TextBook — Перевіримо, перевіримо. Скільки у вас лисиць?
— Двадцять три. І сто десять норок.
— Нічого, доходне діло. Тільки з м’ясом для лисиць важко?
— Беру в Піші на бойні. Залишають мені відходи... Мало, проте як-небудь вистачає. У мене є квитанції, і ви можете перевірити...
— Досить, пане Вежбик. То про оленя ви нічого не знаєте?
— Ні.
— Ну, ми самі пошукаємо... А ви, пані, куди?
— Я хотіла...
— Залиштесь, будь ласка, тут...
Міліціонери почали ретельний обшук. Будівель тут було багато. Рядом з хатою лісничого і двоквартирним будиночком для лісових робітників стояла стодола, далі хліви, обкладений дерном льох, льодовня.
Чоловік у цивільному розмовляв з директором і старшим лісничим. Раптом Едек штовхнув Дзядоня в бік.
— Пане старш...
— Гей, пане Марцінський...
Лісничий, який, нахилившись, саме чистив рукавом чобіт, рвучко підвівся, на його обличчі мелькнуло занепокоєння.
— Ви що, полювали сьогодні, що аж на чоботях кров?
Чоловік у цивільному глянув на Дзядоня, усміхнувся, підійшов до ганку, де лісничий уперто одвертався боком до папа Гасинця і Метека, який сидів поруч.
— Що це, справді кров?
— Та ні, пане поручику, не знаю...
— Чоловік учора зарізав курку, на обід була, я бачила пляму на чоботях, але забула вичистити,— швидко втрутилася Марцінська.
— Так, це курка, я зовсім забув...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Там, де козам роги правлять» автора Паукшта Евгеніуш на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XVI. Міхал знайшов слід“ на сторінці 8. Приємного читання.