Розведення щуки у заводських умовах.

Інтенсивні технології в аквакультурі

Заготовлених плідників рано навесні розсаджують у невеликі стави, самок окремо від самців сортують за ступенем зрілості. У добре зрілих самок після легкого натискування на черевце ікринки можуть вільно витікати із генітального отвору. Однак, для більш активного та одночасного дозрівання ікри застосовують гормональне стимулювання. На кожний кілограм маси самки вводять 3-4 мг. ацетонованих гіпофізів ляща, сазана або щуки, а самцям - по 1,5-2 мг. Дозу свіжезаготовлених гіпофізів зменшують наполовину. Техніка витримування плідників після гіпофізарних ін'єкцій і одержання від них зрілих статевих продуктів така сама, як і при розведенні інших видів риб.

Оскільки самці дозрівають раніше самок, їх висаджують у окремий садок, де від них можна отримати молоки, які зберігають до дозрівання самок. Збирають молоки від самців в сухі, чисті пробірки і зберігають їх до готовності самок і віддачі ними зрілої ікри. В одну пробірку збирають молоки від 5-7 самців. Закривають її пробкою і поміщають в термос. Незапліднену ікру можна зберігати в скляній закритій ємності при температурі до +30С протягом доби. Цей біотехнічний прийом використовується при отриманні статевих продуктів в районах, віддалених від інкубаційного цеху.

Робоча плодючість самок щуки становить зазвичай 15-45 тис. ікринок.

Від кожного самця можна брати молоки 3-5 разів. Одна з труднощів при штучному розведенні щуки - порційне виділення сперми самцями. Текуча сперма може бути отримана лише із задньої частини сім'яників, у той час як інша частина гонад ще тверда. Спермії цієї твердої частини вже активні і мають здатність до запліднення.

Від самців при відціджуванні не можна отримати достатню кількість сперми. Тому в той період, коли самки вже дозріли, відчувається брак в молоках. Щоб збільшити кількість молок, можна використовувати сперму забитих самців.

Для збільшення тривалості руху сперміїв, підвищення їх запліднюючої здатності в молоки доливають фізіологічний розчин. Для запліднення трьох самок потрібно 0,5—1,0 л. розчину. Самців забивають ударом по тімені і перерізанням зябрової дуги. Потім з тіла самців змивають кров, для чого їх занурюють на 5 хв. у воду. Після цього тіло насухо витирають і черевну стінку розрізають від анального отвору до області, де розташоване серце. У гонад з обох сторін прорізають перетинки, якими вони прикріплені до стінок черевної порожнини і повітряного міхура, потім переносять у суху миску, щоб уникнути дотику з порожнинною рідиною і вологою, що виділяється з порожнини тіла самця. Шматочки молок протирають через дрібну, попередньо прокаленную сітку.

Для запліднення однієї самки потрібні не менше 3 самців. Спермою від забитого самця масою 1,75 кг. можна запліднити 50 самок. Осіменіння ікри проводиться сухим або напівсухим способом. Кращих результатів досягають за додавання 1,5 %-ного розчину сечовини або кухонної солі й сечовини. Порядок запліднення наступний: в емальований таз (чашку) одночасно заливають зрілу ікру і молоки, після чого через 20—30 с помішують ікру пером птиці, потім доливають воду, перемішують вдруге 15—20 с (процес запліднення повинен тривати не більше 1 хв. ). Ікра у воді сильно набрякає і досягає в діаметрі 3,5—4 мм.

Слід мати на увазі, що в оваріальній рідині, яка утворюється в яєчниках і виділяється разом з ікрою, спермії зберігають рухливість 10—12 хв при 180С, тобто набагато довше, ніж у воді. Тому якщо до ікри, яка знаходиться в оваріальній рідини, додати сперму і рівномірно розподілити її по всій ікрі, а потім додати воду, досягається краще запліднення. Якщо ікру доводиться інкубувати в непроточних апаратах, то після запліднення її промивають. Для цього в таз з заплідненої ікрою вливають чисту воду і промивають ікру повільним обертанням тазу, змінюючи при цьому воду через кожні 20—30 хв. Клейкість ікринок можна усунути розчином крохмалю 1:20. Ікринки обволікаються крохмалем і не склеюються. Клейкість ікри усувається також промиванням у розчині тальку, цільного молока тощо.

Запліднену ікру закладають в апарат Вейса з розрахунку 1 л. ікри на 2 л. води. В 1 л. ікри міститься 50 тис. ікринок. Стандартний апарат вміщує 150 тис. ікринок. Після розміщення ікри в апарат слід підключити воду, яка повільно обертає ікру, не даючи їй склеїтися. Мертва побіліла ікра спливає на поверхню, і її легко видалити з апарату. Забезпечують достатній водообмін - близько 3-4 л/хв., за якого ікра не виноситься з апарату, а у воді вміст кисню - не менше за 4 мг/л. Період інкубації ікри, залежно від температури води, становить 10-20 діб. Загальна кількість тепла, необхідного для зародкового розвитку, коливається від 100 до 140 градусо-днів. Найбільш сприятливою для розвитку ікри вважається температура води 8-90С. При температурі води 8-100С розвиток ікри триває до 14 діб, а при температурі 15-200С - 7-8 діб.

Основною причиною масової загибелі ікри щуки при інкубації є ураження сапролегнією. Для боротьби з сапролегнією необхідно періодично промивати ікру розчином малахітового зеленого або перманганату калію. З профілактичною метою застосовується розчин в концентрації 1:100000 протягом 15 хв., або розчином фіолетового “К” (5 мг/л. з експозицією 30 хв.). Якщо сапролегнія вже з'явилася, обробку повторюють через кожні 2 дні розчином в концентрації 1:20000, тривалість обробки 15 хв. Хороші результати дає застосування бактерицидної установки.

Після появи на ікрі очних точок, що зазвичай буває на 8-10-й день, ікру переносять в мальковий жолоб, де вилуплюються личинки, оскільки в апаратах личинки приклеюються до стінок і гинуть. Личинки щуки добре розвиваються в переносних проточних апаратах у вигляді жолоба із щитками з оцинкованої жерсті чи оргскла або із заздалегідь розміщеними в них гілками хвойних дерев, капроновою деллю, купками штучних волокон тощо. Запліднену ікру рівномірно розкладають на щитки. Після приклеювання ікринок щитки вставляють в апарат і пускають повільний струм води.

У 1 м3 лотоку розміщують приблизно 120-150 тис. ікринок, що розвиваються. Вільні ембріони, які виклюнулись (передличинки), прикріплюються до наявного субстрату і знаходяться у такому стані до 8-10 діб при водообміні 5-6 л/хв. Допустима нижня межа вмісту розчиненого у воді кисню 2-3 мг/л. В апаратах або жолобах, де відбувається розвиток личинок, бажана проточність, оскільки разом з водою приноситься зоопланктон.

Нормативний вихід передличинок з апаратів за сприятливих умов інкубації становить 70 %. Під час витримування у лотоках загибелі личинок практично не відмічається.

Молодь щуки пересаджують в нагульні стави, після того як вся маса її почне активно рухатися у пошуках їжі. Зазвичай в цей час молодь переходить на харчування зоопланктоном. До часу розсмоктування жовткового мішка всі личинки повинні бути пересаджені в стави.

Молодь і доросла щука в ставах не мігрують, тримаються одних місць, тому мальків необхідно випускати у декількох місцях вздовж берегової лінії ставу. Ступінь виживання цьоголіток залежить від віку мальків і складає 50-55 % від посадженої підрощеної молоді, а їх середня маса - до 300-500 г і вище.

Посадка 25-денних мальків, отриманих від природного нересту в ставах, збільшує вихід цьоголіток до 60-70 %. Рекомендується наступна щільність посадки мальків на 1 гектар: в нагульні стави з великою кількістю смітної риби - до 400 мальків; в нагульні стави з невеликою кількістю смітної риби - 200-250 мальків; в нагульні стави без смітної риби - 100-120 мальків.

У великі нагульні стави, озера, лимани, які спускалися один раз в 2 роки, на 1 га. висаджують не менше 300 мальків щуки.

Рибопродуктивність щуки за 2 роки становить 100-150 кг/га.

Посадку мальків в нагульні стави доцільно проводити рано вранці. Щука веде осілий спосіб життя, великих пересувань в пошуках їжі не робить, цим пояснюється різна маса цьоголіток в ставах. Щоб отримати рівних по масі риб, необхідно випускати мальків рівномірно по всій береговій лінії ставу (включаючи і греблю). На ділянках, де розвивається жорстка рослинність, рекомендується випускати в 2 рази більше мальків, ніж на ділянках, які не заростають рослинністю, оскільки в зоні заростей щука знаходить більше їжі. Рекомендовані нормативи по вирощуванню щуки у ставових умовах наведені в таблиці 3.5.1.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розведення щуки у заводських умовах.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АКВАКУЛЬТУРІ

  • Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі

  • Основні тенденції розвитку аквакультури

  • Перспективи розвитку аквакультури.

  • Цілі та завдання аквакультури.

  • Основні проблеми аквакультури і заходи зі збільшення виробництва риби та покращення рибопродуктивності внутрішніх водойм.

  • Форми ведення, типи і системи господарств.

  • Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів

  • Рибогосподарська меліорація.

  • Боротьба із замуленням і заростанням водойми.

  • Боротьба з хижою і смітною рибою.

  • Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

  • Фосфорні добрива

  • Азотні добрива.

  • Кальцієві добрива.

  • Калійні добрива.

  • Селекція та гібридизація.

  • Отримання молоді риб у ранні строки.

  • Фізико-хімічні властивості джерела водопостачання.

  • Вміст розчиненого у воді кисню.

  • Вміст СО2.

  • Сольовий склад води.

  • Активна реакція середовища - рН (водневий показник).

  • Температура води.

  • Вплив освітленості, рівня води і водообміну.

  • Вибір джерела водопостачання.

  • Заходи щодо підвищення природної кормової бази та поліпшення екологічного стану ставів.

  • Роботи по поліпшенню умов природного розмноження промислових риб.

  • Заходи із збереження молоді промислових риб.

  • ВЕТЕРИНАРНА САНІТАРІЯ, ГІГІЄНА ТА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ. ВПЛИВ АКВАКУЛЬТУРИ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО МІНІМІЗАЦІЯ

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах

  • Показники якості і безпеки

  • Харчова цінність риби і рибопродуктів

  • Ідентифікація та експертиза

  • Зміна якості живої риби при транспортуванні і зберіганні

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби і рибопродуктів

  • Ветеринарно-санітарна експертиза здорової риби

  • Профілактичні і терапевтичні заходи

  • Меліоративні заходи.

  • Профілактичне карантинування.

  • Профілактична дезінфекція і дезінвазія ставів та рибоводного інвентарю.

  • Поточна хіміопрофілактика.

  • Терапевтичні заходи.

  • Освоєння теплих вод енергетичних об'єктів для ведення інтенсивного рибництва

  • Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва

  • Вплив марікультури на довкілля

  • Пошуки і методи запобігання негативному впливу марікультури на довкілля

  • ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ ГІДРОБІОНТІВ

  • Вирощування цьоголіток.

  • Зимівля рибопосадкового матеріалу у ставах.

  • Пересадження цьоголіток у зимувальні стави.

  • Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

  • Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставовій аквакультурі за дволітнього циклу.

  • Годівля риб.

  • Розрахунки потреб кормів.

  • Вимоги до годівлі риби кормосумішами.

  • Режим годівлі риби у ставах.

  • Вимоги до приготування кормосумішей.

  • Вилов товарної риби.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

  • Вирощування та утримання племінного стада рослиноїдних риб.

  • Одержання потомства рослиноїдних риб. Підготовка плідників до нересту.

  • Проведення нерестової кампанії.

  • Гонадотропне ін'єктування плідників рослиноїдних риб.

  • Одержання зрілих статевих продуктів та осіменіння ікри.

  • Інкубація ікри.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб еколого-фізіологічним методом із використанням круглих басейнів.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.

  • Інтенсивні технології при вирощуванні осетрових

  • Товарне вирощування осетрових риб в ставових господарствах.

  • Гібридні форми осетрових риб.

  • Технологічна схема виробництва товарної осетрової продукції.

  • Вирощування осетрових у садках.

  • Умови вирощування товарних осетрових риб.

  • Технологічна схема рибоводного процесу.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Розрахунок виходу товарної продукції.

  • Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.

  • Вирощування веслоноса.

  • Технологічна схема розведення і вирощування племінного матеріалу та товарного веслоноса.

  • Захворювання, заходи боротьби і профілактика.

  • Інтенсивні технології вирощування лососевих

  • Характеристика форелевих господарств.

  • Підготовка і витримування плідників.

  • Відбір плідників.

  • Витримування личинок і вирощування мальків.

  • Вирощування цьоголіток.

  • Корми і годівля молоді форелі.

  • Транспортування плідників, ікри, молок і молоді форелі.

  • Перевезення личинок.

  • Вирощування форелі в УЗВ.

  • Санітарні і профілактичні заходи.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Інтенсивні технології вирощування щуки

  • Заготівля плідників.

  • Розведення щуки у заводських умовах.
  • Інтенсивні технології вирощування судака

  • Організація нересту судака.

  • Одержання потомства у заводських умовах

  • Вирощування цьоголіток.

  • Вирощування судака в замкнутих системах.

  • Годівля.

  • Інтенсивні технології вирощування тиляпії

  • Витримування плідників і ремонтного молодняка.

  • Розведення тиляпії.

  • Вирощування молоді і товарної риби.

  • Технологічні аспекти вирощування тіляпії.

  • Вирощування тиляпії в полікультурі.

  • Вирощування тиляпії в басейнах та УЗВ.

  • Інтенсивні технології вирощування вугра

  • Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ

  • Інтенсивні технології в марікультурі

  • Риби-об'єкти марикультури.

  • Вирощування риби в садках і басейнах.

  • Корми в марікультурі.

  • Профілактика і лікування захворювань об'єктів марікультури.

  • Нетрадиційні та комбіновані (інтегровані) технології у ставовій аквакультурі

  • Використання рибоводних ставів під вирощування сільськогосподарських культур.

  • Вирощування риби на рисових полях.

  • Вирощування у рибоводних ставах водоплавних птахів.

  • Вирощування риби на торфових кар'єрах.

  • Вирощування риби у рибоводно-біологічних ставах.

  • Технології штучного вирощування креветок, омарів та інших ракоподібних

  • Ембріональний період.

  • Розвиток і ріст.

  • Корми і годівля.

  • Вирощування постличинок до товарного розміру.

  • Вплив початкового розміру молоді на ріст і дозрівання.

  • Методи і нормативи товарного вирощування.

  • Товарне вирощування у відкритих водоймах.

  • Корми і годівля.

  • Біотехнічні нормативи.

  • Перетримування товарних креветок перед продажею.

  • Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.

  • Технологія вирощування омарів.

  • Технології вирощування прісноводних раків

  • Форма організації штучного розведення довгополих раків.