Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва

Інтенсивні технології в аквакультурі

Розвиток енергетики пов'язаний з використанням значних водних ресурсів. Використання теплих вод в рибогосподарських цілях підвищує коефіцієнт їх корисної дії, що особливо важливе в місцях, позбавлених значних природних водоймищ, і сприяє зменшенню непродуктивних втрат теплової енергії. У нашій країні і за кордоном на базі підігрітих скидних вод вже створені рибні господарства принципово нового, індустріального типу. Особливо великі перспективи в садкових господарств для розведення високопродуктивних видів риб таких, як тиляпія, індійські коропи, гурамі - особливістю таких риб є всеїдність і можливість використовувати для них як корм різні харчові відходи. Окрім вирощування в тепловодних господарствах коропа добре себе зарекомендувало розведення в садках і басейнах вугра, бестера, осетрових. Накопичений значиний позитивний досвід вирощування на водах ТЕС рослиноїдних риб, наприклад, білого товстолобика.

Створення комплексів рибогосподарств на базі підігрітих скидних вод теплоелектростанцій дозволяє різко збільшити отримання рибопосадкового матеріалу у тому числі і рослиноїдних риб для інтенсивного вирощування коропа, форелі, бестера та інших видів.

Басейновий спосіб вирощування господарсько-цінних видів риб дозволяє створити поблизу промислових міст високопродуктивні рибні цехи. Для порівняння відзначимо, що якщо у форелевих господарствах, розташованих в природних водоймах, рибопродуктивність складає близько 5 кг з 1 м2, то на такій же площі садків, встановлених у водоймі-охолоджувачі Київської ТЕЦ-5, було вирощено по 46 кг форелі і по 36 кг бестера.

Більше 115 кг коропа з 1 м2 садків в широких промислових масштабах з року в рік отримують рибоводи Лиманського тепловодного господарства Харківської області.

Можливість комплексного використання водних ресурсів енергетиками і рибоводами, близькість джерел вирощування риби від споживача, можливість цілорічного отримання живої риби і виключення великих витрат на її транспортування - далеко не повний перелік переваг індустріального тепловодного рибництва.

Як показують економічні розрахунки, експлуатація тепловодних рибних господарств на основі науково обгрунтованих рекомендацій, виключення наднормативних втрат риби на всіх стадіях технологічного циклу, зниження витрат корму на приріст рибної продукції за рахунок поліпшення їх якості і фізико-хімічних властивостей, механізація і автоматизація виробничих процесів дозволять довести рентабельність тепловодних рибних господарств до рівня, що забезпечує окупність капіталовкладень протягом семи-восьми років. У той же час поява нової спеціалізованої галузі рибництва на теплих водах вимагає перегляду окремих положень біотехніки промислового рибництва про врахування еколого-фізіологічних особливостей розвитку організму риб при їх вирощуванні в садках і басейнах.

Як показують фізіолого-біохімічні дослідження, під впливом підвищених температур води, що тривало діють на організм риби, в крові знижується вміст буферних розчинів, а відповідно зменшується і показник її активної реакції, значно посилюється ліпідний синтез, що в числі інших причин може бути обумовлено швидшим розпадом таких ліпотропних вітамінів, як холін та ін. У риб, що вирощуються в садках на підігрітих скидних водах ТЕС, значно активуються реакції карбоксилювання, що характеризують загальне підвищення біосинтетичних процесів в залозистих органах. Проте при цьому більшою мірою зростає включення радіовуглецю в жирні кислоти і ліпідні комплексні сполуки - жовч і білки, що підтверджує метаболічний характер теплової активації жирового обміну у водних тварин.

Обмеження рухливості риб на тлі їх годівлі гранульованими комбікормами, незбалансованими за основними органічними і мінеральними компонентами, може стати причиною уповільненого росту скелету і процесів його осифікації. Особливо глибокі порушення в морфологічній структурі кісток спостерігаються в молоді риб, що вирощується на підігрітих водах ТЕС. При лотковому підрощуванні личинок необхідно враховувати, що значну частину кальцію, фосфору, натрію та інших макро- і мікроелементів для формування кісткового скелета риба отримують за рахунок їх безпосередньої абсорбції з води. По іонному ж складу вода, що пройшла через пристрої електростанції, які обігрівалися, може істотно відрізнятися від природних водойм, з яких походить її забір.

Істотно впливають на ріст і розвиток риб метаболіти, що виділяються ними у великій кількості. Із збільшенням щільності посадки (особливо при уповільненні проточності води в садках в результаті їх обростання) негативна дія метаболітів на ріст і розвиток риб різко зростає. Як показують експериментальні дослідження, при збільшенні щільності посадки у коропа разом з уповільненням швидкості росту знижується інтенсивність поглинання кисню, падає активність ферментів, відповідальних за біоенергетичні і біосинтетичні процеси.

Приведені вище особливості обміну речовини у риб при їх вирощуванні на підігрітих скидних водах теплових електростанцій повинні враховуватися при розробці раціональних методів їх годівлі і утримання. Особлива увага має бути приділена на ранніх стадії розвитку риб. З метою ефективного використання теплового чинника води для отримання життєстійкої молоді, необхідно науково обгрунтувати шляхи і методи інтенсифікації росту і підвищення виживаності рибопосадкового матеріалу, що вирощується на теплих водах. У теоретичному плані має бути встановлений вплив температурного режиму і сольового складу води водойм-охолоджувачів на особливості гематогенезу об'єктів рибництва.

Проблема рибопосадкового матеріалу є сьогодні однією з головних в інтенсифікації рибного господарства країни.

Дослідженнями учених і спостереженнями практиків встановлено, що для зариблення садків і басейнів середня маса однієї риби (коропа) має бути не нижче за 35-50 г. Фактично ж в багатьох господарствах для зариблення використовують рибопосадковий матеріал, що не перевищує 15-20 г. В результаті цього риба тривалий період не може споживати гранульований комбікорм без його попереднього подрібнення, проявляють підвищену чутливість до зміни екологічних умов середовища, піддаються різним захворюванням. Створення на базі підігрітих скидних вод енергетичних об'єктів риборозплідних комплексів дозволить отримати рибопосадковий матеріал в коротші терміни. Це особливо важливо для відтворення рослиноїдних риб, які

займають в загальному балансі рибопродукції внутрішніх водоймищ менше 10 %.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АКВАКУЛЬТУРІ

  • Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі

  • Основні тенденції розвитку аквакультури

  • Перспективи розвитку аквакультури.

  • Цілі та завдання аквакультури.

  • Основні проблеми аквакультури і заходи зі збільшення виробництва риби та покращення рибопродуктивності внутрішніх водойм.

  • Форми ведення, типи і системи господарств.

  • Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів

  • Рибогосподарська меліорація.

  • Боротьба із замуленням і заростанням водойми.

  • Боротьба з хижою і смітною рибою.

  • Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

  • Фосфорні добрива

  • Азотні добрива.

  • Кальцієві добрива.

  • Калійні добрива.

  • Селекція та гібридизація.

  • Отримання молоді риб у ранні строки.

  • Фізико-хімічні властивості джерела водопостачання.

  • Вміст розчиненого у воді кисню.

  • Вміст СО2.

  • Сольовий склад води.

  • Активна реакція середовища - рН (водневий показник).

  • Температура води.

  • Вплив освітленості, рівня води і водообміну.

  • Вибір джерела водопостачання.

  • Заходи щодо підвищення природної кормової бази та поліпшення екологічного стану ставів.

  • Роботи по поліпшенню умов природного розмноження промислових риб.

  • Заходи із збереження молоді промислових риб.

  • ВЕТЕРИНАРНА САНІТАРІЯ, ГІГІЄНА ТА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ. ВПЛИВ АКВАКУЛЬТУРИ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО МІНІМІЗАЦІЯ

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах

  • Показники якості і безпеки

  • Харчова цінність риби і рибопродуктів

  • Ідентифікація та експертиза

  • Зміна якості живої риби при транспортуванні і зберіганні

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби і рибопродуктів

  • Ветеринарно-санітарна експертиза здорової риби

  • Профілактичні і терапевтичні заходи

  • Меліоративні заходи.

  • Профілактичне карантинування.

  • Профілактична дезінфекція і дезінвазія ставів та рибоводного інвентарю.

  • Поточна хіміопрофілактика.

  • Терапевтичні заходи.

  • Освоєння теплих вод енергетичних об'єктів для ведення інтенсивного рибництва

  • Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва
  • Вплив марікультури на довкілля

  • Пошуки і методи запобігання негативному впливу марікультури на довкілля

  • ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ ГІДРОБІОНТІВ

  • Вирощування цьоголіток.

  • Зимівля рибопосадкового матеріалу у ставах.

  • Пересадження цьоголіток у зимувальні стави.

  • Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

  • Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставовій аквакультурі за дволітнього циклу.

  • Годівля риб.

  • Розрахунки потреб кормів.

  • Вимоги до годівлі риби кормосумішами.

  • Режим годівлі риби у ставах.

  • Вимоги до приготування кормосумішей.

  • Вилов товарної риби.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

  • Вирощування та утримання племінного стада рослиноїдних риб.

  • Одержання потомства рослиноїдних риб. Підготовка плідників до нересту.

  • Проведення нерестової кампанії.

  • Гонадотропне ін'єктування плідників рослиноїдних риб.

  • Одержання зрілих статевих продуктів та осіменіння ікри.

  • Інкубація ікри.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб еколого-фізіологічним методом із використанням круглих басейнів.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.

  • Інтенсивні технології при вирощуванні осетрових

  • Товарне вирощування осетрових риб в ставових господарствах.

  • Гібридні форми осетрових риб.

  • Технологічна схема виробництва товарної осетрової продукції.

  • Вирощування осетрових у садках.

  • Умови вирощування товарних осетрових риб.

  • Технологічна схема рибоводного процесу.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Розрахунок виходу товарної продукції.

  • Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.

  • Вирощування веслоноса.

  • Технологічна схема розведення і вирощування племінного матеріалу та товарного веслоноса.

  • Захворювання, заходи боротьби і профілактика.

  • Інтенсивні технології вирощування лососевих

  • Характеристика форелевих господарств.

  • Підготовка і витримування плідників.

  • Відбір плідників.

  • Витримування личинок і вирощування мальків.

  • Вирощування цьоголіток.

  • Корми і годівля молоді форелі.

  • Транспортування плідників, ікри, молок і молоді форелі.

  • Перевезення личинок.

  • Вирощування форелі в УЗВ.

  • Санітарні і профілактичні заходи.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Інтенсивні технології вирощування щуки

  • Заготівля плідників.

  • Розведення щуки у заводських умовах.

  • Інтенсивні технології вирощування судака

  • Організація нересту судака.

  • Одержання потомства у заводських умовах

  • Вирощування цьоголіток.

  • Вирощування судака в замкнутих системах.

  • Годівля.

  • Інтенсивні технології вирощування тиляпії

  • Витримування плідників і ремонтного молодняка.

  • Розведення тиляпії.

  • Вирощування молоді і товарної риби.

  • Технологічні аспекти вирощування тіляпії.

  • Вирощування тиляпії в полікультурі.

  • Вирощування тиляпії в басейнах та УЗВ.

  • Інтенсивні технології вирощування вугра

  • Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ

  • Інтенсивні технології в марікультурі

  • Риби-об'єкти марикультури.

  • Вирощування риби в садках і басейнах.

  • Корми в марікультурі.

  • Профілактика і лікування захворювань об'єктів марікультури.

  • Нетрадиційні та комбіновані (інтегровані) технології у ставовій аквакультурі

  • Використання рибоводних ставів під вирощування сільськогосподарських культур.

  • Вирощування риби на рисових полях.

  • Вирощування у рибоводних ставах водоплавних птахів.

  • Вирощування риби на торфових кар'єрах.

  • Вирощування риби у рибоводно-біологічних ставах.

  • Технології штучного вирощування креветок, омарів та інших ракоподібних

  • Ембріональний період.

  • Розвиток і ріст.

  • Корми і годівля.

  • Вирощування постличинок до товарного розміру.

  • Вплив початкового розміру молоді на ріст і дозрівання.

  • Методи і нормативи товарного вирощування.

  • Товарне вирощування у відкритих водоймах.

  • Корми і годівля.

  • Біотехнічні нормативи.

  • Перетримування товарних креветок перед продажею.

  • Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.

  • Технологія вирощування омарів.

  • Технології вирощування прісноводних раків

  • Форма організації штучного розведення довгополих раків.