Розділ п’ятий Оперативниця

— Ці? — запитав Піпл, простеживши за моїм поглядом.

Я кивнула. Застібка-змійка й далі надійно скріплювала мої губи.

Не кажучи ні слова, він рушив до них. Підійшов і почав про щось розпитувати; брюнетка мимоволі підвела брови — здається, цей Піпл зумів її приголомшити. Вона захитала головою, навіть позадкувала; мій новий знайомий обійшов їх по колу, ніби принюхуючись, і повернувся до мене.

— Вона не Тінь, — сказав заклопотано.

— Як?!

— А отак. Просто дівка. А хлопця піратять, і сильно.

— «Піратять»... у сенсі?

— Ну, я це так називаю. Як фільми скачують незаконно. Піратським чином. Так і його зараз скачують...

— Скачують... з торентів чи що? Людину?!

Він подивився на мене вже знайомим поглядом ученого верблюда, згори вниз:

— Гриша сказав, ти з позавчорашнього дня в службі Доставки?

— З учорашнього.

Він зітхнув, мовляв, навчати новачків не наймався.

— Тінь установила з жертвою контакт і викачує з неї життєві сили. Так зрозуміліше?

— Як ти знаєш? Ти що, теж бачиш ці знаки, кров на лиці...

Він помотав головою:

— Ні. Я чую. Нюхом.

Його ніздрі ледь сіпнулися:

— У тебе друга група крові, парфуми Kenzo Flower By Winter Flowers, сьогодні ти була в басейні, їла піцу «Маргарита» і пиріжки з м’ясом.

Я довго мовчала. Він доброзичливо чекав, поки я впораюся з черговим шоком.