Пані, що взяла слухавку в Торговельній палаті Бангкока, негайно поклала її, тільки-но Харрі заговорив англійською. Тоді він попросив Нхо передзвонити туди й вимовив по буквах назву, написану на першій сторінці аналітичного звіту, знайденого в кабінеті Кліпри.
— Тільки довідайся, чим вони займаються, хто власник і все таке інше.
Нхо вийшов, а Харрі якийсь час іще сидів, тарабанячи пальцями по столу, а потім зробив новий дзвінок.
— Холе, — відповіли в слухавці.
Харрі знав, що батько називає їхнє прізвище за звичкою, представляючись від імені всього сімейства. Немов мати усе ще сидить у зеленому кріслі у вітальні, вишиваючи або читаючи книгу. Харрі навіть здалося на мить, що вона теж бере участь у цій розмові.
Батько щойно встав. Харрі запитав, чим він має намір зайнятися сьогодні, і з подивом почув, що батько, виявляється, зібрався їхати на дачу в Рауланн.
— Треба нарубати дров, — сказав він. — Дрова закінчилися.
Він не був на дачі відтоді, як померла мати Харрі.
— А як у тебе справи? — запитав батько.
— Усе гаразд. Незабаром повернуся додому. Як Сестреня?
— Вона справляється. Але кухарем їй не бути.
І вони обидва засміялися. Харрі уявив собі, як виглядала кухня після того, як Сестреня приготувала недільний обід.
— Ти маєш привезти їй який-небудь подарунок, — сказав батько.
— Куплю щось. А тобі що привезти?
Запала мовчанка. Харрі вилаявся про себе, знаючи, що вони думають зараз про одне й те саме й що Харрі не зможе привезти з Бангкока те, що хоче батько. Щораз те ж саме: коли йому нарешті здавалося, що він розговорив батька, насправді той знову згадував про покійницю й знову линув думками до неї, замикався у своїй добровільній мовчазній самотності. Гірше за все це переносила Сестреня, адже вони з батьком завжди були «кращими-прекращими друзями», як він сам говорив. І тепер, коли Харрі немає поруч, вона почувала себе подвійно самотньою.
Батько кашлянув.
— Ти міг би… міг би привезти мені таку тайську сорочку…
— Сорочку?
— Так, це було б здорово. І ще кросівки від «Найк», адже вони ніби дешеві в Таїланді. Учора я дістав свої старі, вони зовсім розлізлися. До речі, як ти сам, у формі? Зможеш зробити пробіжку?
Поклавши слухавку, Харрі відчув, як клубок підступив до горла.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Таргани » автора Несбьо Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 41“ на сторінці 3. Приємного читання.