TextBook — Це моя тітка Делія.
— О боже!
— От бачиш, — зауважив, — як тобі пощастило, що тобі допомагаю я. Ти звернувся до Дживса, і що він зробив? Вдягнув тебе в червоне трико, начепив огидну бороду та відправив на маскарад. Результат — занепад духу та жодного прогресу. І тоді до діла берусь я, я ставлю його на потрібні рейки. Чи міг Дживс зробити так, щоб ти потрапив у Брінклі Корт? Жодного шансу. Тітка Делія — не його тітка. Це я між іншим зауважую.
— Боже мій, Берті, я не знаю, як тобі віддячити.
— Мій любий друже!
— Але ж це не все!
— Що ще?
— Що мені робити, коли я туди приїду?
— Якби ти знав Брінклі Корт, ти б не ставив такі питання. У тому романтичному оточенні ти не зможеш зазнати поразки. Великі коханці впродовж віків робили пропозиції саме в Брінклі. Цей будинок має особливу атмосферу. Ти гулятимеш з тією дівчиною тінистими доріжками. Ти сидітимеш із нею на тінистих газонах. Ти плаватимеш із нею в човні. І поступово твої емоції зростуть до такої сили, що…
— Боже! Напевно, ти маєш рацію.
— Авжеж, я маю рацію. Я в Брінклі тричі заручався. До весілля жодного разу не дійшло, але факт залишається фактом. А їхав я туди навіть не думаючи про кохання. Я не мав жодного наміру робити комусь пропозицію. Але варто було мені з'явитися на цій романтичній землі, як мене починало вабити до найближчої дівчини, і я клав свою душу до її ніг. Така вже там атмосфера.
— Здається, я тебе розумію. Це саме те, що мені потрібно: розпалити почуття. А в Лондоні — будь він неладний — завжди таке сум'яття, що на це немає жодного шансу.
— Точно. Дівчину на самоті можна побачити лише п'ять хвилин за добу, і якщо хочеш попросити її бути твоєю дружиною, треба поспішати так, ніби на поїзд спізнюєшся.
— Саме так. Лондон розхитує людину. За містом я буду зовсім іншим чоловіком. Це ж треба, як пощастило, що ця Треверс виявилася твоєю тіткою!
— Не знаю, що ти маєш на увазі, кажучи «виявилася». Вона від самого початку була моєю тіткою.
— Я мав на увазі, як це дивно, що Меделін гостюватиме саме в твоєї тітки.
— Нічого дивного. Вона та моя кузина Анджела — добрі подруги. В Каннах вона постійно була з нами.
— О, то ти познайомився з Меделін у Каннах? Боже мій, Берті, — благоговійно казала бідолашна амфібія, — хотів би я побачити її в Каннах. Яка вона була, напевно, чудова в пляжному костюмі! О, Берті…
— Так, — стримано відповів я.
Навіть якщо відновився однією з Дживсових глибинних бомб, після важкої ночі це вже було занадто. Я подзвонив, зайшов Дживс, і я велів йому принести мені бланк телеграми та олівець. Потім я написав повідомлення до тітки Делії, яким повідомив її, що посилаю сьогодні до Брінклі свого друга, Оґастеса Фінк-Ноттла, розраховуючи на її гостинність. Написавши, я дав бланк Ґассі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маєток Брінклі» автора Пелем Ґренвіл Вудгаус на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „- 6 -“ на сторінці 3. Приємного читання.