— Як тобі — Ванілор або його наступник Ерідор? Кажуть, обидва вони були славетними драконами.
— Ні, — відповів дракон. Здається, його тішило, що Ерагон так ним переймається. — Ерагоне!
— Так-так, це моє ім’я, але ти не можеш мати таке саме, — озвався юнак, задумливо потираючи підборіддя. — Якщо ці тобі не подобаються, то є ще інші.
І він почав перераховувати решту імен, які дракон також відхилив. Парубкові раптом здалося, що той просто сміється з чогось, про що він не знає.
— А ще був Інготольд, він здолав… — раптом у його голові промайнула одна думка. — Так ось у чому річ! — вигукнув юнак. — Я ж називаю чоловічі імена! А ти, мабуть, дівчина!
— Так, — сором’язливо склав свої крила дракон.
Тепер було зрозуміло, які імена слід обирати, і Ерагон згадав їх близько півдюжини. Він хотів був спинитися на імені Міремель, але воно теж не пасувало, бо належало коричневому дракону. Офейла та Ленора також не підійшли. Юнак хотів був уже здатися, аж раптом згадав останнє ім’я, що його прошепотів Бром. Ерагонові воно сподобалося, та чи сподобається дракону?
— А може, ти Сапфіра? — наважився спитати юнак.
Створіння глипнуло своїми розумними очима, і він відчув його згоду.
— Так, — пролунала відповідь, відгукнувшись у його єстві приємним лоскотом.
Ерагон усміхнувся. А Сапфіра задоволено форкнула.
Майбутній мірошник
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ерагон» автора Паоліні К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сила імені“ на сторінці 3. Приємного читання.