Боротьба із замуленням і заростанням водойми.

Інтенсивні технології в аквакультурі

Замулення водойми - складний процес. Він обумовлений, по-перше, змивом грунту разом із залишками рослинних і тваринних організмів, які не розклалися з площі водозбору водойми, по-друге, залишками водних рослин і тварин, які розвивалися і відмерли у самій водоймі, і, по-третє, життєдіяльністю аеробних бактерій, що населяють верхній, активний шар мулу, розкладають залишки рослин і тварин, і в результаті цих процесів додають мулу характерну консистенцію та якість.

Вода, що надходить у водойму з водозбірної площі, приносить значну кількість частинок, що викликає підвищену мутність, погіршує умови існування риб. В результаті цього у водоймах відбувається накопичення мулу.

Велика кількість мулу погіршує кисневий режим водойми і умови життя риби, зростає кислотність грунтів, знижується рибопродуктивність. Швидкість замулення залежить від топографічних і фізичних особливостей площі водозбору і складу його грунтів.

Очищення водойми від мулу - дуже трудомісткий процес, тому потрібно ціленаправлено застосовувати заходи, що не дозволяють замулюватись водоймі.

Замулювання річок приводить до втрати нерестовищ осетрових, лососевих і реофільних (лат. rheos - потік) коропових риб. Воно сприяє розвитку вищої м'якої і жорсткої водної рослинності, заростанню та заболочуванню озер. Шар відкладень мулу понад 20-25 см знижує рибопродуктивність водоймищ.

Замулювання відбувається головним чином в результаті притоки у водоймище разом з водами великої кількості зважених речовин, що стікають в нього. Швидкість замулювання водоймищ залежить від топографічних і фізичних особливостей площі водоскиду і складу його ґрунтів. Звідси витікає, що для уповільнення процесу замулювання водоймищ треба перш за все запобігти змиву ґрунтів з площі водоскиду. Це можна досягти шляхом створення захисних лісових і лукових смуг навколо озер, водосховищ і уздовж берегів річок.

Заростання водоймищ є наслідком масового розвитку водної рослинності. Процес інтенсивного заростання водоймищ завершується, як правило, їх заболочуванням.

Невеликі чагарники підводної рослинності виконують позитивну роль у водоймищі, оскільки вони є місцем нересту фітофільних риб. Якщо ж водні рослини займають більше 25 % площі водоймища, то вони роблять негативний вплив на іхтіофауну.

В цьому випадку знижується рибопродуктивність водоймища і погіршується його гідрохімічний режим. У темний час доби рослини можуть створювати дефіцит кисню у воді і тим самим викликати замор риби у водоймищі.

Для запобігання вказаним негативним явищам у водоймищі жорстку надводну рослинність (очерет, рогіз, очерет) викошують за допомогою очеретокосарок. М'яку підводну рослинність видаляють з водоймища за допомогою водяної борони - дерев'яного трикутника із зубами з цвяхів з прикріпленими по кутах крюками. Щоб борона не спливала і щільно трималася на дні, її завантажують вантажем. Мотузком, прикріпленим до одного з кутів, борону протягають на моторному човні по водоймищу і таким шляхом витягують м'яку рослинність. Біомасу зелених рослин використовують як органічне добриво в озерних господарствах і як корм для худоби. Плаваюча рослинність - ряска - є прекрасним кормом для водоплавного птаха. її видаляють з водоймища спеціально сконструйованими невеликими бреднями.

Проте таке видалення водної рослинності з водоймища не дає стабільного ефекту по його очищенню, бо водна флора швидко відновлюється. Немає надійного методу по її придушенню шляхом застосування хімічних препаратів.

Найбільш ефективним заходом щодо боротьби із заростанням лиманів, озер і каналів є біологічна меліорація, що передбачає зарибнення водоймищ білим амуром, що використовує водні рослини як їжу. Кормовий коефіцієнт цієї рослинності коливається залежно від її біологічної цінності, температури води і віку амура, він рівний 25-50. Щільність посадки молоді білого амура у водоймище визначають на основі наявних даних по біомасі водної рослинності, її видовому складу і величині кормового коефіцієнта, що приймається.

Проводячи меліоративні роботи по боротьбі із замулюванням і заростанням водоймищ, необхідно також здійснювати контроль за їх санітарним станом, не допускаючи забруднення отрутохімікатами, важкими металами, нафтою і нафтопродуктами. Цей контроль покладений на органи водонадзору і рибоохорони. Стічні води, що поступають в річки, озера, водосховища і моря з промислових підприємств, не повинні забруднювати ці водоймища. Вони повинні бути заздалегідь пропущені через очисні споруди. Для недопущення забруднення водоймищ пестицидами, використовуваними в сільському господарстві, зокрема в рисосіянні, їх не слід застосовувати в зонах водозбору.

Виробничі процеси в ставовому господарстві функціонують таким чином, що стави різних категорій знаходяться під водою деякий час, а ще деякий - вони осушені, і тоді у них проводяться меліоративні роботи. Осушення являє собою достатньо ефективний захід, що попереджає стави від замулення. Під впливом повітря, світла і тепла у них мінералізуються мулові відкладення, гинуть вогори і паразити риб, а також харчові організми. Однак, при тривалій експлуатації ставів

поточної меліорації недостатньо. Через 5-6 років необхідно проводити літування, тобто рибоводні стави залишають осушеними на 1-2 роки, використовуючи їх на цей час під посів сільськогосподарських культур. На ставах, що літуються, проводять повний комплекс меліоративних робіт: орання, засів сільськогосподарських культур, повне осушування ложа ставу, розчищення канав осушувальної системи, а також ремонт гідротехнічних споруд.

Практикують засів віки з вівсом, люпину, кукурудзи, гороху, бобових, буряків, капусти, моркви, огірків, гарбуз та ін. Ці культури дають високий врожай, сприяючи знищенню водної флори, вентиляції, збагачення грунту азотом.

Правильно проведене літування дає підвищення рибопродуктивності у 2 рази і більше.

Рибогосподарські практики розробили ряд прийомів для видалення зайвої водяної рослинності. Зазвичай жорстку рослинність видаляють шляхом викошування вручну звичайними косами, або складними (клепаними) косами Росінга, Цімзена, або механізованими комишикосарками. М'яка водна рослинність, у тому числі і ряска, видаляється з водойми спеціально сконструйованими невеликими бреднями або колючим дротом. У 1780 А.Т. Болотовим для видалення м'якої рослинності була винайдена водяна борона. Щоб вона не спливала і щільно трималася на дні, в неї поміщається вантаж. Мотузкою, прикріпленою до гака, борону протягують по ставу та отримують м'яку рослинність. Одночасно розпушують верхній шар мулу, що підсилює аеробні процеси в ньому, підвищує рибопродуктивність става (озера). Поряд з механічними способами видалення рослинності застосовують і хімічні засоби - гербіциди. Зрозуміло, застосовувати треба лише такі з них, як мідний купорос, бутиловий ефір. Вони нешкідливі як для риб, так і для фітопланктону і фауни безхребетних водойми, а також не погіршують харчових якостей вирощуваних риб.

Мідний купорос застосовується для знищення водоростей - водяної сіточки (гідродіктіон), кладофора, одогоніума та ін. Розчин його в концентрації 0,33 мг на 1 л води вноситься у водойму шляхом розбризкування. Однак при наявності у воді карбонату кальцію мідний купорос стає токсичним для риб.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Боротьба із замуленням і заростанням водойми.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АКВАКУЛЬТУРІ

  • Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі

  • Основні тенденції розвитку аквакультури

  • Перспективи розвитку аквакультури.

  • Цілі та завдання аквакультури.

  • Основні проблеми аквакультури і заходи зі збільшення виробництва риби та покращення рибопродуктивності внутрішніх водойм.

  • Форми ведення, типи і системи господарств.

  • Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів

  • Рибогосподарська меліорація.

  • Боротьба із замуленням і заростанням водойми.
  • Боротьба з хижою і смітною рибою.

  • Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

  • Фосфорні добрива

  • Азотні добрива.

  • Кальцієві добрива.

  • Калійні добрива.

  • Селекція та гібридизація.

  • Отримання молоді риб у ранні строки.

  • Фізико-хімічні властивості джерела водопостачання.

  • Вміст розчиненого у воді кисню.

  • Вміст СО2.

  • Сольовий склад води.

  • Активна реакція середовища - рН (водневий показник).

  • Температура води.

  • Вплив освітленості, рівня води і водообміну.

  • Вибір джерела водопостачання.

  • Заходи щодо підвищення природної кормової бази та поліпшення екологічного стану ставів.

  • Роботи по поліпшенню умов природного розмноження промислових риб.

  • Заходи із збереження молоді промислових риб.

  • ВЕТЕРИНАРНА САНІТАРІЯ, ГІГІЄНА ТА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ. ВПЛИВ АКВАКУЛЬТУРИ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО МІНІМІЗАЦІЯ

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах

  • Показники якості і безпеки

  • Харчова цінність риби і рибопродуктів

  • Ідентифікація та експертиза

  • Зміна якості живої риби при транспортуванні і зберіганні

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби і рибопродуктів

  • Ветеринарно-санітарна експертиза здорової риби

  • Профілактичні і терапевтичні заходи

  • Меліоративні заходи.

  • Профілактичне карантинування.

  • Профілактична дезінфекція і дезінвазія ставів та рибоводного інвентарю.

  • Поточна хіміопрофілактика.

  • Терапевтичні заходи.

  • Освоєння теплих вод енергетичних об'єктів для ведення інтенсивного рибництва

  • Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва

  • Вплив марікультури на довкілля

  • Пошуки і методи запобігання негативному впливу марікультури на довкілля

  • ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ ГІДРОБІОНТІВ

  • Вирощування цьоголіток.

  • Зимівля рибопосадкового матеріалу у ставах.

  • Пересадження цьоголіток у зимувальні стави.

  • Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

  • Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставовій аквакультурі за дволітнього циклу.

  • Годівля риб.

  • Розрахунки потреб кормів.

  • Вимоги до годівлі риби кормосумішами.

  • Режим годівлі риби у ставах.

  • Вимоги до приготування кормосумішей.

  • Вилов товарної риби.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

  • Вирощування та утримання племінного стада рослиноїдних риб.

  • Одержання потомства рослиноїдних риб. Підготовка плідників до нересту.

  • Проведення нерестової кампанії.

  • Гонадотропне ін'єктування плідників рослиноїдних риб.

  • Одержання зрілих статевих продуктів та осіменіння ікри.

  • Інкубація ікри.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб еколого-фізіологічним методом із використанням круглих басейнів.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.

  • Інтенсивні технології при вирощуванні осетрових

  • Товарне вирощування осетрових риб в ставових господарствах.

  • Гібридні форми осетрових риб.

  • Технологічна схема виробництва товарної осетрової продукції.

  • Вирощування осетрових у садках.

  • Умови вирощування товарних осетрових риб.

  • Технологічна схема рибоводного процесу.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Розрахунок виходу товарної продукції.

  • Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.

  • Вирощування веслоноса.

  • Технологічна схема розведення і вирощування племінного матеріалу та товарного веслоноса.

  • Захворювання, заходи боротьби і профілактика.

  • Інтенсивні технології вирощування лососевих

  • Характеристика форелевих господарств.

  • Підготовка і витримування плідників.

  • Відбір плідників.

  • Витримування личинок і вирощування мальків.

  • Вирощування цьоголіток.

  • Корми і годівля молоді форелі.

  • Транспортування плідників, ікри, молок і молоді форелі.

  • Перевезення личинок.

  • Вирощування форелі в УЗВ.

  • Санітарні і профілактичні заходи.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Інтенсивні технології вирощування щуки

  • Заготівля плідників.

  • Розведення щуки у заводських умовах.

  • Інтенсивні технології вирощування судака

  • Організація нересту судака.

  • Одержання потомства у заводських умовах

  • Вирощування цьоголіток.

  • Вирощування судака в замкнутих системах.

  • Годівля.

  • Інтенсивні технології вирощування тиляпії

  • Витримування плідників і ремонтного молодняка.

  • Розведення тиляпії.

  • Вирощування молоді і товарної риби.

  • Технологічні аспекти вирощування тіляпії.

  • Вирощування тиляпії в полікультурі.

  • Вирощування тиляпії в басейнах та УЗВ.

  • Інтенсивні технології вирощування вугра

  • Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ

  • Інтенсивні технології в марікультурі

  • Риби-об'єкти марикультури.

  • Вирощування риби в садках і басейнах.

  • Корми в марікультурі.

  • Профілактика і лікування захворювань об'єктів марікультури.

  • Нетрадиційні та комбіновані (інтегровані) технології у ставовій аквакультурі

  • Використання рибоводних ставів під вирощування сільськогосподарських культур.

  • Вирощування риби на рисових полях.

  • Вирощування у рибоводних ставах водоплавних птахів.

  • Вирощування риби на торфових кар'єрах.

  • Вирощування риби у рибоводно-біологічних ставах.

  • Технології штучного вирощування креветок, омарів та інших ракоподібних

  • Ембріональний період.

  • Розвиток і ріст.

  • Корми і годівля.

  • Вирощування постличинок до товарного розміру.

  • Вплив початкового розміру молоді на ріст і дозрівання.

  • Методи і нормативи товарного вирощування.

  • Товарне вирощування у відкритих водоймах.

  • Корми і годівля.

  • Біотехнічні нормативи.

  • Перетримування товарних креветок перед продажею.

  • Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.

  • Технологія вирощування омарів.

  • Технології вирощування прісноводних раків

  • Форма організації штучного розведення довгополих раків.