Основні тенденції розвитку аквакультури

Інтенсивні технології в аквакультурі

Останні 10-15 років приріст добичі водних біологічних ресурсів визначає продукція аквакультури. Запаси багатьох традиційних об' єктів світового рибальства підірвані промислом. Більшість аналітиків вважають, що подальше збільшення об'ємів рибопродукції можливо або за допомогою залучення до активного промислу нині незатребуваних об'єктів, або за рахунок штучного вирощування гідробіонтів. Події, що відбуваються в світовому рибному господарстві, свідчать про те, що другий шлях перспективніший. В 70-80-і роки, коли Радянський Союз займав 1—2-і позиції серед найбільш провідних риболовецьких держав світу, темпи розвитку товарного рибництва у нас в країні, випереджали темпи розвитку океанічного рибальства. При цьому аквакультуру в СРСР фінансували за залишковим принципом, а океанічне рибальство — за потребою.

Штучне культивування водних організмів виникло дуже давно, коли люди почали не тільки ловити, але і розводити рибу. Людство росте, ресурси виснажуються. До початку 1970 років світова спільнота прийшла до висновку, що улову, який всі країни ведуть у відкритому океані, в прибережних водах, в прісних водах, не вистачить, щоб задовольнити білкові потреби людства.

Людство сьогодні переходить на вирощування морепродуктів. Вирощувати почали прибережні країни, і в кінці 1950-х морська аквакультура вже стала масовою.

Прісновода аквакультура - розведення коропа або осетра в ставках - розвивалася, звичайно, дуже давно, хоча і по-різному в різних країнах. Наприклад, в Чехії ставкове розведення коропів виникло вже в XIV столітті. Зараз в Росії 28 порід коропів, в Чехії - 58, а в Україні лише 2. І вони дуже різні - лускаті, дзеркальні, рамчасті, швидкоростучі, повільно ростучі і т.д.

Аквакультура сьогодні дає приблизно третину всієї рибної продукції в світі. Причому вона щорічно приростає як мінімум на 2-3 %, а в Китаї і В'єтнамі набагато швидше. Китай в кінці 1980-х дуже швидко почав розвивати свою аквакультуру і приріст там складав 20-25 % в рік. Можна сказати, кожна калюжа була зарибнена коропом, кожна прибережна бухта була заселена мідією, устрицею. І китайці добилися того, що вони зараз виробляють 70 % світової продукції аквакультури.

Зараз темпи зростання в Китаї, звичайно, знизилися. Але близько 10 років тому почала інтенсивно розвиватися Індія. А потім підключилися країни Південно-східної Азії - Таїланд, Індонезія, В'єтнам. У останні три роки у В'єтнамі зростання складає близько 2122 % в рік.

Світова продукція аквакультури за окремими видами складається таким чином: на першому місці - мідії та устриці, а також інші молюски. Друге місце займають лососі і форелі. На третьому - культивування креветок, тіляпії і сомових риб. Процентне співвідношення видів наступне: марикультура і розведення в солонуватих водоймах становлять близько 58 %, а прісноводна аквакультура - 42 %.

Інтенсивно розвивається, як прісноводна ,так і морська аквакультура. У Китаї - це в основному прісноводі коропові риби. У Китаї свої породи коропів і свій спосіб їх приготування. Європейська технологія приготування коропів не дає можливості позбавлятися від дрібних кісточок. А китайська технологія приготування, на спеціальних сковородах, коли коропа надрізають упоперек, дозволяє під час приготування позбавитися від дрібних кісточок.

Морську форель вирощують в садках. У цьому природні умови Норвегії зіграли свою вирішальну роль. Це дало можливість розміщувати садки практично в будь-якому місці. Був період, коли 90 % всієї штучно вирощеної морської риби вироблялося в Норвегії. За останні п'ять-шість років її потіснила Чилі. У чилійські річки завжди заходив тихоокеанський лосось, він зустрічається уздовж всього американського побережжя. Тому було природно почати розведення риби. І світові ціни на рибу впали, тому що Чилі дуже успішно реалізує восьмилітню програму розвитку морської аквакультури.

Третій напрям розвитку аквакультури традиційний - європейський. Тут немає жорсткої спеціалізації - великий набір культивованих видів, але всього по трохи: риба, устриці, мідії, гребінці, інші молюски, восьминоги. У Італії і Іспанії є восьминогові ферми. Європейський шлях - це широка різноманітність морепродуктів і риби, орієнтована на внутрішній ринок. Скажімо, всі молюски, які віробляє Франція, всі мідії, всі устриці, споживаються на внутрішньому ринку. Більш того, Франції не вистачає мідій, просто тому що в Європі достатньо жорсткі вимоги до охорони навколишнього середовища, і не скрізь можна розвернути аквагосподарство.

Інтенсивно аквакультура розвивається і у Африці. У багатьох країнах, особливо в субекваторіальних, відмічається білкове голодування. І тут зазвичай розвивається прісноводна аквакультура націлена на внутрішній ринок і морська - орієнтована на експорт. Чотири африканські країни - Єгипет, Нігерія, Гана і Мадагаскар зараз виробляють десь в цілому близько 8 % загального об'єму світової аквакультури. Для порівняння - Росія виробляє 0,2 % продукції світової аквакультури.

Рибу дешевше розводити, навіть ніж курей, тому що не вимагається обігріву приміщень. Для курей потрібна температура повітря 28-300С, інакше курчата починають хворіти, кури починають дохнути - для риби це верхня межа виживаності. По-друге, риба має найвідповідніший для нашого організму баланс амінокислот, зокрема незамінних. Ми знаємо, що існують амінокислоти, які наш організм може синтезувати з інших амінокислот, а є декілька амінокислот, які людський організм не може синтезувати і повинен отримувати з їжею. І ось цих незамінних амінокислот в рибі оптимальна кількість. Крім того, риба чудово забезпечує організм ліпідами, тобто жирами і це правильні, як люблять говорити дієтологи, жири.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні тенденції розвитку аквакультури“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АКВАКУЛЬТУРІ

  • Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі

  • Основні тенденції розвитку аквакультури
  • Перспективи розвитку аквакультури.

  • Цілі та завдання аквакультури.

  • Основні проблеми аквакультури і заходи зі збільшення виробництва риби та покращення рибопродуктивності внутрішніх водойм.

  • Форми ведення, типи і системи господарств.

  • Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів

  • Рибогосподарська меліорація.

  • Боротьба із замуленням і заростанням водойми.

  • Боротьба з хижою і смітною рибою.

  • Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

  • Фосфорні добрива

  • Азотні добрива.

  • Кальцієві добрива.

  • Калійні добрива.

  • Селекція та гібридизація.

  • Отримання молоді риб у ранні строки.

  • Фізико-хімічні властивості джерела водопостачання.

  • Вміст розчиненого у воді кисню.

  • Вміст СО2.

  • Сольовий склад води.

  • Активна реакція середовища - рН (водневий показник).

  • Температура води.

  • Вплив освітленості, рівня води і водообміну.

  • Вибір джерела водопостачання.

  • Заходи щодо підвищення природної кормової бази та поліпшення екологічного стану ставів.

  • Роботи по поліпшенню умов природного розмноження промислових риб.

  • Заходи із збереження молоді промислових риб.

  • ВЕТЕРИНАРНА САНІТАРІЯ, ГІГІЄНА ТА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ. ВПЛИВ АКВАКУЛЬТУРИ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО МІНІМІЗАЦІЯ

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах

  • Показники якості і безпеки

  • Харчова цінність риби і рибопродуктів

  • Ідентифікація та експертиза

  • Зміна якості живої риби при транспортуванні і зберіганні

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби і рибопродуктів

  • Ветеринарно-санітарна експертиза здорової риби

  • Профілактичні і терапевтичні заходи

  • Меліоративні заходи.

  • Профілактичне карантинування.

  • Профілактична дезінфекція і дезінвазія ставів та рибоводного інвентарю.

  • Поточна хіміопрофілактика.

  • Терапевтичні заходи.

  • Освоєння теплих вод енергетичних об'єктів для ведення інтенсивного рибництва

  • Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва

  • Вплив марікультури на довкілля

  • Пошуки і методи запобігання негативному впливу марікультури на довкілля

  • ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ ГІДРОБІОНТІВ

  • Вирощування цьоголіток.

  • Зимівля рибопосадкового матеріалу у ставах.

  • Пересадження цьоголіток у зимувальні стави.

  • Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

  • Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставовій аквакультурі за дволітнього циклу.

  • Годівля риб.

  • Розрахунки потреб кормів.

  • Вимоги до годівлі риби кормосумішами.

  • Режим годівлі риби у ставах.

  • Вимоги до приготування кормосумішей.

  • Вилов товарної риби.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

  • Вирощування та утримання племінного стада рослиноїдних риб.

  • Одержання потомства рослиноїдних риб. Підготовка плідників до нересту.

  • Проведення нерестової кампанії.

  • Гонадотропне ін'єктування плідників рослиноїдних риб.

  • Одержання зрілих статевих продуктів та осіменіння ікри.

  • Інкубація ікри.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб еколого-фізіологічним методом із використанням круглих басейнів.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.

  • Інтенсивні технології при вирощуванні осетрових

  • Товарне вирощування осетрових риб в ставових господарствах.

  • Гібридні форми осетрових риб.

  • Технологічна схема виробництва товарної осетрової продукції.

  • Вирощування осетрових у садках.

  • Умови вирощування товарних осетрових риб.

  • Технологічна схема рибоводного процесу.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Розрахунок виходу товарної продукції.

  • Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.

  • Вирощування веслоноса.

  • Технологічна схема розведення і вирощування племінного матеріалу та товарного веслоноса.

  • Захворювання, заходи боротьби і профілактика.

  • Інтенсивні технології вирощування лососевих

  • Характеристика форелевих господарств.

  • Підготовка і витримування плідників.

  • Відбір плідників.

  • Витримування личинок і вирощування мальків.

  • Вирощування цьоголіток.

  • Корми і годівля молоді форелі.

  • Транспортування плідників, ікри, молок і молоді форелі.

  • Перевезення личинок.

  • Вирощування форелі в УЗВ.

  • Санітарні і профілактичні заходи.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Інтенсивні технології вирощування щуки

  • Заготівля плідників.

  • Розведення щуки у заводських умовах.

  • Інтенсивні технології вирощування судака

  • Організація нересту судака.

  • Одержання потомства у заводських умовах

  • Вирощування цьоголіток.

  • Вирощування судака в замкнутих системах.

  • Годівля.

  • Інтенсивні технології вирощування тиляпії

  • Витримування плідників і ремонтного молодняка.

  • Розведення тиляпії.

  • Вирощування молоді і товарної риби.

  • Технологічні аспекти вирощування тіляпії.

  • Вирощування тиляпії в полікультурі.

  • Вирощування тиляпії в басейнах та УЗВ.

  • Інтенсивні технології вирощування вугра

  • Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ

  • Інтенсивні технології в марікультурі

  • Риби-об'єкти марикультури.

  • Вирощування риби в садках і басейнах.

  • Корми в марікультурі.

  • Профілактика і лікування захворювань об'єктів марікультури.

  • Нетрадиційні та комбіновані (інтегровані) технології у ставовій аквакультурі

  • Використання рибоводних ставів під вирощування сільськогосподарських культур.

  • Вирощування риби на рисових полях.

  • Вирощування у рибоводних ставах водоплавних птахів.

  • Вирощування риби на торфових кар'єрах.

  • Вирощування риби у рибоводно-біологічних ставах.

  • Технології штучного вирощування креветок, омарів та інших ракоподібних

  • Ембріональний період.

  • Розвиток і ріст.

  • Корми і годівля.

  • Вирощування постличинок до товарного розміру.

  • Вплив початкового розміру молоді на ріст і дозрівання.

  • Методи і нормативи товарного вирощування.

  • Товарне вирощування у відкритих водоймах.

  • Корми і годівля.

  • Біотехнічні нормативи.

  • Перетримування товарних креветок перед продажею.

  • Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.

  • Технологія вирощування омарів.

  • Технології вирощування прісноводних раків

  • Форма організації штучного розведення довгополих раків.