Рис. 3.11.3.10. Відро для видалення забруднень із басейнів.
Після закінчення чищення вмістиме відра проглядають і відбирають живих личинок які потрапили з током води.
Другий раз личинки линяють через 5-8 днів і перетворюються в повністю сформованих рачків. їх легко відрізнити за будовою тельсона. Він складається із трьох пластинок, що ніби-то зібрані у вієр (рис. 3.11.3.11.).
Рис. 3.11.3.11. Будова тельсона личинки після другої линьки
На цій стадії личинки мають високу їжедобувну активність і яскраво виражену захисну реакцію. По закінченню линьки їх тримають в басейнах дві доби, щоб затверділи панцирі, а потім пересаджують у водойми на нагул.
Вселення молоді у водойми. Вилов молоді із басейнів здійснюють за допомогою сифона, що дозволяє запобігти травмуванню. Рачки з потоком води потрапляють в приймаючу ємність, в якості якої використовують таз (краще пластиковий) з проріззю в бічній стінці, затягнутої газом № 5 або металевою сіткою з вічком 2,0 мм. (рис. 3.11.3.12.).
Вода зливається через прорізь, а молодь накопичується в тазі. Поки рачки знаходяться в приймальній ємності, обов'язковим є приток свіжої води. Після того, як в тазі накопичується значна кількість молоді, воду зливають.
Рис. 3.11.3.12. Ємність для збору молоді із басейнів
Підрахунок проводять ваговим методом, для цього окремо зважують не менше 30 рачків і визначають середню масу однієї особини. Потім зважують всю молодь. Розділивши загальну масу на масу однієї особини отримують кількість рачків.
Транспортування здійснюють в контейнерах з отворами для доступу повітря (рис. 3.11.3.13.).
Рис. 3.11.3.13. Контейнери для транспортування молоді
Молодь розподіляють по дну, зверху накривають двома шарами вологої марлі, або перекладують травою, потім утворюють наступний ряд і так далі. Рекомендується робити не більше 5 рядів. При перевезенні необхідно слідкувати, щоб на контейнери не потрапили прямі сонячні промені і вони не обвітрювались, оскільки це може привести до підсихання зябр у рачків. Транспортування на довгі відстані (час в дорозі більше 10 годин) і при високих температурах повітря слід проводити в рибоводних поліетиленових пакетах. По прибутті на місце, контейнер декілька раз занурюють в воду і одразу ж виймають на повітря. Якщо молодь перевозили в рибоводних пакетах, їх спочатку поміщають у водойму не розкриваючи, для поступового вирівнювання температур. При випусканні в водойму, рачків рівномірно розподіляють по мілководним ділянкам, які мають природні укриття: зарослі м'якої водяної рослинності, шар стулок молюсків і т. д. Різниця між температурою води в водоймі і тієї, до якої адаптована молодь, не повинна виходити за межі 5,00С.
Вирощування товарної продукції. Для нагулу раків можна використовувати природні водойми або стави. В першому випадку регулярний випуск підрощеної молоді дозволяє формувати популяції з стійкою чисельністю. Така екстенсивна форма господарювання можлива особливо на початковому етапі становлення господарства, у випадку усунення загрози заморів шляхом проведення біотехнічних заходів, таких як підкачування води для підтримання оптимального рівня, аерація і т.д., а також при наявності значних нагульних площ. Кондиційної наважки раки досягають на третій рік вирощування. При достатній кормовій базі вихід товарної продукції щорічно складає до 40-50 кг/га.
Перспективним напрямком в раківництві є вирощування раків в ставових господарствах, разом з рибою. Раки, як об'єкт полікультури, володіють рядом позитивних якостей. Вони еврибіонти, про що свідчить їх наявність в водоймах різних типів, що помітно відрізняються один від одного по гідрологічних і гідрохімічних параметрам. Раки є своєрідними санітарами водойм, утилізуючи залишки тваринного і рослинного походження на різних стадіях розкладання, споживають корми, недоступні рибам. Основу їжі дорослих раків, складає рослинність, вони охоче поїдають кореневища і стеблі жорстких водяних рослин. Як показали дослідження, в живленні цьоголіток, які вирощуються на природній кормовій базі, компоненти рослинного походження зустрічаються у 92,9% шлунків, а тваринного - в 14,3 %.
Оскільки вирощування раків в монокультурі важвється нерентабельним, проводяться роботи по їх вирощуванню в полікультурі зі ставовими рибами. Досліди, проведені в Україні, показали, що раки збільшували продуктивність ставів в середньому на 200 кг/га, не дивлячись на високу щільність посадки ставових риб. В експериментальних ставах 30 % раків досягли товарного розміру на другому році життя.
Існують думки, що при організації вирощування раків по пасовищному типу, вселяючи цьоголіток і виловлюючи через два роки товарну продукцію, можливо досягнути продуктивності не менше 400450 кг/га.
Організувати сезонне вирощування в полікультурі з перепуском на зимівлю дуже важко, оскільки при спусканні ставів раки закопуються в мул і зібрати їх практично неможливо. Багато молоді буде гинути після осушення ложа. В зв'язку з цим товарне вирощування раків необхідно здійснювати за неперервної технології протягом 3-х років або в не спускних ставах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форма організації штучного розведення довгополих раків.“ на сторінці 6. Приємного читання.
