Шері познайомила нас.
— Робе, ти знаєш Франсиско Херейру?
— Не думаю.
— Він із бразильського крейсера.
Відтак я згадав: він був одним з інспекторів, які копирсалися в запечених шматках м’яса у тому понівеченому кораблі, який ми бачили кілька днів раніше. Згідно з його стрічками на рукаві, він був бомбардиром. Члени екіпажу крейсерів іноді тимчасово виконують обов’язки поліціянтів у Брамі. Інколи вони також ходять у відпустку. Коли ми тільки прибули на Браму, він був на черговій ротації. В цей момент хтось поставив касету з хорою[4] і після танцю, трохи захекавшись, ми стояли поряд із Херейрою, спираючись у стіну і намагаючись не заважати іншим учасникам вечірки. Я сказав йому, що бачив його біля розбитого корабля.
— Так, пане Броудгед, пригадую.
— Важка робота, — бовкнув я, щоб хоч якось підтримати розмову. — Правда?
Гадаю, він випив достатньо, тож сказав мені правду.
— Нууу, пане Броудгед, — мовив він задумливо, — відповідно до технічного опису та функція називається «пошук і фіксація». Це не завжди так жорстко. Поза сумнівом, ви невдовзі теж вирушете у політ, і коли ви або хтось інший повернеться, я перевірятиму кишені екіпажу, зважуватиму, мірятиму і фотографуватиму все, що є на кораблі. Це робиться з метою запобігти контрабанді цінностей з корабля та Брами без виплати Корпорації її частки. Потім я реєструю все, що знайшов; якщо ж нічого немає, то у формі записую «Дані відсутні». Інші члени екіпажу з іншого крейсера, відібрані навмання, чинять те саме. Тому двоє з нас пхатимуть носа у Ваші справи.
Це звучало не дуже весело, але й не так погано, як здавалося спершу, про що я й сказав.
Херейра осміхнувся, показавши маленькі ідеально білі зуби.
— Якщо це проспектор на кшталт Шері чи Гелли-Клари — он вона стоїть — це досить некепсько і навіть приємно. Утім, обшукувати чоловіків — нецікаво, пане Броудгед, особливо, якщо це трупи. Ви колись опинялись у компанії п’ятьох незабальзамованих трупів, які пробули в цьому стані близько трьох місяців? Так трапилося на моєму першому кораблі, який мені довелося перевіряти. Гіршого видовища я не бачив.
Згодом повернулася Шері й почала наполегливо запрошувати його на танець. Вечірка тривала.
У Брамі часто організовували вечірки. Виявилося, що ми ще не стали частиною спільноти, бо були новачками, але ближче до випуску ми знайомилися з людьми. Також організовували прощальні вечірки, а також вечірки на честь повернення екіпажу, але останніх менше. Навіть коли екіпаж повертався, не завжди була причина святкувати. Іноді кораблі так довго перебували в польоті, що втрачали зв’язок з усіма друзями. Інколи проспектори, яким пощастило знайти щось, не хотіли більше мати нічого спільного з Брамою і намагались якнайшвидше звідти вшитися. З очевидних причин не було змоги влаштувати вечірку, тому що в палатах інтенсивної терапії в Термінальному шпиталі це заборонено.
Проте в нас були не лише вечірки: треба було вчитися. До кінця навчання ми мусили стати експертами з керування кораблем, методики виживання та оцінки товарів. Я не міг назвати себе експертом. У Шері справи йшли ще гірше. Вона непогано засвоїла курс керування кораблем і мала око, вправне на деталі, що дуже допомогло б їй під час поцінування цінностей, які вона може знайти. Утім, курс виживання Шері так і не вдалося засвоїти.
Готувати її до випускних іспитів було просто нестерпно:
— Так, — говорив я, — це зірка класу F із планетою, яка має восьмиточкову поверхню G, частковий тиск 130 мілібар, середню температуру +40°C на екваторі. Що ти вдягнеш на вечірку?
Шері відказує у звинувачувальному тоні:
— Це занадто просто: точнісінько як на Землі.
— Яка відповідь, Шері?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брама» автора Фредерік Пол на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10“ на сторінці 7. Приємного читання.