— Так, — він помовчав, наче вирішуючи: говорити далі чи ні. — Я не хотів їхати, та це було необхідно. Коли не мучить спрага, трішки легше перебувати поруч із тобою.
— Чому ти не хотів їхати?
— Мені стає… м-м-м… неспокійно, коли я надовго залишаю тебе, — очі дивилися ніжно, але пильно, здавалося, просвітлюючи наскрізь, як рентген. — Я говорив серйозно, коли в минулий четвер просив тебе не шубовснутися в океан і не потрапити під машину. Усі вихідні не міг зосередитися, хвилювався за тебе. Після того, що трапилося сьогодні ввечері, просто дивуюся, як ти зуміла прожити два дні без пригод і травм, — Едвард похитав головою, наче щось пригадав. — Ну, майже без травм.
— Тобто?
— Твої руки, — нагадав він. Я поглянула на долоні, на внутрішньому боці яких виднілися майже загоєні сліди від подряпин. Від Едварда нічого не приховаєш.
— Я впала, — зітхнула я.
— Як я і думав, — куточки вуст метнулися вгору. — Якщо взяти до уваги, що це — ти, все могло бути набагато гірше. Така ймовірність ненастанно катувала мене, поки я був у від’їзді. Три дні видалися дуже довгими. Я добряче дістав Еммета, — невесело посміхнувся він.
— Три дні? Хіба ти не сьогодні повернувся?
— Ні, ми приїхали в неділю.
— Тоді чому нікого з вас не було у школі? — я відчула жорстоке розчарування, навіть злість, згадавши, скільки настраждалася через Едвардову відсутність.
— Ти запитувала, чи шкодить мені сонце, я сказав, що ні. Та мені краще не виходити під пряме сонячне проміння, принаймні не в людей на очах.
— Чому?
— Колись покажу, — пообіцяв він. Я на хвилину замислилася.
— Міг би мені зателефонувати, — вирішила я. Я захопила його зненацька.
— Я знав, що з тобою все гаразд.
— Але я не знала, де ти. Я… — завагалась я й опустила очі додолу.
— Що? — у шовковому голосі крилася непереборна сила.
— Мені не подобається. Не бачити тебе. Мені стає неспокійно, — звісно, я почервоніла, сказавши це вголос.
Едвард мовчав. Я стривожено зиркнула на нього, щоб побачити на обличчі маску болю.
— Ні! — простогнав він. — Так не повинно бути. Я не второпала, що спричинило таку реакцію.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сутінки» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9 Теорія“ на сторінці 8. Приємного читання.