TextBook — Треба почекати. Директор зв’яжеться з міліцією. Хто знає, чи їхній газик на місці... Я б ніколи не подумав, що це під боком у Марцінського. Цікаво, чи сам він знає про це? Хоч навряд щоб не помітив. А той Вежбик ніколи не подобався мені, підозрілий тип. Але там була вільна квартира, Марцінський попросив для шурина, я й дозволив, хоч він не має нічого спільного з лісом...
— Розводить норок і лисиць...
— Знаю, знаю, кажуть, непогано це в нього йшло. Чого тільки цього типа ще на браконьєрство тягне?
— Там лісництво таке ж, як і в Сумах. Будиночок для робітників теж такий самий...— шепотів Міхал до Едека.
— Міхал, як туди найшвидше дістатися? Мотоцикл пройде?
— Ні. Дороги позаносило, по деяких зовсім не їздили. Можна до нас трактором, а далі пішки.
— Далеко, довго будемо йти... Стривай, стривай; а кінь Гасниця на вивозці чи дома?
— Дома, на вивозці досить коней, дядьки з усіх сіл поз’їжджалися — заробіток добрий...
— Тоді ти бери мій велосипед і мчи в Суми. Нехай лісничий запряже коня або ти сам, якщо його немає... А ми приїдемо трактором. Ну, гайда, час не жде.
Міхал схопився, вивів із сіней велосипед, і ось уже майнув перед вікнами.
— Ну, ну... Ніколи б не подумав... Цікаво, хто ж тоді писав доноси на Гасинця...— бурмотів старший лісничий, нетерпляче поглядаючи на телефонний апарат.
Едека насторожили ці слова.
— Та вони ж і писали! У нас із ними вже давні рахунки. І Вежбика ми підозрювали, а після неділі були певні. Ті його чоботи...
— Які чоботи?
Едек розповів про слід підбора з криво прибитою пластинкою. Старший лісничий усміхнувся, потім став серйозний.
— Виявляється, часом буває корисно замолоду читати Купера чи Мея. Пригодилося... Зухвало діяв цей тип. А втім, коли маєш такий захист, як досвідчений лісничий...
— Коли б мені ще де попався той високий мерзотник. Я йому не забуду ні його стрілянини, ні того, що дістав од нього в морду,— буркнув Едек, якому вже кортіло діяти далі.
Про осінню стрілянину в лісі Дзядонь знав. А про Едекові пригоди в Піші не чув і тепер зацікавлено слухав.
— Високий, у шкіряній тужурці? Хто ж би це міг бути? — замислено похитував головою.— Що вони там витворяють? Вежбик постарається замести всі сліди.
В цю мить різко задзвонив телефон, Едек схопився і стоячи прислухався до розмови.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Там, де козам роги правлять» автора Паукшта Евгеніуш на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XVI. Міхал знайшов слід“ на сторінці 3. Приємного читання.