Розділ 21

— Тримайся за мною. — Ліз підвелася з-за столу.

Піднявши голову, Ву зовсім незворушно вп’явся прямо в дуло пістолета. Палички він тримав у лівій руці, права лежала на колінах. Ліз щось пискляво крикнула тайською, але він зробив вигляд, що не чує. Не повертаючи голови, він обвів очима зал, помітивши Нхо й Сунтгорна, а потім уперся поглядом у Харрі. Слабка посмішка промайнула на його губах.

Ліз крикнула ще раз, і Харрі відчув холодок на потилиці. Інспектор звела курок, і права рука Ву поповзла вгору й лягла на край стола. Порожня. Харрі почув, як Ліз видихнула крізь зуби. Поки Нхо й Сунтгорн надягали на Ву наручники, той як і раніше не відводив погляду від Харрі. Коли його виводили, виглядало це як цирковий номер за участю силача й двох карликів.

Ліз сунула пістолет назад у кобуру.

— Гадаю, ти йому не подобаєшся, — промовила вона, указавши на палички, що стирчали вертикально вгору з рисової кульки.

— Он як?

— Це стародавній тайський знак, який означає, що Ву бажає тобі смерті.

— Тоді йому доведеться понудьгувати в черзі, — посміхнувся Харрі, згадавши, що хотів попросити собі пістолет.

— Ну що, ходімо дивитися, може, побачимо екшен? — сказала Ліз.

По дорозі на ринг їх зустріли збуджені крики юрби й оркестр із трьох музикантів, що гримів і дудів, немов тінейджери під кайфом.

Два боксери з кольоровими повязками на чолі й плечі щойно вийшли на ринг.

— Це наша людина, Іван, у синіх штанах, — сказала Ліз. Біля входу на стадіон вона витягла гроші з кишені Харрі й віддала їх букмекерові.

Вони відшукали свої місця, у першому ряду, прямо за рефері, і Ліз задоволено причмокнула. Вона перемовилася кількома словами із сусідом.

— Я так і думала, — сказала вона Харрі. — Ми поки ще нічого не пропустили. Якщо хочеш подивитися справжній двобій, приходь сюди по вівторках. Або по четвергах у «Лунпхіні». Взагалі ж є багато… ну добре, сам розумієш.

— Є багато бульйонних пар.

— Що-що?

— Бульйонні пари. Так ми називаємо це по-норвезьки. Коли два поганих ковзанярі змагаються один з одним.

— Чому бульйонні?

— Тоді краще відразу піти й купити собі бульйону.

Коли Ліз сміялася, очі її перетворювалися на вузькі блискучі щілинки. Харрі раптом зрозумів, що йому, загалом, подобається дивитися на старшого інспектора й слухати її сміх.