популяції раків в ній. Засоби боротьби не розроблені і основним методом є ретельний відбір плідників для відтворення.

Фарфорова хвороба викликається паразитуючими в тілі рака найпростішими - мікроспорідіями. При вражені раків збудником цього захворювання нижня сторона м'язів черевця стає сніжно-білого кольору, а при тяжкій формі хвороби такими ж стають і решта м'язів тіла, ослаблені паразитами раки, як правило, не витримують транспортування. Хвороба погано досліджена і засоби боротьби з нею не розроблені.

Облов нагульних водойм. Вилов товарних раків проводиться з липня по мірі необхідності. Найбільш сприятливим часом для відлову раків є осінь. В цей період вони активно йдуть до знарядь лову, відрізняються хорошим товарним видом і більшою наважкою.

Добування раків ведеться виключно пасивними знаряддями лову, використання яких виключає травмування раків. Існує багато різних конструкцій раколовок: бучі, вентеря, верші, круги, хватки і так далі (рис. 3.11.3.14.).

Конструкції знарядь лову раків

Рис. 3.11.3.14. Конструкції знарядь лову раків

Вибір знарядь лову буде залежати від умов промислу, характеристик водойми що обловлюється, доступністю матеріалів для виготовлення раколовок і фінансових можливостей.

В якості приманки використовується малоцінна пластована риба, м'ясні відходи, молюски без раковини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форма організації штучного розведення довгополих раків.“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АКВАКУЛЬТУРІ

  • Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі

  • Основні тенденції розвитку аквакультури

  • Перспективи розвитку аквакультури.

  • Цілі та завдання аквакультури.

  • Основні проблеми аквакультури і заходи зі збільшення виробництва риби та покращення рибопродуктивності внутрішніх водойм.

  • Форми ведення, типи і системи господарств.

  • Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів

  • Рибогосподарська меліорація.

  • Боротьба із замуленням і заростанням водойми.

  • Боротьба з хижою і смітною рибою.

  • Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

  • Фосфорні добрива

  • Азотні добрива.

  • Кальцієві добрива.

  • Калійні добрива.

  • Селекція та гібридизація.

  • Отримання молоді риб у ранні строки.

  • Фізико-хімічні властивості джерела водопостачання.

  • Вміст розчиненого у воді кисню.

  • Вміст СО2.

  • Сольовий склад води.

  • Активна реакція середовища - рН (водневий показник).

  • Температура води.

  • Вплив освітленості, рівня води і водообміну.

  • Вибір джерела водопостачання.

  • Заходи щодо підвищення природної кормової бази та поліпшення екологічного стану ставів.

  • Роботи по поліпшенню умов природного розмноження промислових риб.

  • Заходи із збереження молоді промислових риб.

  • ВЕТЕРИНАРНА САНІТАРІЯ, ГІГІЄНА ТА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ. ВПЛИВ АКВАКУЛЬТУРИ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО МІНІМІЗАЦІЯ

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах

  • Показники якості і безпеки

  • Харчова цінність риби і рибопродуктів

  • Ідентифікація та експертиза

  • Зміна якості живої риби при транспортуванні і зберіганні

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби і рибопродуктів

  • Ветеринарно-санітарна експертиза здорової риби

  • Профілактичні і терапевтичні заходи

  • Меліоративні заходи.

  • Профілактичне карантинування.

  • Профілактична дезінфекція і дезінвазія ставів та рибоводного інвентарю.

  • Поточна хіміопрофілактика.

  • Терапевтичні заходи.

  • Освоєння теплих вод енергетичних об'єктів для ведення інтенсивного рибництва

  • Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва

  • Вплив марікультури на довкілля

  • Пошуки і методи запобігання негативному впливу марікультури на довкілля

  • ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ ГІДРОБІОНТІВ

  • Вирощування цьоголіток.

  • Зимівля рибопосадкового матеріалу у ставах.

  • Пересадження цьоголіток у зимувальні стави.

  • Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

  • Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставовій аквакультурі за дволітнього циклу.

  • Годівля риб.

  • Розрахунки потреб кормів.

  • Вимоги до годівлі риби кормосумішами.

  • Режим годівлі риби у ставах.

  • Вимоги до приготування кормосумішей.

  • Вилов товарної риби.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

  • Вирощування та утримання племінного стада рослиноїдних риб.

  • Одержання потомства рослиноїдних риб. Підготовка плідників до нересту.

  • Проведення нерестової кампанії.

  • Гонадотропне ін'єктування плідників рослиноїдних риб.

  • Одержання зрілих статевих продуктів та осіменіння ікри.

  • Інкубація ікри.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб еколого-фізіологічним методом із використанням круглих басейнів.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.

  • Інтенсивні технології при вирощуванні осетрових

  • Товарне вирощування осетрових риб в ставових господарствах.

  • Гібридні форми осетрових риб.

  • Технологічна схема виробництва товарної осетрової продукції.

  • Вирощування осетрових у садках.

  • Умови вирощування товарних осетрових риб.

  • Технологічна схема рибоводного процесу.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Розрахунок виходу товарної продукції.

  • Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.

  • Вирощування веслоноса.

  • Технологічна схема розведення і вирощування племінного матеріалу та товарного веслоноса.

  • Захворювання, заходи боротьби і профілактика.

  • Інтенсивні технології вирощування лососевих

  • Характеристика форелевих господарств.

  • Підготовка і витримування плідників.

  • Відбір плідників.

  • Витримування личинок і вирощування мальків.

  • Вирощування цьоголіток.

  • Корми і годівля молоді форелі.

  • Транспортування плідників, ікри, молок і молоді форелі.

  • Перевезення личинок.

  • Вирощування форелі в УЗВ.

  • Санітарні і профілактичні заходи.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Інтенсивні технології вирощування щуки

  • Заготівля плідників.

  • Розведення щуки у заводських умовах.

  • Інтенсивні технології вирощування судака

  • Організація нересту судака.

  • Одержання потомства у заводських умовах

  • Вирощування цьоголіток.

  • Вирощування судака в замкнутих системах.

  • Годівля.

  • Інтенсивні технології вирощування тиляпії

  • Витримування плідників і ремонтного молодняка.

  • Розведення тиляпії.

  • Вирощування молоді і товарної риби.

  • Технологічні аспекти вирощування тіляпії.

  • Вирощування тиляпії в полікультурі.

  • Вирощування тиляпії в басейнах та УЗВ.

  • Інтенсивні технології вирощування вугра

  • Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ

  • Інтенсивні технології в марікультурі

  • Риби-об'єкти марикультури.

  • Вирощування риби в садках і басейнах.

  • Корми в марікультурі.

  • Профілактика і лікування захворювань об'єктів марікультури.

  • Нетрадиційні та комбіновані (інтегровані) технології у ставовій аквакультурі

  • Використання рибоводних ставів під вирощування сільськогосподарських культур.

  • Вирощування риби на рисових полях.

  • Вирощування у рибоводних ставах водоплавних птахів.

  • Вирощування риби на торфових кар'єрах.

  • Вирощування риби у рибоводно-біологічних ставах.

  • Технології штучного вирощування креветок, омарів та інших ракоподібних

  • Ембріональний період.

  • Розвиток і ріст.

  • Корми і годівля.

  • Вирощування постличинок до товарного розміру.

  • Вплив початкового розміру молоді на ріст і дозрівання.

  • Методи і нормативи товарного вирощування.

  • Товарне вирощування у відкритих водоймах.

  • Корми і годівля.

  • Біотехнічні нормативи.

  • Перетримування товарних креветок перед продажею.

  • Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.

  • Технологія вирощування омарів.

  • Технології вирощування прісноводних раків

  • Форма організації штучного розведення довгополих раків.