Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах

Інтенсивні технології в аквакультурі

До тимчасово отруйних риб відносять маринку, османа, храмулю, міногу, щуку, вугра і деяких інших, в яких в період нересту утворюються отруйні речовини (іхтіотоксини) в гонадах і очеревині. Слід мати на увазі, що отрути риб термостійкі і водорозчинні. Вилов вказаних видів риб в період нересту і вживання їх в їжу забороняються. У інші періоди їх допускають в реалізацію після потрошіння і знищення нутрощів. У міноги отруйний слиз, який легко видаляється механічно після обробки поверхні сіллю.

У деяких озерах в певні сезони або в несприятливі роки токсичні властивості набувають пелядь і інші риби. При споживанні вони викликають у людей і м'ясоїдних тварин важке захворювання - токсичну міоглобінурію. Вилов такої риби і споживання або, як корм тваринам забороняються до повного припинення хвороби і знезараження риби.

Багато морських і деякі прісноводі риби небезпечні для годівлі тварин, особливо звірів, а також при масовому вжитку в їжу за рахунок підвищеного вмісту в них ферменту тіамінази, який руйнує вітамін В і приводить до важких В-авітамінозів. До них відносяться морські риби: мойва, тюлька, салака, сардінелла, оселедець, морський лящ, бельдюга, хамса і ін.; прісноводі - голавль, щука, сомик, чуку-чан, минь та інші, в яких ферменту менше, ніж в морських. Крім того, у ряду морських риб в нутрощах і менше в м'язах міститься триметиламіноксид, який викликає у хутрових звірів залізодефіцитну анемію і депігментацію волосяного покриву (білопушшя). До таких риб відносяться минтай, пікша, мерлуза (сріблястий хек), сайда, полярна трісочка (сайка), трісочка Есмарка, путассу. Тому при годівлі звірів необхідно вміти визначати ці види риб і строго дотримуватись регламентів введення їх в раціон - рекомендуються не більше 20-35 % загальної калорійності м'ясорибних кормів.

Отруєння риб і забруднення їх різними хімічними речовинами займають велику питому вагу серед причин, що обумовлюють бракування живої риби і рибопродуктів. Найбільш небезпечні важкі метали, хлорорганічні і фосфорорганічні пестициди, поліхлоровані біфеніли, гербіциди, детергенти, нафта і нафтопродукти, мінеральні добрива, здатні кумулироваться в м'ясі і жирі. Феноли, нафтопродукти, пестициди і деякі інші речовини додають м'ясу риб специфічний запах і смак навіть при низьких субтоксичних концентраціях.

Ветеринарно-санітарну експертизу отруєних риб або отруйних речовин, що містять залишки, здійснюють із застосуванням загальних і спеціальних методів досліджень.

Реалізація риби, що піддалася отруєнню, залежить від виду токсичної речовини, що викликала отруєння, міри її токсичності для людини і тварин, а також наявності і доступності можливих способів знешкодження. Якщо встановити природу отруйних речовин неможливо, малі партії риби знищують. Великі групи свіжозагиблої або умовно здорової риби з неблагополучного водоймища піддають лабораторному дослідженню і виявляють причину отруєння з точним встановленням виду токсичної речовини і його вмісту в органах, особливо мускулатурі.

У їжу не допускається риба, що має виражені негативні сенсорні показники по зовнішньому виду, забарвленні, запаху, смаку і у випадку, якщо ці пороки не піддаються усуненню доступними способами.

Рибу загиблу або умовно здорову з ознаками токсикозу направляють на технічну утилізацію при гострому отруєнні ртуттю, аміаком, ціанідами, хлорорганічними і фосфорорганічними пестицидами, похідними дихлорфеноксиоцтової, карбамінової і дитіокарбамінової кислот, протравленим насінням, алкалоїдами, похідними фенолу.

Можна споживати рибу при отруєнні хлоридом натрію, хлором і іншими галогенами, аміаком, кислотами і лугами, солями лужноземельних металів за умови, якщо вона не втратила товарний вид, свіжа. Проте і в цих випадках бажано провести лабораторний контроль на загальну токсичність м'яса риб постановкою біопроб.

Риба, що знаходиться на різних стадіях розкладання, підлягає технічній утилізації.

При сертифікації риби і рибопродуктів на відповідність їх нормам безпеки для людини і тварин проводять контрольні хіміко- токсикологічні дослідження в акредитованих лабораторіях.

Обов'язковому визначенню підлягають хімічні елементи: ртуть, кадмій, аміак, свинець, мідь, цинк; хлорорганічні, стійкі фосфорорганічні пестициди і гербіциди, нітрозаміни, гістамін. Не допускаються в їжу риба і рибопродукти, що містять токсичні речовини в кількостях, що перевищують допустимі залишкові рівні, офіційно встановленими органами охорони здоров'я і ветнагляду.

За наявності в м'ясі солей важких металів, пестицидів і інших речовин кількостях, що перевищують допустимі рівні, риба і рибопродукти підлягають переробці на технічні продукти, а також кормову муку, якщо ці рівні допустимі для годівлі тварин.

У риб останніми роками зареєстровані пухлини (папіломи, меланоми, дерматофібросаркоми і ін.), які значно погіршують їх товарний вид. Враховуючи, що їх етіологія недостатньо вивчена, але вони імовірно пов'язані із забрудненням водоймищ токсичними речовинами, ветсанекспертизу таких риб проводять за органолептичними показниками і загальною токсичністю для лабораторних тварин.

При виявленні одиничних наростів, папілом і т. п., не проникаючих в підшкірні тканини, рибу після зачистки переробляють на консерви. При виражених пухлинах рибу утилізують. При переробці такої риби на рибну муку необхідно заздалегідь визначити її токсичність на лабораторних тваринах.

Наступний розділ:

Показники якості і безпеки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АКВАКУЛЬТУРІ

  • Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі

  • Основні тенденції розвитку аквакультури

  • Перспективи розвитку аквакультури.

  • Цілі та завдання аквакультури.

  • Основні проблеми аквакультури і заходи зі збільшення виробництва риби та покращення рибопродуктивності внутрішніх водойм.

  • Форми ведення, типи і системи господарств.

  • Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів

  • Рибогосподарська меліорація.

  • Боротьба із замуленням і заростанням водойми.

  • Боротьба з хижою і смітною рибою.

  • Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

  • Фосфорні добрива

  • Азотні добрива.

  • Кальцієві добрива.

  • Калійні добрива.

  • Селекція та гібридизація.

  • Отримання молоді риб у ранні строки.

  • Фізико-хімічні властивості джерела водопостачання.

  • Вміст розчиненого у воді кисню.

  • Вміст СО2.

  • Сольовий склад води.

  • Активна реакція середовища - рН (водневий показник).

  • Температура води.

  • Вплив освітленості, рівня води і водообміну.

  • Вибір джерела водопостачання.

  • Заходи щодо підвищення природної кормової бази та поліпшення екологічного стану ставів.

  • Роботи по поліпшенню умов природного розмноження промислових риб.

  • Заходи із збереження молоді промислових риб.

  • ВЕТЕРИНАРНА САНІТАРІЯ, ГІГІЄНА ТА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ. ВПЛИВ АКВАКУЛЬТУРИ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО МІНІМІЗАЦІЯ

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах
  • Показники якості і безпеки

  • Харчова цінність риби і рибопродуктів

  • Ідентифікація та експертиза

  • Зміна якості живої риби при транспортуванні і зберіганні

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби і рибопродуктів

  • Ветеринарно-санітарна експертиза здорової риби

  • Профілактичні і терапевтичні заходи

  • Меліоративні заходи.

  • Профілактичне карантинування.

  • Профілактична дезінфекція і дезінвазія ставів та рибоводного інвентарю.

  • Поточна хіміопрофілактика.

  • Терапевтичні заходи.

  • Освоєння теплих вод енергетичних об'єктів для ведення інтенсивного рибництва

  • Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва

  • Вплив марікультури на довкілля

  • Пошуки і методи запобігання негативному впливу марікультури на довкілля

  • ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ ГІДРОБІОНТІВ

  • Вирощування цьоголіток.

  • Зимівля рибопосадкового матеріалу у ставах.

  • Пересадження цьоголіток у зимувальні стави.

  • Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

  • Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставовій аквакультурі за дволітнього циклу.

  • Годівля риб.

  • Розрахунки потреб кормів.

  • Вимоги до годівлі риби кормосумішами.

  • Режим годівлі риби у ставах.

  • Вимоги до приготування кормосумішей.

  • Вилов товарної риби.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

  • Вирощування та утримання племінного стада рослиноїдних риб.

  • Одержання потомства рослиноїдних риб. Підготовка плідників до нересту.

  • Проведення нерестової кампанії.

  • Гонадотропне ін'єктування плідників рослиноїдних риб.

  • Одержання зрілих статевих продуктів та осіменіння ікри.

  • Інкубація ікри.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб еколого-фізіологічним методом із використанням круглих басейнів.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.

  • Інтенсивні технології при вирощуванні осетрових

  • Товарне вирощування осетрових риб в ставових господарствах.

  • Гібридні форми осетрових риб.

  • Технологічна схема виробництва товарної осетрової продукції.

  • Вирощування осетрових у садках.

  • Умови вирощування товарних осетрових риб.

  • Технологічна схема рибоводного процесу.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Розрахунок виходу товарної продукції.

  • Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.

  • Вирощування веслоноса.

  • Технологічна схема розведення і вирощування племінного матеріалу та товарного веслоноса.

  • Захворювання, заходи боротьби і профілактика.

  • Інтенсивні технології вирощування лососевих

  • Характеристика форелевих господарств.

  • Підготовка і витримування плідників.

  • Відбір плідників.

  • Витримування личинок і вирощування мальків.

  • Вирощування цьоголіток.

  • Корми і годівля молоді форелі.

  • Транспортування плідників, ікри, молок і молоді форелі.

  • Перевезення личинок.

  • Вирощування форелі в УЗВ.

  • Санітарні і профілактичні заходи.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Інтенсивні технології вирощування щуки

  • Заготівля плідників.

  • Розведення щуки у заводських умовах.

  • Інтенсивні технології вирощування судака

  • Організація нересту судака.

  • Одержання потомства у заводських умовах

  • Вирощування цьоголіток.

  • Вирощування судака в замкнутих системах.

  • Годівля.

  • Інтенсивні технології вирощування тиляпії

  • Витримування плідників і ремонтного молодняка.

  • Розведення тиляпії.

  • Вирощування молоді і товарної риби.

  • Технологічні аспекти вирощування тіляпії.

  • Вирощування тиляпії в полікультурі.

  • Вирощування тиляпії в басейнах та УЗВ.

  • Інтенсивні технології вирощування вугра

  • Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ

  • Інтенсивні технології в марікультурі

  • Риби-об'єкти марикультури.

  • Вирощування риби в садках і басейнах.

  • Корми в марікультурі.

  • Профілактика і лікування захворювань об'єктів марікультури.

  • Нетрадиційні та комбіновані (інтегровані) технології у ставовій аквакультурі

  • Використання рибоводних ставів під вирощування сільськогосподарських культур.

  • Вирощування риби на рисових полях.

  • Вирощування у рибоводних ставах водоплавних птахів.

  • Вирощування риби на торфових кар'єрах.

  • Вирощування риби у рибоводно-біологічних ставах.

  • Технології штучного вирощування креветок, омарів та інших ракоподібних

  • Ембріональний період.

  • Розвиток і ріст.

  • Корми і годівля.

  • Вирощування постличинок до товарного розміру.

  • Вплив початкового розміру молоді на ріст і дозрівання.

  • Методи і нормативи товарного вирощування.

  • Товарне вирощування у відкритих водоймах.

  • Корми і годівля.

  • Біотехнічні нормативи.

  • Перетримування товарних креветок перед продажею.

  • Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.

  • Технологія вирощування омарів.

  • Технології вирощування прісноводних раків

  • Форма організації штучного розведення довгополих раків.