— Відправ це з будь-якого поштового відділку, повз який ітимеш, — сказав я йому. — Вона знайде телеграму вдома, коли повернеться.
Розмахуючи телеграмою, Ґассі поскакав геть, а я повернувся до Дживса та коротко розповів йому про свої заходи.
— Як бачиш, усе просто, Дживсе. Нічого складного.
— Так, сер.
— Нічого далекоглядного. Нічого дивакуватого. Самі лише природні засоби.
— Так, сер.
— Це зразок того, як слід було зробити від самого початку. Як це називається, коли двоє людей протилежної статі знаходяться у відокремленому місті, зустрічаються кожного дня та взагалі багато бачаться?
— Ви маєте на увазі «віч-на-віч», сер?
— Так. Я роблю ставку на віч-на-віч, Дживсе. Саме це, як на мою думку, є ключовим моментом. Наразі, як ти знаєш, Ґассі за її присутності схожий на холодець. Але подумай, як він почуватиметься, скажімо, через тиждень, після того, як він і вона день-у-день пригощатимуться під час сніданку сосисками з однієї таці. Різатимуть одну й ту саму шинку, черпатимуть з одного посуду нирки та бекон… Дідько…
Я різко замовкнув. Мені спала нова думка.
— Лишенько, Дживсе!
— Сер?
— Ось тобі приклад того, що треба продумувати геть усе. Ти чув, що я згадав сосиски, нирки, бекон і шинку?
— Так, сер.
— Усього цього не має бути. Це кінець. Абсолютно не та атмосфера. Дай-но мені телеграфний бланк і олівець. Треба негайно попередити Ґассі. Він має створити в її уяві враження, що в'яне від любові до неї. Коли жереш сосиску, це неможливо.
— Неможливо, сер.
— Отже…
Взявши бланк і олівець, я нашкрябав наступне:
«Фінк-Ноттлу, Брінклі Корт, Маркет Снодсбері, Вустершир.
Не бери сосиски. Уникай шинки. Берті».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маєток Брінклі» автора Пелем Ґренвіл Вудгаус на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „- 6 -“ на сторінці 4. Приємного читання.