Калійні добрива необхідні для ставів, розміщених на супіщаних, легких суглинках, торфяних і підзолистих ґрунтах, бідних нищою водяною рослинністю.
Потребу ставу в калійних добривах можна визначити, спостерігаючи за водними рослинами. Так, наявність у водоймі елодеї, стрілолисту і частухи свідчать про велику кількість калію в ґрунті, а хвощу - про його вміст у малій кількості. Жовтувато-бурий колір листя цих рослин також показує недостатню кількість калію в ґрунті водойми. Калійні добрива викликають розвиток м'яких підводних і надводних рослин, що небажано. На ґрунтах, бідних калієм, в агрономії зазвичай застосовують сильвініт, каїніт, хлористий калій, сірчанокислий калій і золу. Не слід вносити калійні добрива, тому що для нормального розвитку фітопланктону в ставах достатньо, особливо у водоймах, які розташовані на чорноземах, сіроземах і каштанових ґрунтах.
Виділяють наступні калійні добрива:
• калій хлористий містить 52-56 % калія, при довгому зберігані не злежується;
• калійні солі 40 % і 30 %: крім окису калія у них є хлористий натрій (кухонна сіль);
• зола - хороше калійне добриво. Вміст калію коливається від 3 до 36 % в залежності від виду рослинності, фосфору - від 2 до 7 % і кальція - від 6 до 46 %.
Органічні добрива.
До органічних добрив, що застосовуються в ставовому рибництві, відносять гній, гнойову рідину, компост і зелене добриво.
У рибоводній практиці органічні добрива у порівнянні з мінеральними застосовуються більш тривалий час. Внесення органічних добрив пов'язано із збідненням води розчиненим киснем, особливо при годівлі риби, коли в ставах ідуть інтенсивні процеси розкладання продуктів обміну риби. Цю обставину необхідно враховувати при виборі виду добрив і цілеспрямованості їх застосування.
На малопродуктивних піщаних, суглинистих і підзолистих ґрунтах з незначним шаром мулу органічні добрива часто дають більший ефект, ніж мінеральні, стабілізують розвиток бактерій, які служать їжею для планктонних і бентосних організмів, а також у ряді випадків можуть бути кормом для деяких представників, водної фауни. При систематичному і надмірному внесення органічні добрива викликають забруднення ставів, тому норми їх внесення у стави слід ретельно розраховувати.
Гній - поширений вид органічного добрива. Застосовують перегнивший гній великої рогатої худоби, кінський, овечий, свинячий, пташиний. Г нойову рідину використовують рідше і головним чином, як азотно-калійне добриво. Найважливіша умова ефективного застосування гнойових добрив - відсутність в ставах заростей вищих водяних рослин, тому що добриво буде стимулювати їх розвиток. Зазвичай гній вносять по ложу осушеного ставу, в основному на мілководних ділянках з наступною культивацією ложа, часто його розкладають невеликими купками в береговій зоні по урізу води. Норма внесення гною - від 5 до 10 т. на 1 га.
Зелені добрива (сидерація) - економічно вигідний вид органічного добрива. У зв'язку з тим, що в землеробстві, садівництві потреба в гною постійно збільшується, приготування компостів пов'язано з великою витратою праці, дані види добрив рибоводних ставів не можуть отримати широкого розповсюдження. Це сільськогосподарські культури або трави, якими засівають ложі ставка, а також скошені водні або наземні рослини, які вносять у ставок.
Для зеленого добрива придатні вищі водяні та прибережні наземні рослини, у тому числі бур'янисті трави.
Початкова ланка харчового ланцюга - бактерії, краще за все вони розвиваються, якщо добривом служать м'які лугові трави. Бобові (віка, жовтець) найбільш ефективні, вони значно швидше, особливо молоді пагони віддають у воду поживні речовини, що містяться в їх тканинах. При температурі води 25-300С і вище бактеріопланктон розвивається інтенсивніше, при низьких - слабше. Якщо добривом служать надводні жорсткі рослини, то бактерії при високих температурах розвиваються повільніше. Незважаючи на те, що жорсткі водні рослини в якості добрива менш ефективні, ніж м' які, їх можна використовувати в якості зеленого добрива. Зазвичай їх систематично викошують, якщо вони у великій кількості заповнюють ставки.
Перевагу слід віддавати молодим рослинам, які до того ж легше косити. В сильно зарослих ставках в першу чергу викошують рослини, що знаходяться поблизу відкритої поверхні. Важливе практичне значення має вибір місця занесення зеленого добрива, зокрема площ для викошування. Для збільшення кількості зоопланктону викошування починають від берегів, а для збільшення донних організмів (бентосу) - у більш глибоких місцях від центру ставу. У великих ставах скошені рослини залишають на 2-3 дні на поверхні води, що прискорює подальше розкладання.
Потім їх збирають у ущільнені плоти-купи, зміцнюючи кілками, і розміщаючи вздовж берегів, занурюючи на 30-40 см, центральна частина ставу залишається вільною. Кількість бактеріопланктону, швидкість його розмноження залежать від виду трав, від їх кількості, температури води і числа водних тварин, що поїдають бактерій. На високому рівні чисельність бактеріопланктону тримається незначний час. У результаті виїдання бактерій зоопланктоном і виснаження поживних речовин кількість бактеріопланктону у воді починає зменшуватися, щоб отримати новий підйом, необхідно внесення нової рослинної маси.
У вирощувальних ставах на мілководдях з добре прогрітою водою розкладають пресовані тюки старого сіна, неприпридатного для згодовування худобі. Через кілька днів навколо них утворюється велике скупчення дрібного зоопланктону. Тюки через 3-5 днів поливають розчином селітри і суперфосфату по 5 л. суміші на кожен (2 кг. добрив у рівному співвідношенні на 10 л. води) для прискорення бактеріальних процесів розкладу. Щоб тюки не спливали, їх закріплюють списами або пригружають невеликою кількістю ґрунту. Також пригружають і плоти- купи з рослинності в нагульних ставах. Завдяки цьому утворюється 2 дна - дно із скошеної рослинності з бентосом, що добре розвивається і власне дно, яке також збагачується поживними речовинами від шару, що знаходиться над ним.
Рекомендується укладати рослинність вздовж однієї (сонячної) сторони ставка. З боку ставу вільного від добрива та з кращим газовим режимом, риба може переміститися у випадку погіршення кисневого режиму. Закладені плоти-купи приблизно через стільки ж часу, що і снопи, втрачають свою корисну дію. Із згасанням процесу розпаду знижується і активний розвиток кормових організмів. Щоб плоти-купи не втратили свою корисну дію, на них слід додавати свіжу рослинність від викосів.
Вигулювання водоплаваючих птахів забезпечить удобрення ставів органічними речовинами і сприяє підвищенню природної рибопродуктивності ставів на 30-40 %, а в деяких випадках до 65 %.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Калійні добрива.“ на сторінці 1. Приємного читання.
