Інтенсивні технології вирощування вугра

Інтенсивні технології в аквакультурі

Те, що вугор - це риба, людство встановило лише 1777 року. Тоді італійський учений Карло Мондіні дослідив вугрів і довів, що вони не змії і вже аж ніяк не черви. А саме з ними асоціювали цих риб ще з часів Стародавньої Греції. Вважають, що перші дослідження про вугрів написав ще філософ Аристотель у V ст. до нашої ери. Він вважав, що народжуються вугрі просто з глини. Зрозуміти давнього мудреця нескладно. Адже до ХХ століття ніхто не міг побачити, а отже і зрозуміти, як вугрі народжуються.

Данський професор Йоганн Сміт дослідив вугрів просто виловлюючи їх на різних стадіях розвитку у водах Атлантичного океану. Він шукав усе менших і менших вугриків, доки не зупинив своє дослідження у Саргасовому морі. Там він і знайшов найменші личинки вугра.

Саргасове море - єдина водойма в світі без берегів. Це тиха частина Атлантичного океану, на північ від містичного Бермудського трикутника. Води моря колишуть довжелезні і заплутані водорості ”саргассум”, які й дали йому назву. Португальські моряки першими з європейців описали Саргасове море, ще у ХУ ст. Довший час учені вважали, що його солоні води мертві. Проте Йоганн Сміт 1922 року довів, що саме тут, між водоростей, і народжуються маленькі вугрі.

Вугор - (Anguilla anguilla) прохідна риба. Завдяки високим смаковим якостям вугор є одним з найбільш цінних видів риб. М'ясо ніжне і нежирне, особливо ціниться у копченому вигляді. Вміст білку в ньому складає 11-17 %, жиру - 22-32 %. Ця риба відрізняється широким спектром живлення і досить пластична до різних екологічних умов.

Основними культивованими видами є європейський вугор - Anguilla anguilla (рис. 3.8.1.), японський вугор - Anguilla japonica, американський вугор - Anguilla rostrata (рис. 3.8.2.). У світовому виробництві японський вугор складає 61 %, а європейський - близько 33 %. Загальний вилов всіх трьох видів вугрів у 1965-1967 рр. становив приблизно 40 тис. т.

Європейський вугор - Anguilla anguilla

Рис. 3.8.1. Європейський вугор - Anguilla anguilla

Американський вугор - Anguilla rostrata

Рис. 3.8.2. Американський вугор - Anguilla rostrata

Вугор - катадромна риба. Нерест його відбувається в морі, потім личинки мігрують до берегів і заходять в річки. Досягає довжини до 2 м, але частіше 50-150 см. Має дрібну малопомітну луску, спина темнозеленого або бурого забарвлення, боки жовті, черевце жовтувате або біле. Вугор має видовжене, майже циліндричне, змієподібне, покрите слизом тіло, на хвості стиснуте по боках. У прісній воді у вугра яскраво виражений негативний реотаксис - він завжди прагне йти проти течії, піднімаючись у саме верхів'я річок. У вологому повітрі без води вугор при температурі 240С виживає до 36 годин, оскільки його слизиста шкіра може споживати кісню близько 17 см3 в годину на 1 кг маси.

Розрізняють дві форми вугрів - гостроголовий і широкоголовий. Ціннішим виявляється гостроголовий вугор - жирність його складає 27.5 %, в той час як у широколобого лише 12-19 %. Існує думка, що вугор, потрапляючи в місця, багаті на дрібні кормові організми, виростає вузькоголовим, з гострою мордою і маленькою пащею. Якщо ж йому доводиться вести хижий спосіб життя, у нього формується широка голова з тупою мордою і великою пащею, що дозволяє йому захоплювати великих тварин - риб і раків до 15 см.

Вугор веде нічний спосіб життя, вдень мін ховається в закутках або заривається в мул на глибину до 80 см, а за деякими даними, і до 1.5 м. Дрібніші особини вугра в природних умовах живляться личинками водяних комах, молюсками, ракоподібними. У більш крупніших особин важливішу роль у живлені відіграє риба, головним чином дрібна і непромислова (окунь, йорж, плітка). Вугор досить ненажерливий, хоча темп його приросту дуже малий. В умовах штучного відтворення ці показники набагато кращі. Взимку вугор не харчується і переносить цей період в основ нумо в стані сплячки, зариваючись глибоко в мул.

За своє життя вугор здійснює дві міграції (рис. 3.8.3). Перша - анадромна. Тоді підростаючі личинки вугра з нерестовищ, що знаходяться на півдні Атлантичного океану (Саргасове море), піднімаються у верхні шари води, підхоплюються поверхневими течіями. Одних ці течії несуть до берегів Америки, інших - Гольфстімом - до берегів Західної Європи, їх дрейф триває 2-3 роки, за які личинки досягають довжини 7-8 см.

Відтак вугор різними шляхами входить в прісні води, де живе 9-15 років, а за деякими данними, і до 25 років. Досягнувши статевої зрілості вугор здійснює другу міграцію - катадромну. За інтуїцією вони знову потрапляють в Саргасове море, де в квітні-травні на глибині 400-500 м нереститься і гине.

Схема міграції вугрів

Рис. 3.8.3. Схема міграції вугрів

Основним методом отримання посадкового матеріалу є вилов личинок - лептоцефалів (рис. 3.8.4.), що заходять в прибережні і внутрішні водоймища. У Європі личинок вугра відловлюють навесні- влітку.

Личинка вугра - лептоцефал

Рис. 3.8.4. Личинка вугра - лептоцефал

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтенсивні технології вирощування вугра“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АКВАКУЛЬТУРІ

  • Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі

  • Основні тенденції розвитку аквакультури

  • Перспективи розвитку аквакультури.

  • Цілі та завдання аквакультури.

  • Основні проблеми аквакультури і заходи зі збільшення виробництва риби та покращення рибопродуктивності внутрішніх водойм.

  • Форми ведення, типи і системи господарств.

  • Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів

  • Рибогосподарська меліорація.

  • Боротьба із замуленням і заростанням водойми.

  • Боротьба з хижою і смітною рибою.

  • Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

  • Фосфорні добрива

  • Азотні добрива.

  • Кальцієві добрива.

  • Калійні добрива.

  • Селекція та гібридизація.

  • Отримання молоді риб у ранні строки.

  • Фізико-хімічні властивості джерела водопостачання.

  • Вміст розчиненого у воді кисню.

  • Вміст СО2.

  • Сольовий склад води.

  • Активна реакція середовища - рН (водневий показник).

  • Температура води.

  • Вплив освітленості, рівня води і водообміну.

  • Вибір джерела водопостачання.

  • Заходи щодо підвищення природної кормової бази та поліпшення екологічного стану ставів.

  • Роботи по поліпшенню умов природного розмноження промислових риб.

  • Заходи із збереження молоді промислових риб.

  • ВЕТЕРИНАРНА САНІТАРІЯ, ГІГІЄНА ТА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ. ВПЛИВ АКВАКУЛЬТУРИ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО МІНІМІЗАЦІЯ

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах

  • Показники якості і безпеки

  • Харчова цінність риби і рибопродуктів

  • Ідентифікація та експертиза

  • Зміна якості живої риби при транспортуванні і зберіганні

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби і рибопродуктів

  • Ветеринарно-санітарна експертиза здорової риби

  • Профілактичні і терапевтичні заходи

  • Меліоративні заходи.

  • Профілактичне карантинування.

  • Профілактична дезінфекція і дезінвазія ставів та рибоводного інвентарю.

  • Поточна хіміопрофілактика.

  • Терапевтичні заходи.

  • Освоєння теплих вод енергетичних об'єктів для ведення інтенсивного рибництва

  • Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва

  • Вплив марікультури на довкілля

  • Пошуки і методи запобігання негативному впливу марікультури на довкілля

  • ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ ГІДРОБІОНТІВ

  • Вирощування цьоголіток.

  • Зимівля рибопосадкового матеріалу у ставах.

  • Пересадження цьоголіток у зимувальні стави.

  • Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

  • Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставовій аквакультурі за дволітнього циклу.

  • Годівля риб.

  • Розрахунки потреб кормів.

  • Вимоги до годівлі риби кормосумішами.

  • Режим годівлі риби у ставах.

  • Вимоги до приготування кормосумішей.

  • Вилов товарної риби.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

  • Вирощування та утримання племінного стада рослиноїдних риб.

  • Одержання потомства рослиноїдних риб. Підготовка плідників до нересту.

  • Проведення нерестової кампанії.

  • Гонадотропне ін'єктування плідників рослиноїдних риб.

  • Одержання зрілих статевих продуктів та осіменіння ікри.

  • Інкубація ікри.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб еколого-фізіологічним методом із використанням круглих басейнів.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.

  • Інтенсивні технології при вирощуванні осетрових

  • Товарне вирощування осетрових риб в ставових господарствах.

  • Гібридні форми осетрових риб.

  • Технологічна схема виробництва товарної осетрової продукції.

  • Вирощування осетрових у садках.

  • Умови вирощування товарних осетрових риб.

  • Технологічна схема рибоводного процесу.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Розрахунок виходу товарної продукції.

  • Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.

  • Вирощування веслоноса.

  • Технологічна схема розведення і вирощування племінного матеріалу та товарного веслоноса.

  • Захворювання, заходи боротьби і профілактика.

  • Інтенсивні технології вирощування лососевих

  • Характеристика форелевих господарств.

  • Підготовка і витримування плідників.

  • Відбір плідників.

  • Витримування личинок і вирощування мальків.

  • Вирощування цьоголіток.

  • Корми і годівля молоді форелі.

  • Транспортування плідників, ікри, молок і молоді форелі.

  • Перевезення личинок.

  • Вирощування форелі в УЗВ.

  • Санітарні і профілактичні заходи.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Інтенсивні технології вирощування щуки

  • Заготівля плідників.

  • Розведення щуки у заводських умовах.

  • Інтенсивні технології вирощування судака

  • Організація нересту судака.

  • Одержання потомства у заводських умовах

  • Вирощування цьоголіток.

  • Вирощування судака в замкнутих системах.

  • Годівля.

  • Інтенсивні технології вирощування тиляпії

  • Витримування плідників і ремонтного молодняка.

  • Розведення тиляпії.

  • Вирощування молоді і товарної риби.

  • Технологічні аспекти вирощування тіляпії.

  • Вирощування тиляпії в полікультурі.

  • Вирощування тиляпії в басейнах та УЗВ.

  • Інтенсивні технології вирощування вугра
  • Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ

  • Інтенсивні технології в марікультурі

  • Риби-об'єкти марикультури.

  • Вирощування риби в садках і басейнах.

  • Корми в марікультурі.

  • Профілактика і лікування захворювань об'єктів марікультури.

  • Нетрадиційні та комбіновані (інтегровані) технології у ставовій аквакультурі

  • Використання рибоводних ставів під вирощування сільськогосподарських культур.

  • Вирощування риби на рисових полях.

  • Вирощування у рибоводних ставах водоплавних птахів.

  • Вирощування риби на торфових кар'єрах.

  • Вирощування риби у рибоводно-біологічних ставах.

  • Технології штучного вирощування креветок, омарів та інших ракоподібних

  • Ембріональний період.

  • Розвиток і ріст.

  • Корми і годівля.

  • Вирощування постличинок до товарного розміру.

  • Вплив початкового розміру молоді на ріст і дозрівання.

  • Методи і нормативи товарного вирощування.

  • Товарне вирощування у відкритих водоймах.

  • Корми і годівля.

  • Біотехнічні нормативи.

  • Перетримування товарних креветок перед продажею.

  • Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.

  • Технологія вирощування омарів.

  • Технології вирощування прісноводних раків

  • Форма організації штучного розведення довгополих раків.