Методологічні підходи до інтенсивного підрощування європейського судака (Sander lucioperca L.) донедавна були дуже мізерні. В Інституті прісноводного рибного господарства (Ольштин, Польща) на початку 90-х років розпочато роботи з визначення можливості виробництва посадкового матеріалу, підрощування в замкнутих системах, а також розмноження цього виду в контрольованих умовах.
На початкових стадіях розвитку судака можна виділити ряд так званих обмежувальних ознак, які значною мірою впливають на можливість його підрощування в контрольованих умовах:
• малі розміри личинок на стадії резорбції жовткового мішка, на початку підрощування (довжина 5,0—5,5 мм, маса 0,3—0,5 мг);
• невеликі розміри рота, що обумовлює неможливість заковтування кормових часток діаметром більше 0,2 мм., а також
відсутність функціонально розвиненого травного тракту, що обмежує можливості годівлі виключно сухими кормами;
• заковтування корму виключно у водній товщі;
• велика чутливість до маніпуляцій - так званий синдром стресу;
• приналежність до групи риб із замкнутим плавальним міхуром - проблеми з наповненням плавального міхура;
• значні вимоги до умов середовища - освітлення, вміст кисню, pH води та вміст метаболітів;
• відносна теплолюбивість - сприятливі умови росту при температурі близько 200С;
• більша схильність до канібалізму.
При аналізі постембріонального розвитку судака в УЗВ (температура води 20-220С) визначилися 3 періоди, пов'язані з настанням летальних піків серед його личинок:
• перехід на екзогенне харчування - при довжині 6,0-7,0 мм. (можлива смертність до 99 %);
• наповнення плавального міхура - при довжині 7,0-10,0 мм. (від 5 до 90 % личинок можуть не наповнити плавальний міхур);
• поява канібалізму - при довжині 15,0-17,0 мм. (безпосередня смертність від 20 до 50 %; смертність, викликана отриманням травм в результаті взаємних атак личинок, від 10 до 20 %).
З цього випливає, що судак в личинковому періоді є дуже вимогливим видом в процесі підрощування. Проте в результаті досвідчених робіт багато з цих складних питань вдалося вирішити. В результаті це дозволило скоротити цикл його вирощування від моменту вилуплення до товарної риби (понад 1 кг.) до двох сезонів.
Одним з методів вирощування судака є так званий екстенсивно- інтенсивний метод. Перший період підрощування личинок (екстенсивний) до стадії молоді здійснюють в ставках, а другий (інтенсивний) - від стадії молоді - в інкубаційному цеху. Маса тіла молоді судака, виловленої із ставів, є істотним чинником при визначенні степені адаптації і переходу на сухий корм, а тим самим ефективності і рентабельності підрощування. Відзначено, що молодь судака після підрощування протягом декількох тижнів в ставах до довжини 30-50 мм. і маси тіла 0,2-0,5 г., виловлена пізніше і перевезена в цех, легко пристосовувалася до інтенсивних умов підрощування, при яких як корм використовується сухий комбікорм. Ступінь адаптації до комбікорму у молоді з великими розмірами (довжиною 40-50 мм. і вагою тіла 0,4-0,5 г.) значно вище. Екстенсивно-інтенсивний метод підрощування в цілому ефективніший у випадку з рибами менших розмірів. Значні втрати в період інтенсивного басейнового підрощування на сухому комбікормі риб з меншою початковою масою тіла можуть заповнюватися більш високою виживаність в ставках.
Найважливішим фактором, що істотно впливає на ефективність підрощування, є розмірна диференціація вихідного матеріалу. У разі великої внутрішньогрупової мінливості риб ростуть втрати через канібалізм. Тому для екстенсивно-інтенсивного підрощування рекомендований матеріал, який одержаний у результаті зариблення ставів ікрою на стадії вічка, або личинками. В результаті застосування такої методики отримана молодь більш однорідна за величиною, ніж у випадку традиційного ставового методу вирощування судака, що складається в проведенні дикого, неконтрольованого нересту при посадці в став плідників судака.
На ефективність методу підрощування личинок судака в системах із замкнутим оборотом води суттєво впливає температура води. Це особливо стосується адаптаційного періоду, в якому риби пристосовуються до нового корму. При температурі води 200С і менше знижується виживаність і темп росту риб. При температурі води 22-24°С темп росту вищий, але смертність у групі риб, що містяться при більш високій температурі, може бути істотно вище. У адаптаційний період температура води впливає на величину втрат через канібалізм. У більш пізньому періоді, наприклад під час інтенсивного підрощування судака, можливе зниження температури води. Однак, беручи до уваги ефективність використання комбікорму і швидкий темп росту, не рекомендується зниження температури нижче 200С.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вирощування судака в замкнутих системах.“ на сторінці 1. Приємного читання.
