Форма організації штучного розведення довгополих раків.

Інтенсивні технології в аквакультурі

Придатні для заселення ільмені, що мали в минулому ракопродуктивність, але втратили її через причини, що не тягнуть за собою довготривалих негативних наслідків: осушення, разовий викид великої кількості органіки або перевищення доз мінеральних добрив та ін.

Можливо вселяти молодь і у середньопродуктивні водойми з достатньо розвинутою кормовою базою, так як мала чисельність раків в них може бути пов'язана з несприятливими умовами розмноження: нестійким гідрологічним гідрохімічним режимами в період розвитку ікри, дефіцитом нерестових ділянок, малою концентрацією кормових об'єктів для личинок в ранньому онтогенезі.

Заселяти малопродуктивні біотопи немає сенсу, оскільки популяція раків буде формуватися в умовах жорсткої кормової конкуренції, негативного впливу факторів середовища проживаня і складатися із тугорослих особин, які не мають якої-небудь значної господарської цінності. Виключенням є заходи, які мають екологічний напрямок.

Розведення раків в ставах, порівняно з природними водоймами, має значну перевагу. В ставах можливий кращий контроль за процесом вирощування і середовищем проживання, а також більш ефективна годівля, відсутні хижаки.

Для розведення раків придатні неспускні або неповністю спускні стави. Вирощування необхідно проводити в полікультурі з рибою: білий і строкатий товстолобик, білий амур, короп. В таблиці 3.11.3.1. наведені вимоги до хімічного складу води в ставах, де планується вирощувати раків.

Таблиця 3.11.3.1. Хімічний склад води в ставах для вирощування раків

НазваКонцентрація, мг/л
Важкі металименше 0,01
Нафтопродуктименше 0,05
Фенолименше 0,005
Танінименше 10
Ціанідименше 0,005
Амоніакменше 0,05
Залізоменше 0,5
Смолименше 2,0
Амонійменше 0,5
Карбонатименше 10,0
Нітратименше 1,0
Фосфатименше 0,3
Хлоридименше 10
Сульфатименше 10
Жорсткість води6,0-9,0 мг/екв
рН6,5-8,5 од.
Кисеньбільше 5,0

У штучних водоймах перед запуском поголів'я крім підготовки днища проводиться ще ряд операцій: навколо ставка споруджується захисна брівка і робиться по її зовнішній стороні дренажний водостік. Це необхідно для запобігання потрапляння дощових стоків і сміття у водойму. По берегах висаджуються дерева, один з найкращих видів - плакуча верба, які створюватимуть тінь. Необхідно забезпечити різну глибину ставу: біля берега - близько 0,4 м в середині до 3 м. Максимально допустима кількість дорослих особин раків на один квадратний метр площі ставу не повинен перевищувати 5 одиниць. Перед заселенням водойми проводиться її заповнення, після чого воді дають час відстоятися строком не менше двох тижнів, а краще одного місяця. При правильному облаштуванні ставу раки не потребують додатковї годівлі, у воді досить планктону, водоростей або личинок. Для прискорення росту особин здійснюється прикорм овочевими обрізками, комбікормом, відходами м' яса і риби, а також вимоченими у воді крупами.

Суворе дотримання рекомендацій фахівців і застосування повного комплексу обладнання для підтримки оптимальних умови для життєдіяльності раків дозволить швидко домогтися гарних показників. Зазвичай раки ведуть нічний спосіб життя, але якщо вони почують здобич, то можуть направитися до неї, не звертаючи уваги на час доби. Цікавий і такий факт: самки завжди сидять у норах поодинці, а самці під час зимівлі нерідко збираються групами і зариваються у мул. Як правило, раки-самці в 2-3 рази крупніше самок. Період спарювання та відкладення ікри у річкових раків дуже варіює і спостерігається або восени (жовтень-листопад), або в кінці зими - на початку весни (лютий- березень). Період інкубації ікри у раків, що парувались восени, триває 6-7 місяців, а у раків, що парувались навесні, він перевищує 4 місяці. Тривалість спарювання - 2-3 тижня, запліднення зовнішнє. Самці приклеюють свої сперматофори на нижньому боці головогрудей самки у вигляді білої плями. При пізньому спарюванні і низьких температурах запліднення відбувається протягом кількох діб. Ікру самки відкладають вночі, в тиші, протягом 2-3 годин. Підгинаючи черевце до головогрудей, вони утворюють камеру, в яку випускають спеціальну речовину, що розчиняє прикріплені там сперматофори зі сперматозоїдами. Ікринки, видавлені з яйцепроводу, проходять через сім'яний розчин, запліднюються і прикріплюються до черевних ніжок або панциру. На ніжках в них може знаходитись 110-480 ікринок. Завдяки рухам ходильних та черевних ніжок ікринки постійно омиваються свіжою водою. У період виношування ікри самки дуже обережні, ховаються у норах і виходять з них тільки у пошуках їжі.

Зародки в ікрі розвиваються протягом 7-8 тижнів. Маленькі рачки (личинки) викльовуються з ікри найчастіше у третій декаді травня і першій декаді червня за температури 21-240С. Перші 2-3 дні вони висять на так званих гіалинових нитках, потім нитки обриваються, а рачки за допомогою маленьких загнутих назад крючків на клешнях прикріплюються до оболонки яйця. В такому стані вони знаходяться 5-8 днів, живляться лише за рахунок запасів жовтка, який розташований під спинним панциром. До десятого дня відбувається перша линька, після якої личинки стають схожими на дорослих раків. їх маса складає 21-30 мг, довжина тіла - 1,1-1,2 см. Живляться рачки самостійно, але під час несприятливих умов ховаються під черевце матері.

На тринадцятий-двадцятий день відбувається друга линька, після якої личинки стають повністю самостійними. Линька у раків проходить багаторазово: на першому році життя - 8 раз, на другому - 4-5 і на третьому - 3-4 рази.

Вивчення та знання загальних закономірностей розвитку та формування промислових стад раків дозволяє раціонально вести його промисел, не наносячи шкоди їх загальній кількості.

Заготівля плідників. Відновлювання плідників в природних водоймах із маточних ставів проводиться з кінця березня до травня, після настання стійкої позитивної температури, в залежності від конкретних метеорологічних умов року. В цей час у самок під абдоменом знаходиться запліднена ікра, яка прикріплена до плеопод тонкою гіалоновою ниткою. Процес заготівлі специфічний і має ряд особливостей, пов'язаний з біологією і поведінкою раків в різних типах водойм. В якості знарядь лову використовують раколовки і волокуші. Відлов необхідно проводити у водоймах, схожих по гідрологічному і гідрохімічному режимах з тими, в які буде вселятися отримана молодь. Весною самки концентруються на прогрітих ділянках, близько до берега, ховаючись у природних укриттях або викопуючи нори. Тому встановлювати раколовки або працювати волокушею необхідно на прибережних мілководдях глибиною 0,5-1,0 м. Найбільш ефективніший лов у нічний період і у сутінках. В якості наживки для раколовушок краще використовувати свіжу рибу.

Виловлених самок необхідно сортувати, відбираючи особин, що не мають травм, ознак будь-яких захворювань, з великою кількістю ікри на плеоподах (рис. 3.11.3.5.).

Самки з ікрою, що розвивається на плеоподах

Рис. 3.11.3.5. Самки з ікрою, що розвивається на плеоподах

їх життєстійкість визначається наступним чином: особин беруть посередині головогрудей зі сторони спини і, якщо рак енергійно піднімає клешні до гори, він придатний для розведення; ослаблених особин з опущеними клешнями і бульбашками піни в челюсті, вибраковують. Спійманих самок поміщають у дельових садках розміром 1*0,5*0,5 м, що встановлені на кілках або плавучих конструкціях. В кожний садок необхідно садити не більше 10-12 кг раків. Перевезення запліднених самок до місця інкубації здійснюють в ящиках, якщо час в дорозі не перевищує 3 годин. Для цього раків вкладають рядами, перекладаючи вологою травою або мішковиною. Транспортування на великі відстані проводять в рибоводних поліетиленових пакетах з киснем.

Перед посадкою на інкубацію самок повторно сортують, вибраковуючи ослаблених, травмованих і тих, які втратили багато ікри при перевезенні. Потім протягом 10-15 хв. їх обливають водою або опускають декілька разів у воду в сітчастих ящиках для видалення бульбашок повітря із зябрової порожнини, інакше раки можуть загинути від задухи, оскільки блокується надходження розчиненого кисню в зябра, а в повітряній подушці накопичується вуглекислота.

Інкубація. Самок з ікрою розміщують в інкубаційних басейнових установках із замкнутим циклом водопостачання, в які попередньо розставляють касети з індивідуальними сховищами (рис. 3.11.3.6.).

Касета з індивідуальними прилистками для самок

Рис. 3.11.3.6. Касета з індивідуальними прилистками для самок

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форма організації штучного розведення довгополих раків.“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АКВАКУЛЬТУРІ

  • Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі

  • Основні тенденції розвитку аквакультури

  • Перспективи розвитку аквакультури.

  • Цілі та завдання аквакультури.

  • Основні проблеми аквакультури і заходи зі збільшення виробництва риби та покращення рибопродуктивності внутрішніх водойм.

  • Форми ведення, типи і системи господарств.

  • Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів

  • Рибогосподарська меліорація.

  • Боротьба із замуленням і заростанням водойми.

  • Боротьба з хижою і смітною рибою.

  • Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

  • Фосфорні добрива

  • Азотні добрива.

  • Кальцієві добрива.

  • Калійні добрива.

  • Селекція та гібридизація.

  • Отримання молоді риб у ранні строки.

  • Фізико-хімічні властивості джерела водопостачання.

  • Вміст розчиненого у воді кисню.

  • Вміст СО2.

  • Сольовий склад води.

  • Активна реакція середовища - рН (водневий показник).

  • Температура води.

  • Вплив освітленості, рівня води і водообміну.

  • Вибір джерела водопостачання.

  • Заходи щодо підвищення природної кормової бази та поліпшення екологічного стану ставів.

  • Роботи по поліпшенню умов природного розмноження промислових риб.

  • Заходи із збереження молоді промислових риб.

  • ВЕТЕРИНАРНА САНІТАРІЯ, ГІГІЄНА ТА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ. ВПЛИВ АКВАКУЛЬТУРИ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО МІНІМІЗАЦІЯ

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах

  • Показники якості і безпеки

  • Харчова цінність риби і рибопродуктів

  • Ідентифікація та експертиза

  • Зміна якості живої риби при транспортуванні і зберіганні

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби і рибопродуктів

  • Ветеринарно-санітарна експертиза здорової риби

  • Профілактичні і терапевтичні заходи

  • Меліоративні заходи.

  • Профілактичне карантинування.

  • Профілактична дезінфекція і дезінвазія ставів та рибоводного інвентарю.

  • Поточна хіміопрофілактика.

  • Терапевтичні заходи.

  • Освоєння теплих вод енергетичних об'єктів для ведення інтенсивного рибництва

  • Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва

  • Вплив марікультури на довкілля

  • Пошуки і методи запобігання негативному впливу марікультури на довкілля

  • ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ ГІДРОБІОНТІВ

  • Вирощування цьоголіток.

  • Зимівля рибопосадкового матеріалу у ставах.

  • Пересадження цьоголіток у зимувальні стави.

  • Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

  • Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставовій аквакультурі за дволітнього циклу.

  • Годівля риб.

  • Розрахунки потреб кормів.

  • Вимоги до годівлі риби кормосумішами.

  • Режим годівлі риби у ставах.

  • Вимоги до приготування кормосумішей.

  • Вилов товарної риби.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

  • Вирощування та утримання племінного стада рослиноїдних риб.

  • Одержання потомства рослиноїдних риб. Підготовка плідників до нересту.

  • Проведення нерестової кампанії.

  • Гонадотропне ін'єктування плідників рослиноїдних риб.

  • Одержання зрілих статевих продуктів та осіменіння ікри.

  • Інкубація ікри.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб еколого-фізіологічним методом із використанням круглих басейнів.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.

  • Інтенсивні технології при вирощуванні осетрових

  • Товарне вирощування осетрових риб в ставових господарствах.

  • Гібридні форми осетрових риб.

  • Технологічна схема виробництва товарної осетрової продукції.

  • Вирощування осетрових у садках.

  • Умови вирощування товарних осетрових риб.

  • Технологічна схема рибоводного процесу.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Розрахунок виходу товарної продукції.

  • Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.

  • Вирощування веслоноса.

  • Технологічна схема розведення і вирощування племінного матеріалу та товарного веслоноса.

  • Захворювання, заходи боротьби і профілактика.

  • Інтенсивні технології вирощування лососевих

  • Характеристика форелевих господарств.

  • Підготовка і витримування плідників.

  • Відбір плідників.

  • Витримування личинок і вирощування мальків.

  • Вирощування цьоголіток.

  • Корми і годівля молоді форелі.

  • Транспортування плідників, ікри, молок і молоді форелі.

  • Перевезення личинок.

  • Вирощування форелі в УЗВ.

  • Санітарні і профілактичні заходи.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Інтенсивні технології вирощування щуки

  • Заготівля плідників.

  • Розведення щуки у заводських умовах.

  • Інтенсивні технології вирощування судака

  • Організація нересту судака.

  • Одержання потомства у заводських умовах

  • Вирощування цьоголіток.

  • Вирощування судака в замкнутих системах.

  • Годівля.

  • Інтенсивні технології вирощування тиляпії

  • Витримування плідників і ремонтного молодняка.

  • Розведення тиляпії.

  • Вирощування молоді і товарної риби.

  • Технологічні аспекти вирощування тіляпії.

  • Вирощування тиляпії в полікультурі.

  • Вирощування тиляпії в басейнах та УЗВ.

  • Інтенсивні технології вирощування вугра

  • Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ

  • Інтенсивні технології в марікультурі

  • Риби-об'єкти марикультури.

  • Вирощування риби в садках і басейнах.

  • Корми в марікультурі.

  • Профілактика і лікування захворювань об'єктів марікультури.

  • Нетрадиційні та комбіновані (інтегровані) технології у ставовій аквакультурі

  • Використання рибоводних ставів під вирощування сільськогосподарських культур.

  • Вирощування риби на рисових полях.

  • Вирощування у рибоводних ставах водоплавних птахів.

  • Вирощування риби на торфових кар'єрах.

  • Вирощування риби у рибоводно-біологічних ставах.

  • Технології штучного вирощування креветок, омарів та інших ракоподібних

  • Ембріональний період.

  • Розвиток і ріст.

  • Корми і годівля.

  • Вирощування постличинок до товарного розміру.

  • Вплив початкового розміру молоді на ріст і дозрівання.

  • Методи і нормативи товарного вирощування.

  • Товарне вирощування у відкритих водоймах.

  • Корми і годівля.

  • Біотехнічні нормативи.

  • Перетримування товарних креветок перед продажею.

  • Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.

  • Технологія вирощування омарів.

  • Технології вирощування прісноводних раків

  • Форма організації штучного розведення довгополих раків.