Рибогосподарська меліорація.

Інтенсивні технології в аквакультурі

Рибопродуктивність водоймищ, як і родючість сільськогосподарських угідь, не залишається постійною. Вона змінюється в часі і залежить від гідрохімічного і термічних режимів водоймища, його замуленості, щільності і характеру розміщення вищої м'якої і жорсткої водної рослинності, а також від водного режиму, що визначає рівень води у водоймищах і його коливання. Багато в чому вона залежить і від експлуатації водоймищ і форми організації рибного господарства. Для забезпечення високої і стійкої рибопродуктивності водоймищ здійснюють рибогосподарську меліорацію.

Слово меліорація означає поліпшення і походить від латинського кореня меліор, відповідного російському слову кращий. Звідси система заходів, направлених на поліпшення у водоймищі фізичних, хімічних і гідробіологічних умов як для розвитку в нім цінної іхтіофауни, так і в цілях найбільш досконалої його експлуатації в рибному господарстві, отримала назву рибогосподарська меліорація.

Виділяють два основні завдання рибогосподарської меліорації. Це поліпшення умов природного розмноження і нагулу цінних видів риб у водоймищах і поліпшення умов лову риби.

Всі заходи, направлені на поліпшення рибогосподарських якостей водоймища (біологічних і експлуатаційних), отримали назву меліоративних. По характеру і тривалості дії на водоймище меліоративні заходи підрозділяються на корінні і поточні.

Корінні меліоративні заходи приводять до глибоких змін режиму водоймища. Вони вимагають великих витрат і діють протягом тривалого періоду часу. Поточні меліоративні заходи позитивно діють на водоймище протягом короткого відрізку часу, тому їх систематично повторюють.

Різноманіття природних чинників зовнішнього середовища, що обумовлюють рибопродуктивність водоймищ, породжує різноманітність можливостей дії на водоймище шляхом проведення різних видів меліоративних робіт.

Всі процеси, які приводять до погіршення режиму гідробіології водоймища, створюють несприятливі умови для нагулу в ньому промислових риб. Вони можуть бути результатом незадовільного гідрологічного режиму; замулювання; заростання водною рослинністю; забруднення стічними водами, скорочення біогенного стоку.

Погіршення гідрологічного режиму водоймища відбувається під впливом кліматичних і антропогенних чинників. Так, рівень води в багатьох водоймищах залежить від величини річкового стоку, що поступає в них. У зв'язку з цим в маловодні роки і при великому об'ємі безповоротного споживання річкового стоку, використовуваного на зрошування сільськогосподарських угідь, на потреби різних галузей промисловості і комунального господарства, спостерігається падіння рівня води у внутрішніх морях і багатьох озерах Наслідком цього є скорочення площі водоймища, його осолонювання і незадовільний газовий режим Це змінює екосистему водоймища і різко відбивається на погіршенні умов існування іхтіофауни. Ареал проживання риби в такому водоймищі зменшується Взимку в ньому можливі замори риби. Подібні явища спостерігаються також в озерах з атмосферним живленням в посушливих районах. В таких водоймищах відбуваються сезонні коливання рівня води, бо навесні вони наповнюються водою в результаті стоку талих вод, а влітку усихають із-за втрат води від випаровування. Поліпшення гідрологічного режиму в таких морях і озерах забезпечується шляхом додаткового водного живлення з інших водоймищ і обмеження безповоротного водоспоживання.

Водоймищами-донорами можуть бути річки з великою витратою води або гірські озера.

Меліоративні роботи, пов'язані з перекиданням вод, зазвичай вимагають значних капіталовкладень. У зв'язку з цим при проектуванні даного заходу доцільно передбачати комплексне використання вод, що перекидаються, тобто не тільки на потреби рибного господарства, але і деяких інших галузей народного господарства (сільського господарства, водного транспорту, енергетики). Це дає можливість значно підвищити економічну ефективність проектованого перекидання вод.

Гідрологічний режим внутрішнього моря і озер, притока річкових вод в яких різко зменшилася, можна також поліпшити будівництвом гідровузлів з регулюючим водним режимом, відчленовуванням сильно осолонених і мілководих непродуктивних їх ділянок. Останні заходи дозволяють зменшити втрати води на випаровування.

Гідрологічний режим стічного озера може бути покращений за рахунок створення підпору води в ньому дамбою. Завдяки цьому досягається збільшення водної маси, що запобігає його усиханню, обмілінню і загибелі риби в ньому.

Будівництво ГЕС і створення водосховищ на річках зменшило природний біогенний стік, що поступає в озера. Рибопродуктивність таких озер знизилася. Для відновлення і підвищення рибопродуктивності озера удобрюють, застосовуючи органічні і мінеральні добрива.

Рибоводна меліорація водойм - це комплекс біотехнічних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення гідрологічних і гідробіологічних якостей ставів (озер) для найбільш ефективного їх використання, підвищення виходу рибної продукції. Меліорацію здійснюють, як в самому ставі, так і на територіях, що його оточують.

Рибоводна меліорація поділяється на рибоводно-технічну, яка включає заходи щодо боротьби із заростанням водойм вищою водяною рослинністю та їх замулюванням, поліпшення умов водопостачання та аерації води; та агрорибоводну, що пов'язана із проведенням таких заходів: вапнування, літування ставів та рибосівозміна.

Роботи з поліпшення гідрологічних і гідрохімічних умов водойми зводяться до боротьби із заморами риб та охороні молоді при використанні води з озер і ставків для поливу.

Заморні явища у водоймі (озері, ставі) настають в результаті втрати водою кисню, що обумовлено процесами розкладання нагромаджених органічних речовин у водоймі, або поглинанням його (у нічний час) бурхливо розвиненою водяною рослинністю. Літом частіше всього замори виникають у вранішні години. Зимові замори пов'язані з обмеженням доступу кисню у водойму.

Замори зазвичай викликають масову загибель риб як в озерах, так і в ставах рибоводних господарств, тому для її попередження проводять аерацію води. Відбувається вона різними прийомами в залежності від гідрологічного режиму водойми, часу проведення аерації і причин, що викликали це явище. Розрізнять технічну (механічна), біологічну та хімічну аерацію води.

Механічне аерування водойм здійснюється за допомогою спеціальних пристосувань - аераторів, які за принципом роботи поділяються на розбризкуючі (аераційні плоскі і ступіньчасті столики, вертушки, колеса з лопастями та ін.); перемішуючі воду (перемішують воду за допомогою гвинтів і гребних коліс); нагнітаючі на водойму повітря (являють собою компресори, що подають у воду стиснуте повітря через дрібні отвори в шлангові, що прокладений по дну водойми).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рибогосподарська меліорація.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АКВАКУЛЬТУРІ

  • Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі

  • Основні тенденції розвитку аквакультури

  • Перспективи розвитку аквакультури.

  • Цілі та завдання аквакультури.

  • Основні проблеми аквакультури і заходи зі збільшення виробництва риби та покращення рибопродуктивності внутрішніх водойм.

  • Форми ведення, типи і системи господарств.

  • Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів

  • Рибогосподарська меліорація.
  • Боротьба із замуленням і заростанням водойми.

  • Боротьба з хижою і смітною рибою.

  • Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

  • Фосфорні добрива

  • Азотні добрива.

  • Кальцієві добрива.

  • Калійні добрива.

  • Селекція та гібридизація.

  • Отримання молоді риб у ранні строки.

  • Фізико-хімічні властивості джерела водопостачання.

  • Вміст розчиненого у воді кисню.

  • Вміст СО2.

  • Сольовий склад води.

  • Активна реакція середовища - рН (водневий показник).

  • Температура води.

  • Вплив освітленості, рівня води і водообміну.

  • Вибір джерела водопостачання.

  • Заходи щодо підвищення природної кормової бази та поліпшення екологічного стану ставів.

  • Роботи по поліпшенню умов природного розмноження промислових риб.

  • Заходи із збереження молоді промислових риб.

  • ВЕТЕРИНАРНА САНІТАРІЯ, ГІГІЄНА ТА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ. ВПЛИВ АКВАКУЛЬТУРИ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО МІНІМІЗАЦІЯ

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах

  • Показники якості і безпеки

  • Харчова цінність риби і рибопродуктів

  • Ідентифікація та експертиза

  • Зміна якості живої риби при транспортуванні і зберіганні

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби і рибопродуктів

  • Ветеринарно-санітарна експертиза здорової риби

  • Профілактичні і терапевтичні заходи

  • Меліоративні заходи.

  • Профілактичне карантинування.

  • Профілактична дезінфекція і дезінвазія ставів та рибоводного інвентарю.

  • Поточна хіміопрофілактика.

  • Терапевтичні заходи.

  • Освоєння теплих вод енергетичних об'єктів для ведення інтенсивного рибництва

  • Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва

  • Вплив марікультури на довкілля

  • Пошуки і методи запобігання негативному впливу марікультури на довкілля

  • ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ ГІДРОБІОНТІВ

  • Вирощування цьоголіток.

  • Зимівля рибопосадкового матеріалу у ставах.

  • Пересадження цьоголіток у зимувальні стави.

  • Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

  • Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставовій аквакультурі за дволітнього циклу.

  • Годівля риб.

  • Розрахунки потреб кормів.

  • Вимоги до годівлі риби кормосумішами.

  • Режим годівлі риби у ставах.

  • Вимоги до приготування кормосумішей.

  • Вилов товарної риби.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

  • Вирощування та утримання племінного стада рослиноїдних риб.

  • Одержання потомства рослиноїдних риб. Підготовка плідників до нересту.

  • Проведення нерестової кампанії.

  • Гонадотропне ін'єктування плідників рослиноїдних риб.

  • Одержання зрілих статевих продуктів та осіменіння ікри.

  • Інкубація ікри.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб еколого-фізіологічним методом із використанням круглих басейнів.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.

  • Інтенсивні технології при вирощуванні осетрових

  • Товарне вирощування осетрових риб в ставових господарствах.

  • Гібридні форми осетрових риб.

  • Технологічна схема виробництва товарної осетрової продукції.

  • Вирощування осетрових у садках.

  • Умови вирощування товарних осетрових риб.

  • Технологічна схема рибоводного процесу.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Розрахунок виходу товарної продукції.

  • Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.

  • Вирощування веслоноса.

  • Технологічна схема розведення і вирощування племінного матеріалу та товарного веслоноса.

  • Захворювання, заходи боротьби і профілактика.

  • Інтенсивні технології вирощування лососевих

  • Характеристика форелевих господарств.

  • Підготовка і витримування плідників.

  • Відбір плідників.

  • Витримування личинок і вирощування мальків.

  • Вирощування цьоголіток.

  • Корми і годівля молоді форелі.

  • Транспортування плідників, ікри, молок і молоді форелі.

  • Перевезення личинок.

  • Вирощування форелі в УЗВ.

  • Санітарні і профілактичні заходи.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Інтенсивні технології вирощування щуки

  • Заготівля плідників.

  • Розведення щуки у заводських умовах.

  • Інтенсивні технології вирощування судака

  • Організація нересту судака.

  • Одержання потомства у заводських умовах

  • Вирощування цьоголіток.

  • Вирощування судака в замкнутих системах.

  • Годівля.

  • Інтенсивні технології вирощування тиляпії

  • Витримування плідників і ремонтного молодняка.

  • Розведення тиляпії.

  • Вирощування молоді і товарної риби.

  • Технологічні аспекти вирощування тіляпії.

  • Вирощування тиляпії в полікультурі.

  • Вирощування тиляпії в басейнах та УЗВ.

  • Інтенсивні технології вирощування вугра

  • Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ

  • Інтенсивні технології в марікультурі

  • Риби-об'єкти марикультури.

  • Вирощування риби в садках і басейнах.

  • Корми в марікультурі.

  • Профілактика і лікування захворювань об'єктів марікультури.

  • Нетрадиційні та комбіновані (інтегровані) технології у ставовій аквакультурі

  • Використання рибоводних ставів під вирощування сільськогосподарських культур.

  • Вирощування риби на рисових полях.

  • Вирощування у рибоводних ставах водоплавних птахів.

  • Вирощування риби на торфових кар'єрах.

  • Вирощування риби у рибоводно-біологічних ставах.

  • Технології штучного вирощування креветок, омарів та інших ракоподібних

  • Ембріональний період.

  • Розвиток і ріст.

  • Корми і годівля.

  • Вирощування постличинок до товарного розміру.

  • Вплив початкового розміру молоді на ріст і дозрівання.

  • Методи і нормативи товарного вирощування.

  • Товарне вирощування у відкритих водоймах.

  • Корми і годівля.

  • Біотехнічні нормативи.

  • Перетримування товарних креветок перед продажею.

  • Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.

  • Технологія вирощування омарів.

  • Технології вирощування прісноводних раків

  • Форма організації штучного розведення довгополих раків.