Технологія вирощування форелі розроблена з використанням установки замкненого водопостачання типу "Біорек", але може застосовуватися і для інших типів УЗВ.
Інкубація ікри форелі здійснюється в інкубаційній установці із замкненим циклом водозабезпечення, яка складається з інкубаційного апарату горизонтального типу, біофільтра з відстійником, насосів, водозбірного колодязя, підігрівача і терморегулятора води.
У інкубаційному лотоковому апараті здійснюється також витримування вільних ембріонів. Біофільтр розділений на 2 відсіки: відстійник і відсік із наповнювачем - щебінкою, керамзитом або іншим завантажувальним матеріалом, який є субстратом для біоплівки бактерій- редуцентів.
Для введення біофільтра в робочий режим (поява біоплівки на щебені) можна використовувати водний розчин солей. Доцільно до розчину солей додати активний мул.
Процес введення біофільтра в робочий режим розпочинають за температури води 15-17 0С з постійним пониженням її до 9-11 0С. За даної температури здійснюється інкубація ікри. Тривалість введення біофільтра в робочий режим за вказаних температур становить 1-1,5 місяця.
Циркуляція води (розчину) між водоскидним колодязем і інкубаційним відділенням встановлюється в такому ж режимі, як і в період інкубації (6-9 л/год на 1 тис. інкубованих ікринок).
Після введення біофільтра в режим водний розчин випускають, і до системи підключають заздалегідь продезинфікований і ретельно вимитий інкубаційний лоток. Потім установку заповнюють чистою артезіанською водою, і вона стає придатною для інкубації ікри. Слід стежити за тим, щоб дезинфікуючі речовини не попадали у відсік із щебенем.
Розмір відстійника біофільтра повинен становити 0,3 м2 на 10 тис.ікринок за рівня води 0,5-0,6 м.
Для перекачування води найбільш ефективний ерліфт, який одночасно здійснює і аерацію. При підживленні ерліфта стислим повітрям необхідно звертати увагу на чистоту повітря. Добре зарекомендували себе для цих цілей компресори, які надійні м експлуатації і всі вузли і деталі яких, дотичні з циркулюючою водою, виготовлені з корозійностійких матеріалів або вкриті захисними фарбами (лаками), що не мають негативної дії на ікру і мікрофлору біофільтра.
Установка для інкубації розміщується в окремому приміщеній, де існує можливість підтримки температури повітря, близької до оптимальних температур води в період інкубації ікри і витримування передличинок. Установка із загальним об'ємом води 0,45 м3 розрахована на одночасну інкубацію 20-25 тис. ікринок і витримування такої ж кількості передличинок.
Інкубацію ікри здійснюють в горизонтальних апаратах, щоб було легко контролювати і спостерігати за ікрою. Бажано якомога менше турбувати ікру, оскільки ікра форелі Дональдсона легко травмується. Перед закладанням ікри на інкубацію її доцільнії обробляти розчином формаліну протягом 5-10 хв, за концентрації препарату 1:4000. Відбір мертвої ікри проводять на стадії пігментації очей вручну або за допомогою сольового розчину. Інкубація ікри повинна здійснюватися до стадії "очка" за температури 9,50С, далі - за 12,00С. В період витримування передличинок температуру підтримують на рівні 12—13,50С. Вміст розчиненого у воді кисню протягом ембріонального і постембріонального періодів розвитку не повинен бути меншим 95 % насичення.
За регульованих температур води і гідрохімічних показників інкубація ікри триває 28-30 діб. Відхід не повинен перевищувати 30 %.
Водообмін в інкубаційному відсіку за інкубації ікри повинен відбуватися за 7-10 хв, в період витримування - за 4-5 хв При викльові і витримуванні передличинок в систему необхідніо подавати 20-25 % свіжої води за добу. За погіршення якості поди (при підвищенні N02 до 0,15 мг/л) її слід частково або повністю замінити.
Викльов постембріонів триває 50-70 градусодіб за температури 10-120С, після завершення цього процесу температуру води підвищують до 140С. Щільність посадки в лотоках становить 20-30 тис. екз./м2. Щоб не турбувати передличинок, лотоки накривають кришками.
Протягом періоду витримування постембріонів відбирають загиблих, контролюють якість середовища. Тривалість витримування - 7-10 діб, за цей період відхід може становити 10 %.
Після підйому личинок на плав їх переводять в інші установки, де здійснюється подальше вирощування молоді.
Вирощування молоді до маси 1-2 г проводять в басейнах розміром 1"1 м. Можна використовувати також плаваючі садки, встановлені в квадратних або круглих басейнах площею 3-4 м з рівнем води 0,8-1,2 м. Дно плаваючих садків повинно бути виготовлене з перфорованого листового матеріалу або сітки, розмір вічка якої не повинен пропускати молодь форелі. Рівень води в садках має становити 0,2-0,3 м, площа садка - 0,4 м2. У один басейн поміщають не більш 4 садків. Вода, що надходить у басейн, за допомогою колектора розподіляється рівномірно по всіх садках. Використання садків скорочує витрати на придбання малькових басейнів.
Годівлю личинок розпочинають за розсмоктування жовткового мішка на 50 % від первинної величини і початку активного переміщення личинок, їх пігментації. Температуру води в цей період підвищують до 15-160С, витрати води збільшують в два рази.
Особливий контроль - за гідрохімічними показниками, оскільки з моменту початку годівлі різко збільшується навантаження на біофільтр. За збільшення азотвмісних з'єднань у воді (NH4, ND2, NO3) вище за гранично-допустимі концентрації слід збільшити підживлення системи свіжою водою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вирощування форелі в УЗВ.“ на сторінці 1. Приємного читання.
