Розділ «Майстер меча»

— Так легко ти не відкараскаєшся! — зареготав старий. — Але сьогодні ми можемо розслабитись.

Бром стомлено витер чоло.

— Хіба що згодом тобі доведеться битися з яким ельфом, — замислився він. — Ось тоді буде справді непереливки. Адже вони, як і будь-хто з магічних істот на зразок дракона, значно сильніші за людину. І найслабший із ельфів легко тебе переможе, не кажучи вже про разаків.

— А можна зробити якось так, щоб зрівняти наші сили? — спитав Ерагон, сідаючи поруч із Сапфірою.

— Ти добре бився, — ніби між іншим сказала вона.

— Є кілька способів, — і собі присів Бром, — але наразі жоден із них нам не підходить. Магія дозволяє вразити будь-кого, хто слабший за тебе. Тож залишається сподіватись на Сапфірину допомогу або просто на щасливий випадок… Узагалі, затям собі, що, коли до магії вдаються згадані істоти, на людину чекає смерть.

— А як битися за допомогою магії? — спитав Ерагон.

— Що ти маєш на увазі?

— Ну, наприклад, на мене напав Смерк, — пожвавішав юнак. — Як протистояти його закляттям? Я знаю, що більшість із них починають діяти, щойно їх вимовиш, тож відбитися від них буде напрочуд важко. Але якщо мені пощастить, як я можу знешкодити магічні дії? Мабуть, треба знати про них наперед?

Замислившись, Ерагон притих.

— Я не можу збагнути, як це робиться, — провадив він далі. — Той, хто нападає першим, завжди перемагає?

— Те, про що ти питаєш, — зітхнув Бром, — називається «поєдинком чаклунів». Маю тобі сказати, що це вельми небезпечна річ. Невже ти не зрозумів, як Галбаторіксу пощастило розбити вершників?

— Я ніколи про це не думав, — зізнався Ерагон.

— Існувало кілька способів, — пояснив старий. — Але Галбаторікс умів читати думки, тож скористався тільки одним. Хитрість полягає в ТОМУ, Що поєдинок чаклунів вимагає, аби обидва учасники дотримувались певних правил. Жоден із них не може розпочати бій, аж доки суперник не проб’ється до свідомості свого ворога. Звісно, Галбаторікс цим і скористався.

— А навіщо чекати? — здивувалась Сапфіра. — Доки ворог думає, на нього слід напасти.

Ерагон повторив драконове питання вголос.

— Ні, це неправильно, — заперечив Бром. — Якби я зненацька використав проти когось магію, то безперечно б уразив суперника, але він усе одно встиг би мені відповісти. Тому ніхто не атакує аж до того часу, доки суперник не підготується.

— А що відбувається потім? — поцікавився Ерагон.

— Коли ти проник у голову ворога, тобі неважко його випередити, — знизав плечима старий. — Але навіть за такої переваги можна програти, не вміючи захищатися від заклять.

Бром повагом закурив люльку.