Розділ «У пошуках відповіді»

— Добре, — з недовірою мовив здоровань і кивнув охоронцям: — Віднесіть ельфійку до лікарів і перекажіть усе, що тут чули. Будьте біля неї, аж доки не скінчиться церемонія. Потім отримаєте нові розпорядження.

Воїни вклонилися й винесли дівчину із зали. Ерагон тільки провів поглядом цю сумну процесію.

— А тепер, — нагадав голомозий, — повернімося до наших справ.

— Я готовий, — відповів юнак, хоч йому зовсім не хотілося, аби хтось порпався в його думках.

— Дивись, не переборщи, — знову втрутився гном, звертаючись до здорованя.

— Усе залежить від нього самого, — злісно зиркнув той на Орика.

Потім здоровань схилив голову й нерозбірливо пробелькотів декілька слів. Ерагон мало не задихнувся від болю, коли в його думки так безцеремонно вдерлися й почали копирсатися в дитячих спогадах та подіях останнього часу. Несамохіть він спробував захиститись.

«Не роби цього! — порадила йому Сапфіра. — Ти ризикуєш життям Мертага!»

«Але я не хочу, щоб він про все дізнався!» — відповів парубок.

«Тоді скажи, що саме ти маєш на увазі, і я спробую заблокувати ці ділянки пам’яті», — підказав дракон.

Незважаючи на біль, Ерагон зосередився. Він пробіг власними спогадами, починаючи з тієї миті, коли знайшов Сапфірине яйце. Юнак надійно заховав розмови з Бромом, включно зі словами прадавньої мови, яких навчив його старий. Натомість вирішив залишити спогади про їхню подорож через ГІаланкарську долину до Язуака й Терма. Потім він попрохав Сапфіру захистити згадку про знахарку Анжелу й кота-перевертня. Пізніше перестрибнув із пограбування в Термі на епізод зі смертю Брома й ув’язнення в Джиліді аж до таємниці Мертага. Останнє він теж хотів надійно сховати, але Сапфіра сказала, що вардени мають знати, кого пускають до себе. Та хлопець не схотів виказувати свого приятеля.

Коли найважливішу інформацію було сховано, Ерагону залишалося тільки чекати, коли здоровань закінчить свою перевірку. Це було схоже на тривалі тортури, але голомозому деспотові було байдуже — він ретельно вивчав пам’ять юнака, а найдовше затримався на спогадах про разаків та Смерка…

Під кінець перевірки Ерагон ледь не зомлів. Орик підхопив його, люто гаркнувши на голомозого:

— Годі, ти надто далеко зайшов! Він ще слабкий для таких процедур!

— Нічого, виживе, — відмахнувся той. — А для нього це найважливіше.

— І що ж ти там знайшов? — уїдливо поцікавився гном. — Йому можна довіряти?

— Принаймні він не ворог, — відповів здоровань.

Усі присутні в залі задоволено загомоніли.

— А тепер твоя черга, — звернувся здоровань до Мертага.

— Ні, — твердо відповів той. — Я не згоден.