Розділ без назви (25)

— Я маю на увазі, — пояснила вона, тягнучи мене вниз до спускної шахти і притискаючись до мене, — ви колись досліджували гарячі планети?

Ми чули ваш запах у газах Оріона,

Ми відкопали вашу нору в нетрях Проціона,

Ми з Балтімора, Буффало, Бонна й Бенареса,

Ми шукаєм на Алголі, Арктурусі й Антаресі

Одного дня ми вас таки знайдемо.

Маленькі загублені гічі, ми йдемо!

— Ні. Насправді, в мене дуже мало досвіду. Я був тільки в одному рейсі й нічого не знайшов. Навіть не приземлялися.

— Шкода, — сказала жінка. — Втім, там немає чого вчитися. Ви колись бували на Венері? На Афродіті трішки гірше. Її головна зірка — надгаряча, тому назовні краще не з’являтися. Проте, копальні гічі усі розташовано під землею. Якщо знайдете якусь із них, то станете заможним.

— Яка ймовірність знайти таку копальню? — запитав я.

— Нуу, — задумливо відповіла жінка, стягнувши мене з троса і ведучи тунелем, — напевно, не така вже й велика. Знову ж, під час рейсу ви завжди перебуваєте на відкритій місцевості. На Венері одягають броню та досліджують усю територію без жодних проблем. Ну майже, — зізналася вона. — Але втрати серед проспекторів невеликі, приблизно один відсоток.

— А який відсоток втрат на Афродіті?

— Запевняю, що значно більший. Вам доведеться користуватися посадковим модулем, а він не дуже мобільний на поверхні планети, а надто ж якщо вона складається з розтопленої сірки та якщо там постійні урагани — це за гарних погодних умов.

— Звучить прекрасно, — сказав я. — Чому ж ви не вирушили в той рейс?

— Чому? Я виїзний пілот. Я повертаюся до Брами за десять днів, щойно завантажу корабель або якщо трапиться той, хто захоче полетіти назад.

— Я вже хочу назад.

— Хай вам чорт, Броудгеде! Хіба ви не розумієте, якого ­лиха зазнали? Ви зламали систему керування на панелі. Вас по­карають щонайсуворіше.

Я ретельно все обдумав, а потім сказав:

— Дякую, але я краще ризикну.

— Невже ви не розумієте? На Афродіті гарантовано є залишки гічі. Можна полетіти у сотню рейсів і нічого не знайти.